Cправа № 2a-0770/3586/12
Ряд стат. звіту № 10.1
Код - 03
31 січня 2013 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Шешеня О.М. за участю секретаря судового засідання Куля Т.Т. та сторін, які беруть участь у справі:
позивача: Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області, представник - Олійник А.В.;
відповідача: Підприємство споживчої кооперації "Ремонтно-будівельна дільниця Ужгородської Райспоживспілки", представник - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за уточненою позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області до Підприємства споживчої кооперації "Ремонтно-будівельна дільниця Ужгородської Райспоживспілки" про стягнення заборгованості, -
Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Підприємства споживчої кооперації "Ремонтно-будівельна дільниця Ужгородської Райспоживспілки" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 11755,22 грн.
Представник позивача в судовому засіданні учочнив прохальну частину позову, наголосивши на тому, що у зв'язку із зміною у 2013 році нормативно-правових актів, які регулюють порядок стягнення заборгованості із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування кошти із відповідача потрібно стягати тільки на користь позивача без зазначення окремих рахунків його розподілу. Представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги та просив задовольнити позов з підстав, наведених у позовній заяві, мотивуючи наступним. Відповідач зареєстрований позивачем, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464 - IV) та використовує працю фізичних осіб, в тому числі працю інвалідів за цивільно-правовими договорами. За жовтень 2012 року відповідач, здійснюючи нарахування та виплату заробітної плати нарахував та задекларував в щомісячних розрахунках єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 11755,22 грн., але не сплатив його.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився без поважних причин, заперечення на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що Ужгородською районною державною адміністрацією Закарпатської області 16.04.1997 року було здійснено реєстрацію відповідача, як юридичну особу, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 6) та Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 7).
За відповідачем рахується непогашена заборгованість позивачеві в розмірі 11755,22 грн. Дана заборгованість виникла на підставі наступного.
Відповідач був зареєстрований позивачем, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до статті 4 Закону № 2464 - IV, який набув чинності з 01.01.2011 року. Про це свідчить повідомлення про взяття на облік як платника єдиного внеску від 29.03.2011 року №199 (а.с. 8).
Згідно до пункту 1 статті 4 Закону № 2464 - IV платниками єдиного внеску є підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
У відповідності до пункту 2 статті 4 Закону № 2464 - IV платниками єдиного внеску також є працівники - громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб.
Пунктом 3 статті 4 Закону №2464 - IV передбачено, що платниками єдиного внеску також є фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, чи у фізичних осіб - підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за цивільно-правовими договорами.
Відповідач використовував працю фізичних осіб, що підтверджується відміткою у Таблиці 1. Нарахування єдиного внеску (а.с. 9-11).
Згідно до підпункту 1 пункту 2 статті 6 Закону № 2464 - IV платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У відповідності до пункту 8 статті 9 Закону № 2464 - IV платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Відповідач відноситься до платників, зазначених в пункті 1 частини першої статті 4 Закону № 2464 - IV, які під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).
Підпунктом 1 пункту 1 статті 7 Закону № 2464 - IV визначено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначається відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Відповідно до пункту 5 статті 8 Закону № 2464 - IV єдиний внесок встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску відповідно класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності.
Клас професійного ризику виробництва відповідача становить - "52" відповідно до основного виду економічної діяльності по КВЕД і відповідно розмір єдиного внеску відповідно до класу професійного ризику становить 38,52 відсотки, що підтверджується та визначено в повідомленні про взяття на облік платника єдиного внеску від 29.03.2011 року № 199 (а.с. 8).
Відповідно до пункту 7 статті 8 Закону №2464 - IV єдиний внесок для працівників - громадян України, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, в інших юридичних осіб встановлюється у розмірі 3,6 відсотка від суми нарахованої заробітної плати.
Також пунктом 13 статті 8 Закону №2464 - IV передбачено, що єдиний внесок встановлюється для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди у розмірі 8,41 відсотка на суму нарахованої заробітної плати.
Відповідачем за жовтень 2012 року у Таблиці 1. Нарахування єдиного внеску у рядку 8 було визначено загальну суму єдиного внеску, що підлягає сплаті в розмірі 11755,22 грн. (а.с. 10). Дана сума включає в себе: нарахування єдиного внеску на суму заробітної плати - 10607,71 грн.; утримання єдиного внеску із загальної суми заробітної плати - 1038,18 грн.; нарахування єдиного внеску на суму заробітної плати працюючим інвалідам за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими договорами - 109,33 грн.
Таким чином, відповідач за жовтень 2012 року, здійснюючи нарахування та виплату заробітної плати нарахував та задекларував в щомісячних розрахунках єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 11755,22 грн., але ним не було сплачено визначеної суми.
Наявність у відповідача даної заборгованості із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підтверджується копією картки особового рахунку платника (а.с. 12-15).
Однак, на час розгляду даної адміністративної справи відповідач не сплатив заборгованість із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 11755,22 грн.
За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області до Підприємства споживчої кооперації "Ремонтно-будівельна дільниця Ужгородської Райспоживспілки" - задовольнити.
2. Стягнути з Підприємства споживчої кооперації "Ремонтно-будівельна дільниця Ужгородської Райспоживспілки" (вул. Тиха, буд. 15, с. Минай, Ужгородський район, Закарпатська область, 89422, код ЄДРПОУ 01739368, р/р 26004012000160, МФО 312248 АТ Комінвестбанк) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ужгородському районі Закарпатської області заборгованість із єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 11755,22 (одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят п'ять гривень двадцять дві копійки) грн.
3. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя Шешеня О.М.
Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 31 січня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 04 лютого 2013 року.