Постанова від 16.01.2013 по справі 2а-17662/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16 січня 2013 року 14:06 Справа № 2а-17662/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТФ-К"

до Київської регіональної митниці

про скасування рішення від 21.09.2012 № 100190000/2012/4111415/2

Суддя Смолій І.В.

Секретар судових засідань Колесник І. Ю.

Представники:

Від позивача: Міняйло Є.В. - пк/(дов.від 25.09.12р. № 257),

Від відповідача :Куліш Н.П. - п/к (дов.від 29.12.12р. № 14/1-16/28622)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 16.01.2013р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач ТОВ "ТФ-К" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської регіональної митниці про скасування рішення від 21.09.12р.

Ухвалою суду від 26.12.12р. відкрито провадження по справі та призначено до розгляду по суті на 16.01.13р..

В судове засідання 16.01.13р. з'явились сторони.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю із урахуванням поданих уточнень до позову. В обґрунтування позовних вимог зіслався на обставини викладені в позовній заяві письмових поясненнях та поданих уточненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечив в повному обсязі, в обґрунтування заперечень зіслався на обставини викладені у письмових запереченнях на позов.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ТФ-К» на підставі зовнішньоекономічного контракту 2/2012/EUR від 02.01.2012р. з компанією «TERA» (Польща) придбав, та імпортував на територію України електротехнічну продукцію, а саме: вироби з чорних металів для з'єднання, підвішування кабельних лотків...; арматура кріплення...; вироби з чорних металів для прокладання кабельних мереж...; бовти у комплекті з гайками та шайбами...». Виробник - «BAKS Kazimierz Sielski». Торгівельна марка - BAKS. Країна виробництва - Польща. Код згідно УКТЗЕД 7326909890, 8302410090, 7326906000, 7318159090.

21.09.2012 р. декларантом до митного оформлення було подано вантажно-митну декларацію №№ 100190000/2012/410599 при цьому митна вартість товару була розрахована відповідно до 1 методу визначення митної вартості, за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Відповідачем за результатами розгляду правильності встановленої позивачем митної вартості товару було винесено рішення про визначення митної вартості товарів від 21.09.2012р. № 100190000/2012/411415/2 яким митну вартість товару було збільшено, у співвідношенні до вартості визначеної декларантом.

Позивач вважає таке рішення митного органу не обґрунтованим та протиправним, у зв'язку із чим звернувся до суду з позовом про скасування такого рішення.

Оцінивши подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про безпідставність позовних вимог, виходячи з наступних міркувань.

Статтею 54 Митного Кодексу України встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу (ч. 2).

З наявних матеріалів та пояснень представника відповідача, що були надані ним підчас розгляду справи, судом встановлено, що митним органом під час здійснення митного контролю було проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено та інформація по яким міститься у ціновій базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України.

В результаті такої перевірки встановлено, що митна вартість товару, заявлена позивачем до митного контролю найменша серед подібних товарів.

Крім того встановлено, що такі документи не містять всіх даних відповідно до обраного методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Позивач я к у позові так і судовому засіданні заперечив щодо вказаних вище обставин, вказав що жодних розбіжностей подані документи не містили, більш того такі на переконання позивача є достатніми для визначення митної вартості товарів саме за основним методом.

Суд дослідивши наявні матеріали справи встановив, що подана позивачем калькуляція від виробника товару станом на 2012 рік, надана позивачем до митного оформлення, виписана на позицію "кронштейн WW200" складає 0,42евро/кг. При цьому ціна цього ж артикула на умовах договору 2/2012/EUR від 02.01.12, що укладений з посередником , згідно інвойсу FA/22/2012 від 18.09.12 теж складає 0,42евро/кг.; відповідно до параграфа 5 зовнішньоекономічного договору «Условия платежа», оплата кожної партії товару здійснюється на умовах даного договору та відповідного рахунка-проформи (інвойса) на умовах і в строки, зазначені в рахунках-проформах (інвойсах), які є невід'ємною частиною даного договору. При цьому наданий інвойс від 18.09.12 № FA/22/2012 не містить інформації щодо умов і строків оплати, окрім наступної: «Умови оплати: передплата». Банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару позивачем не були надані, надана копія митної декларація країни відправлення (відправник "TERA", Польща) містить відомості щодо вартості товару 67 982 рln, що не відповідає даним в рахунку 68 245,80 рln.

Таким чином наявні матеріали справи у повні мірі спростовують доводи позивача, щодо відсутності у поданій до митного оформлення документацій розбіжностей.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Так, ч. 2 вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено, що Київською регіональною митницею додатково витребувано від позивача (декларанта) наступні документи, про що у графі 2 та на звороті ДМВ-1 від 21.09.2012р. зроблено запис, складено відповідний доданок та ознайомлено з таким додатком 21.09.2012р. під підпис представника декларанта ОСОБА_5, зокрема відповідачем було запропоновано надати : договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Відповідно до наявних матеріалів справи представником декларанта ОСОБА_5 на додатку до ДМВ-1 від 21.09.2012р. вчинено запис від 21.09.2012р. про неможливість надання затребуваних документів, а також від 21.09.2012р. про проведення процедури консультацій.

Як визначено у ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 55 МК рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною 6 ст. 54 МК передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2- 4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Таким чином суд приходить до переконання, щодо правомірності дій митного органу при винесенні відмови у визначенні митної вартості поставленого позивачем товару на митну територію України за першим методом., що ж стосовно застосування митним органом резервного методу для визначення вартості товару, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Статтею 57 Митного кодексу України передбачені такі методи визначення митної вартості товарів: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Основний метод визначення митної вартості товарів за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються не був застосований із причин зазначених вище - відповідно до вимог статті 58 Митного кодексу України.

Судом встановлено, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не виявилось можливим застосувати, у зв'язку з відсутністю інформації щодо митної вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Методи визначення митної вартості на основі віднімання вартості та на основі додавання вартості не були використані через відсутність основи для віднімання (додавання) вартості.

Таким чином, у відповідачем правомірно було застосовано резервний метод визначення митної вартості.

Згідно із статтею 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; мінімальної митної вартості; довільної чи фіктивної вартості.

З пояснень представника відповідача, що були надані ним під час розгляду справи по суті, судом встановлено, що при здійсненні розрахунку митної вартості товару поставленого позивачу, митним органом у відповідності до норм чинного законодавства, було взято відомості з ЄАІС Держмитслужби, щодо найнижчої ціни на аналогічні товари що поставлялись на митну територію України у той же час що і товар поставлений по контракту 2/2012/EUR від 02.01.2012р. та відповідно до вимог зазначених вище положень Закону визначено митну вартість зазначеного товару.

Аналізуючи наявні докази, норми чинного законодавства та фактичні обставини справи суд приходить до внутрішнього переконання щодо правомірності дій митного органу при визначенні митної вартості товару поставленого на територію України згідно контракту 2/2012/EUR від 02.01.2012р. укладеного між позивачем та польською компанією «TERA», а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи висновки суду щодо правомірності дій відповідача при визначенні митної вартості імпортованого позивачем товару та прийнятого відповідачем рішення, інші позовні вимоги щодо повернення надмірно сплачених коштів та відшкодування витрат на правову допомогу задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При розгляді справи, суд перевіряє відповідність оскаржуваного рішення принципам, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 69, 70 71, 158-163,167 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Смолій

Попередній документ
29030374
Наступний документ
29030379
Інформація про рішення:
№ рішення: 29030377
№ справи: 2а-17662/12/2670
Дата рішення: 16.01.2013
Дата публікації: 04.02.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо: