28 січня 2013 р. Справа № 2а/0470/14178/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКуделько Н.Є.
при секретаріВітушко Л.Г.
за участю:
представника позивача представника відповідача Водоп'янова С.В. Мадалиць В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
26.11.2012 року фізична особа - підприємець ОСОБА_5 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_5.) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009801701 від 25.07.2012р., яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб у розмірі 58830,82 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що податкове повідомлення-рішення № 0009801701 від 25.07.2012р., яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб у розмірі 58830,82 грн. прийнято з порушенням норм Конституції України та Податкового кодексу України. Зазначає, що відповідачем не було враховано, що позивач є фізичною особою - підприємцем, платником єдиного податку, а тому звільняється від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звідності з земельного податку. На підставі вищенаведеного просить суд позов задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, обставини викладені у позовній заяві підтвердив.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, позовні вимоги вважає необґрунтованими, посилаючись на те, що позивач є платником земельного податку, а тому податкове повідомлення-рішення № 0009801701 від 25.07.2012р., яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб у розмірі 58830,82 грн. прийнято відповідно до норм чинного законодавства. Просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_5 09.09.2008р. зареєстрований виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серії НОМЕР_1 (а.с.7), та є платником єдиного податку, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_2 (а.с.8).
ФОП ОСОБА_5 перебуває на обліку в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (а.с.44).
В ході судового розгляду судом встановлено, що за громадянином ОСОБА_5 обліковується виробничі будівлі і споруди площею 0,8155 га та проїзд площею 0,0146 га. Таким чином, позивач є землекористувачем земельної ділянки загальною площею 0,8301 га.
25.07.2012р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009801701, яким ОСОБА_5 визначено суму податкового зобов'язання за платежем земельний податок з фізичних осіб у розмірі 58830,82 грн. (а.с.6).
Відповідно до заяви ОСОБА_5 від 24.10.12 року, ФОП ОСОБА_5 використовує для провадження господарської діяльності лише площу 300 м 2 (надає в оренду земельну ділянку) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.44).
Таким чином, позивачу нарахований земельний податок за наступну площу: 0,8301 -0,0300 = 0,8001 (га).
Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовані нормами Податкового кодексу України №2755-VI, від 02.12.2010р.
Відповідно до п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно до п.36.1, п.36.2 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Відповідно до п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно до ст.269 Податкового Кодексу України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі. Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.
Відповідно до ст.270 Податкового Кодексу України, об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно до п.286.6 ст.286 Податкового Кодексу України, за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб.
Відповідно до п.п.3 п.297.4 ст.297 Податкового Кодексу України, платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.
Згідно до п.п.291.5.3 п.291.5 ст.291 Податкового Кодексу України, не можуть бути платниками єдиного податку фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів.
Відповідно до п.274.1 ст.274 Податкового Кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.
Згідно до п.287.1 ст.287 Податкового Кодексу України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Відповідно до п.287.5 ст.287 Податкового Кодексу України, податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Аналізуючи вищезазначені норми законодавства та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська обґрунтовано нарахований земельний податок ОСОБА_5 за землекористування земельною ділянкою площею 0,8301 га, за винятком наданих в оренду 300м2, тобто площею 0,8001 га, а тому доводи позивача щодо звільнення від нарахування, сплати та подання податкової звідності з земельного податку є безпідставними, та такими, що спростовуються матеріалами справи.
У відповідності зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0009801701 від 25.07.2012р.
Оцінуючи, усі докази дослідженні судом в ході судового розгляду у їх сукупності, приймаючи до уваги, що ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська при винесенні податкового повідомлення-рішення № 0009801701 від 25.07.2012р. діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010р., ст.ст. 8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186,163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 04 лютого 2013 року
Суддя Н.Є. Куделько