"21" лютого 2012 р. справа № 2а-601/11
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Лукманової О.М. Прокопчук Т.С.
при секретарі судового засідання: Бухтіярової Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області на постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 29.03.2011 р. по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, до Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області про визнання рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці незаконним та про зобов'язання вчинити певні дії
12.11.2010 р. ОСОБА_1 звернулася до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області про визнання рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці незаконним та про зобов'язання вчинити певні дії, де просила рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровській області № 35/06-66 від 05.11.2010 р. про відмову у поновленні пенсії ОСОБА_1 визнати незаконним та зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачу пенсію на неповнолітню дитину, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення повноліття та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення 23 років в зв'язку з навчанням з 07.10.2009 р.
Постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 29.03.2011 р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано незаконним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області № 35/06-66 від 05.11.2010 р. про відмову в поновленні пенсії ОСОБА_1, зобов'язано відповідача поновити та виплачувати позивачу пенсію в зв'язку з втратою годувальника на неповнолітнього сина ОСОБА_2, починаючи з 12 травня 2010 р. з урахуванням суми виплаченої пенсії, згідно з розпорядженням від 21.10.2010 р., а в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подала апеляційну скаргу, де просила змінити постанову суду від 29.03.2011 р. та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач також подали апеляційну скаргу, де просили в частині задоволених позовних вимог скасувати постанову суду від 29.03.2011 р., ухвалити нове рішення, де відмовити в задоволенні позову повністю.
В судове засідання позивач не з'явилася, про дату розгляду справи повідомлена належним чином, просила розглянути справу в її відсутності.
Представник відповідача до суду з'явилася, просить задовольнити апеляційну скаргу відповідача та відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а апеляційна скарга відповідача - відхиленню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач - є громадянкою України та проживає в США.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач в серпні 2008 р. разом з дітьми виїхала за кордон, а в жовтні 2010 р. їй було виплачено пенсію за останні до виїзду 6 місяців, після чого нарахування та виплата пенсії були припинені на підставі ч.2 ст. 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 92 ч.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення»«Виплата пенсій громадянам, які виїхали за кордон»передбачено, що «пенсії, призначені в Україні до виїзду на постійне проживання за кордон, виплачуються за 6 місяців наперед перед від'їздом за кордон. За час перебування цих громадян за кордоном виплачуються тільки пенсії, призначені внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання».
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення.
Ст. 24 Конституції України гарантує громадянам України рівність конституційних прав незалежно від місця проживання.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року № 25-пр/2009 положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"та до Конституції України положення інших законів, які регламентують виплату пенсій пенсіонерам, які постійно проживають у державах, з якими Україною не укладено відповідного договору визнано неконституційними.
Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
У відповідності з ч. 3 ст. 2 Протоколу N 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
За таких обставин, кожен громадянин України має право на вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав.
Таким чином, суд частково погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог, оскільки позивач, проживаючи в державі США, як громадянин України має такі ж самі конституційні права, як і громадяни України, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії за ознакою місця проживання громадянина України.
Згідно з ч.2 ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Наявність умов для відновлення виплати і є рішення Конституційного Суду України від 7 жовтня 2009 року у справі №1-32/2009 про визнання такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " від 09.07.03.
Однак, суд не погоджується з висновком суду щодо відмови в задоволенні позовних вимог про виплату пенсії на сина позивача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення 23 років в зв'язку з навчанням, оскільки син позивачки є громадянин України та за законодавством України при таких обставинах позивачка має право на даний вид пенсії.
Враховуючи вищенаведене суд вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити, а апеляційну скаргу відповідача -залишити без задоволення.
Керуючись п.2 ч.1 ст.198; 201; ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 29.03.2011 р. -змінити, доповнивши резолютивну частину постанови абзацом: Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Марганці Дніпропетровської області поновити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в зв'язку з втратою годувальника на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення 23 років в зв'язку з навчанням, починаючи з 12.05.2010 р.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її виготовлення в повному обсязі.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Т.С. Прокопчук