Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 січня 2013 р. Справа №2а/0570/17786/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13:30 год.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Галатіної О.О.
при секретарі Зайцевій Я.О.
за участю:
представника позивача - Чумакова А.В.
представників відповідача - Крамаренко Л.В., Смирнової О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Макіївський завод «Лазер» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2012 року № 0006021500, суд -
Позивач звернувся до суду з позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2012 року № 0006021500, мотивуючи вимоги тим, що відповідачем 5 грудня 2012 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, щодо включення суми ПДВ до податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Азовпрокат» до декларації за серпень 2012 року (акт перевірки № 7174/15/14310684). За висновками акту перевірки встановлено, що ПрАТ «Макіївський завод «Лазер» порушено вимоги п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме, безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по контрагенту ТОВ «Азовпрокат» на суму ПДВ 115 375,00 грн. за липень 2012 року. Підставами нарахування податкових зобов'язань стало те, що 15 червня 2012 року позивач (покупець) та ТОВ «Азовпрокат» (постачальник) уклало договір поставки № 06-15 за умовами, якого постачальник зобов'язався поставити на адресу покупця металопродукцію у відповідності до специфікації. У свою чергу останній зобов'язався прийняти продукцію та оплатити. Сторонами також підписана специфікація № 1 до договору на загальну суму - 692 250 грн. Умовами п. 2.2 договору сторони передбачили 100% передплату. Виконуючи прийняті на себе обов'язки, позивач платіжним дорученням від 16.07.2012 року 3 955 сплатив на користь постачальника за договором - 692 250 грн. у тому числі ПДВ 115 375 грн. До теперішнього часу постачальником не оформлено та не надано покупцю податкову накладну на суму оплати та не поставлено продукцію. За текстом акту зрозуміло, що інспекція дійшла висновку, щодо безпідставного включення суми ПДВ - 115 375 грн. до складу податкового кредиту звітного періоду, у зв'язку з відсутністю належним чином оформленої податкової накладної та не представленням платником належним чином засвідченого платіжного доручення, яке підтверджує оплату 692 250 грн. у тому числі ПДВ 115 375 грн. Разом з тим, позивач посилаючись на приписи п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, вважає позицію податкового органу неправомірною. Так, позивач зазначає, що оскільки кошти були перераховані на адресу контрагента, податковий орган безпідставно зняв податковий кредит за вказаною господарською операцією та прийняв оспорюване податкове повідомлення-рішення. Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2012 року № 0006021500 про донарахування податку на додану вартість у сумі 115 375 грн. та штрафних санкції у сумі 28 843,75 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, зазначили, що відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «МЗ «Лазер». Перевіркою було встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по контрагенту ТОВ «Азовпрокат» на суму ПДВ 115375 грн. в тому числі по періодам липень 2012 року на суму 115 375 грн. Позивач не надав доказів правомірності віднесення до складу податкового кредиту суми 115 375 грн., а саме не надав податкову накладну. Позивач також не скористався своїм правом, щодо повернення сплачених 100% передплати грошових коштів та не звернувся до поставщика з вимогою про повернення коштів, або до Господарського суду. Посилаючись на вказані обставини відповідач вважає, що позивач неправомірно включив суму кредиту по вказаній господарській операції, а отже рішення податковий орган прийняв правомірно. В судовому засіданні представники відповідача просили відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.
Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон".
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ПрАТ «Макіївський завод «Лазер» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 22.08.1995 року, ІНН 14310684, зареєстроване в ЄДРПОУ згідно довідки № 454391, перебуває на податковому обліку в Макіївській ОДПІ Донецької області ДПС, як платник податків.
5 грудня 2012 року Макіївською ОДПІ Донецької області ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПрАТ «Макіївський завод «Лазер», щодо включення суми ПДВ до податкового кредиту по контрагенту ТОВ «Азовпрокат» по декларації за серпень 2012 року, про що складено акт № 7174/15/14310684.
Перевіркою встановлено порушення ПрАТ «Макіївський завод «Лазер» п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, безпідставно сформовано податковий кредит за рахунок сум ПДВ по контрагенту ТОВ «Азовпрокат» на суму ПДВ 115375 грн. в тому числі по періодам липень 2012 року на суму 115 375 грн.
Такі висновки податковий орган робить виходячи з того, що на підтвердження виконання договірних зобов'язань по договору поставки № 06-15, укладеного між ПрАТ «Макіївський завод «Лазер» (покупець) та ТОВ «Азовпрокат» (постачальник), позивач не надав доказів правомірності віднесення до складу податкового кредиту суми 115 375 грн., а саме не надав податкову накладну.
Позивачем акт підписаний із запереченнями.
За наслідками перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2012 року № 0006021500, яким позивачу донараховано податок на додану вартість у сумі 115 375 грн. та застосовано штраф у розмірі 28 843,75 грн.
Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, в тому числі, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Судом було встановлено, що 15 червня 2012 року ПрАТ «Макіївський завод «Лазер» (покупець) та ТОВ «Азопрокат» (постачальник) уклали договір поставки № 06-15.
Відповідно до вказаного договору продавець зобов'язується поставити, а покупець сплатити та прийняти поставлену металопродукцію, згідно специфікації (п. 1.1 договору).
Загальна сума договору здійснюється, як сумарна вартість металопродукції, постачання якої здійснюється відповідно до приєднаної до нього специфікації. Умови оплати 100% передплата (п. 2.1, п. 2.2 договору).
На виконання умов зазначеного договору позивач платіжним дорученням від 16.07.2012 року № 955 сплатив на користь постачальника - 692 250 грн. у тому числі ПДВ - 115 375 грн.
Станом на день звернення до суду ТОВ «Азопрокат» не оформило та не надало позивачу (покупцю) податкову накладну на вказану суму оплати та не поставило продукцію.
Виходячи з приписів п.п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Кодексу, покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Як вбачається з поданих доказів, позивач надав до податкового органу 20 вересня 2012 року заяву (скаргу), щодо відмови ТОВ «Азопрокат» надати податкову накладну на суму передплати у розмірі 692 250 грн. та додав необхідні документи.
Крім того, в матеріалах справи наявне платіжне доручення № 955 від 16 липня 2012 року про проведення оплати за договором № 06-15 від 15.06.2012 року у сумі 692 250 грн., а отже, у позивача були усі передбачені законодавством підстави, щодо включення суми ПДВ до податкового кредиту за липень 2012 року по проведеній господарській операції із ТОВ «Азовпрокат».
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Згідно із частинами 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оскільки в судовому засідання відповідач не довів правомірність рішення, що є предметом оскарження в даній справі, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача повністю.
Керуючись статтями 2, 17, 94, 158-163, 167, 185-186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Макіївський завод «Лазер» до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17 грудня 2012 року № 0006021500 - задовольнити повністю.
Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17 грудня 2012 року № 0006021500 про донарахування податку на додану вартість у сумі 115 375,00 грн. та штрафних санкції у сумі 28 843,75 грн. прийняте Макіївською об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Макіївський завод «Лазер» витрати по сплаті судового збору у сумі 1 442,19 грн.
Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 15 січня 2013 року.
Повний текст постанови складено 20 січня 2013 року.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Суддя Галатіна О.О.