справа № 0670/8622/12
категорія 5.2
29 січня 2013 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сичової О.П. ,
при секретарі - Шевчук Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом гр. Італії ОСОБА_2
до Житомирської митниці
про визнання незаконним рішення від 23.11.2012 р. № 22/4/22-33/8305,-
встановив:
У грудні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконним рішення Житомирської митниці від 23.11.2012 року № 22/4/22-33/8305 про відмову гр. Італії ОСОБА_2, який переселився на постійне місце проживання до України в пільговому розмитнені ввезеного ним транспортного засобу марки RENAULT MASTER VIN № кузова НОМЕР_1 2007 року виготовлення. Крім того, просить зобов"язати Житомирську митницю провести пільгове розмитнення ввезеного ним автомобіля марки RENAULT MASTER VIN № кузова НОМЕР_1 2007 року виготовлення у зв"язку з переселенням на постійне місце проживання до України. Свої вимоги позивач обгрунтовує тим, що 12.11.2012 року він звернувся до Житомирської митниці із заявою про проведення пільгового розмитнення належного йому на праві власності дорожнього транспортного засобу марки RENAULT MASTER VIN № кузова НОМЕР_1 2007 року виготовлення, у зв"язку з тим, що він переїхав на постійне місце проживання до України. 23 листопада 2012 року Житомирська митниця прийняла рішення про відмову в пільговому розмитненні транспортного засобу з тих підстав, що сплинув шестимісячний термін з дня видачі позивачу посвідки на постійне місце проживання, яким втрачено строк на пільгове розмитнення товарів. При цьому відповідач послався на положення п.3 ч.10 ст.374 Митного кодексу України, який набрав чинності з 01.06.2012 року. Однак, позивач вважає, що до нього не можуть бути застосовані норми нового Митного кодексу, а застосуванню підлягають норми, які регулювали дані правовідносини, що діяли до 01.06.2012 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, мотивуючи їх вищенаведеними підставами. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених в письмовому відзиві на позовну заяву. Просив в позові відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач - громадянин Італії ОСОБА_2 з 2011 року проживає на митній території України, що підтверджується інформацією з Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України.
В цей же час позивачем в режимі тимчасового ввезення було оформлено належний йому автомобіль марки RENAULT MASTER VIN № кузова НОМЕР_1 2007 року виготовлення.
Відповідно до ст.208 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92-ІV загальний строк тимчасового ввезення (вивезення) товарів становить один рік з дня ввезення на митну територію України (вивезення з митної території України).
Як пояснив представник позивача в судовому засіданні, оформлення тимчасового ввезення автомобіля було обумовлено відсутністю на той час у позивача документа, що підтверджував постійне місце проживання в Україні, а в наявності був лише дозвіл на тимчасове проживання.
12 квітня 2012 року позивачу було видано посвідку на постійне проживання в Україні за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ст.8 Закону України від 13.09.2001 року № 2681-III "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України", в редакції, яка діяла до 01.06.2012 року (далі-Закон № 2681), при ввезенні на митну територію України звільняються від оподаткування особисті речі, що ввозяться (пересилаються) у разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну, в тому числі і механічні транспортні засоби (крім транспортних засобів за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності), в кількості однієї одиниці таких транспортних засобів по кожній товарній позиції на повнолітнього громадянина (п.12).
Дозволяється ввезення у разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина одного механічного транспортного засобу за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за умови, що він є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.
Тобто, позивач отримав право на митне оформлення вказаного автомобіля. Однак, для проведення дій, пов"язаних з митним оформленням автомобіля, позивачу необхідно було зняти з обліку транспортний засіб в державі, в якій він раніше проживав та де було зареєстровано автомобіль.
Після проведення процедур зняття з обліку зазначеного автомобіля, 12.11.2012 року позивач звернувся до Житомирської митниці із заявою про заміну митного режиму тимчасово ввезеного автомобіля для його розмитнення в пільговому режимі.
Відповідачем 23.11.2012 року було прийнято рішення про відмову в пільговому розмитненні транспортного засобу, про що повідомлено позивача листом № 22/4/22-33/8305. Своє рішення митниця мотивувала тим, що відповідно до вимог пп.3 п.10 ст.374 Митного кодексу України митне оформлення вищезазначеного транспортного засобу в пільговому режимі неможливе у зв'язку з тим, що шість місяців з дня видачі громадянину посвідки на постійне місце проживання сплинуло.
Однак, суд вважає прийняте відповідачем рішення незаконним з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 1 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 26 Конституції України гарантовано іноземцям, які перебувають в Україні на законних підставах, право користуватися тими ж правами і свободами, як і громадянам України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Як зазначено вище, відповідно до п.12 ст.8 Закону України № 2681 звільнялися від оподаткування особисті речі, в тому числі транспортні засоби, осіб, які переселися на постійне місце проживання в України. При цьому вказана норма Закону не визначала строк, протягом якого ці речі повинні бути ввезені на територію України.
Таким чином, виходячи із змісту вказаного Закону транспортні засоби, що ввозяться громадянами, які переселяються з інших держав в Україну для постійного проживання, звільняються від оподаткування при дотриманні таких умов: постійного проживання громадянина на території країни попереднього місця проживання не менше одного року; тривалість права власності на транспортний засіб не менше одного року; перебування цього транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання його власника не менше одного року, що позивачем було дотримано.
Щодо посилань відповідача на п.п. 3 п.10 ст.374 Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI, то суд вважає, що до позивача дана норма не може бути застосована.
Так, відповідно до п.п.3 п. ст.374 МК України визначено, що при ввезенні (пересиланні) на митну територію України громадянами звільняються від оподаткування митними платежами товари, призначені для забезпечення звичайних повсякденних потреб громадянина та початкового облаштування, що ввозяться (пересилаються) громадянами у зв'язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом шести місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, за умови документального підтвердження того, що до дня видачі цього документа громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше трьох років. Вказана норма почала діяти з 01.06.2012 року.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Зокрема, у Рішенні Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № 1-рп/99 "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів" Конституційний Суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно до п.5 Перехідних положень Митного кодексу № 4495-VI заходи з митного контролю та виконання митних формальностей, розпочаті та не завершені до дня набрання чинності цим Кодексом, завершуються в порядку та на умовах, які діяли станом на останній день місяця, що настає за місяцем, в якому опубліковано цей Кодекс.
Таким чином, суд вважає, що оскільки на момент отримання позивачем посвідки на постійне проживання на території України, а саме 12.04.2012 року, пп.3 п.10 ст.374 МК України ще не діяв, тому враховуючи принцип дії норм права в часі, до нього вказана норма МК України не може бути застосована, а застосуванню підлягають норми Закону № 2681.
Навіть беручи до уваги позицію відповідача, то, на думку суду, в розумінні пп.3 п.10 ст.374 МК України особа, яка переселилася на постійне місце проживання до України, на протязі шести місяців з дня отримання відповідного документа, що посвідчує місце постійного проживання в Україні, має право на ввезення в Україну товарів (транспортних засобів), з послідуючим їх пільговим розмитненням. Ввезення товарів не може поєднуватися (ототожнюватися) зі строком, визначеним для митних формальностей та проведенням митного оформлення ввезеного товару.
Зокрема, при прийнятті оскаржуваного рішення Житомирською митницею не враховано той факт, що вищезазначений транспортний засіб перебував на території України з 2011 року, що включає строк, визначений п.п.3 п.10 ст.374 МК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення Житомирською митницею було порушено принципи обгрунтованості та пропорційності, визначені п.п. 3, 8 ч.2 ст.2 КАС України, а саме: рішення суб"єкта владних повноважень повинні бути прийняті обгрутовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
За таких обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог, а тому позов задовольняє в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.86, 94, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати незаконним рішення Житомирської митниці від 23.11.2012 р. № 22/4/22-33/8305, яким відмовлено гр.Італії ОСОБА_2 в пільговому розмитненні ввезеного ним транспортного засобу марки RENAULT MASTER VIN № кузова НОМЕР_1 2007 року випуску.
Зобов"язати Житомирську митницю вирішити питання щодо пільгового розмитнення ввезеного гр. Італії ОСОБА_2 транспортного засобу марки RENAULT MASTER VIN № кузова НОМЕР_1 2007 року випуску.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя О.П. Сичова
Повний текст постанови виготовлено: 30 січня 2013 р.