8.1.5
Іменем України
30 січня 2013 року Справа № 812/25/13-а
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Свергун І.О.,
за участі секретаря - Северіної А.С.,
представника позивача - Леонової З.Є. (довіреність від 14.01.2013 № 338/10),
представник відповідача - не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Луганську справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контра №5» про стягнення податкової заборгованості в розмірі 322777,79 грн.,
02 січня 2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контра №5» про стягнення податкової заборгованості в розмірі 322777,79 грн., в обґрунтування якого позивач послався на наступне.
КП «Лисичанська ЖЕК № 5» зареєстроване в якості юридичної особи Лисичанською міською радою 08.09.2004 за № 1 381 120 0000 000037.
За відповідачем виник податковий борг з податку на додану вартість у сумі 322777,79 грн. Податкове зобов'язання визначене самостійно відповідачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість та контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях.
З метою погашення боргу позивачем вживалися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, а саме: направлено першу податкову вимогу від 08.10.2001 № 6538/1-34-а, та направлено другу податкову вимогу від 10.12.2001 № 2/187. Однак, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу. Позивач просив суд стягнути кошти в сумі 322777,79 грн. з КП «Лисичанська ЖЕК № 5» з рахунків у банках, обслуговуючих боржника.
Представник позивача в судовому засіданні надав заяву про збільшення позовних вимог, в обґрунтування якої послався на наступне. Станом на 01.01.2013 пройшли чергові нарахування з податку на додану вартість на загальну суму 72798,20 грн. Сума заборгованості в розмірі 56375 грн. визначена платником податків у податковій декларації № 9080164489 та в розмірі 16423,20 грн. донараховані штрафні санкції контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні від 14.12.2012 № 0000711530. Позивач просив суд стягнути заборгованість з податку на додану вартість та штрафні санкції у загальному розмірі 395575,99 грн. з КП «Лисичанська ЖЕК № 5» за рахунок коштів з рахунків у банках, обслуговуючих боржника.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав суду клопотання, в якому уточнені позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).
Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно із п.95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня (підпункти 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України).
Судом установлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідач - Комунальне підприємство «Лисичанська житлово-експлуатаційна контра №5», зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Лисичанської міської ради 26.02.1999 (арк. справи 8) та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Лисичанську.
За відповідачем виник податковий борг зі сплати податку на додану вартість у сумі 395575,99 грн. Податкові зобов'язання самостійно визначені платником у податкових деклараціях з податку на додану вартість від 19.07.2012 № 9041870454, від 16.08.2012 № 9049408455, від 19.09.2012 № 9056856884, від 18.10.2012 № 9063945361, від 14.11.2012 № 9071494864, від 19.12.2012 № 9080164189 (арк. справи 10-19, 36-37), та контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 30.07.2012 № 0000201530, від 0000451530, від 14.12.2012 № 0000711530 (арк. справи 21-22, 38).
У судовому засіданні встановлено, що з метою погашення боргу позивачем вживалися заходи, передбачені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, а саме: направлено першу податкову вимогу від 08.10.2001 № 6538/1-34-а та направлено другу податкову вимогу від 10.12.2001 № 2/187, які були отримані уповноваженим представником підприємства (арк. справи 23).
Податкові вимоги не відкликалися та є чинними.
Податковий борг у добровільному порядку не було сплачено, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податку (арк. справи 35-36).
Відповідно до частини першої статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Уточнений адміністративний позов визнано відповідачем.
Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно існує податковий борг у зазначеній сумі, про яку він повідомлений, яка ним не оспорена, до теперішнього часу не сплачена.
На підставі викладеного суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими й такими, що слід задовольнити.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Уточнений адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Луганської області Державної податкової служби до Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контра №5» про стягнення податкової заборгованості в розмірі 395575,99 грн. задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства «Лисичанська житлово-експлуатаційна контра №5» (ідентифікаційний код 20184663) на користь Державного бюджету України суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 395575,99 грн. (триста дев'яносто п'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять грн. 99 коп.) за рахунок коштів платника, які перебувають у його власності, з рахунків у банках, що його обслуговують.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанову складено в повному обсязі 30 січня 2013 року.
Суддя І.О. Свергун