ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-64/18189-2012 30.01.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокар-777»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрвторресурс»
про стягнення заборгованості в сумі 191900,00 грн.
Суддя Зеленіна Н.І.,
при секретарі судового засідання Наумкіній П.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Заїць П.К., дов. б/н від 17.01.2013 року,
від відповідача: не з'явився,
Суть спору:
14.12.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Автокар-777» (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрвторресурс» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за надані послуги в сумі 191900,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору перевезення вантажу № АК-273 від 08.05.2012 року в частині повної та своєчасної оплати вартості послуг з вивезення сміття та подрібнення бетону, внаслідок чого у відповідача станом на 24.09.2012 року утворилась заборгованість в сумі 191900,00 грн.
Ухвалою суду від 19.12.2012 року порушено провадження у справі № 5011-64/18189-2012, розгляд справи призначено на 18.01.2013 року.
16.01.2013 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення слухання справи.
18.01.2013 року від представника позивача через відділ діловодства суду надійшли додаткові документи по справі.
Ухвалою суду від 18.01.2013 року розгляд справи було відкладено на 30.01.2013 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача та продовжено строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів.
28.01.2013 року від представника відповідача через відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із необхідністю бути присутнім у іншому судовому засіданні та заява про затвердження мирової угоди у справі разом із проектом останньої.
Вивчивши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи суд прийшов до висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1 та 3 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.
З метою уникнення порушення процесуальних строків та затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розглянути справу у даному судовому засіданні.
Згідно із ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач не скористався правом взяти участь у судових засіданнях 18.01.2013 року та 30.01.2013 року, оскільки не направив свого представника.
Відповідач не скористався правом, передбаченим ст. 22 ГПК України, ознайомитись із матеріалами справи, надіслати відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, після одержання ухвали про порушення провадження у справі, як це передбачено ст. 59 ГПК України.
Крім того, законодавством не передбачено обмежень щодо надання керівником юридичної особи повноважень її представника у господарському процесі іншим особам, крім тих, що не мають можливості взяти участь у судовому засіданні, або представляти інтереси відповідача особисто.
Згідно із ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 30.01.2013 року представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення. Проти затвердження мирової угоди у справі заперечував у зв'язку із невірним зазначенням відповідачем поетапного погашення суми заборгованості.
У судове засідання 30.01.2013 року представник відповідача не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
У судовому засіданні 30.01.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.
08.05.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автокар-777» (за договором - Перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрвторресурс» (за договором - Замовник) було укладено договір перевезення вантажу (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Перевізник бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж, (надалі іменується «Вантаж» (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення, які вказуються в додатках до цього Договору, та видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (надалі іменується «Вантажоодержувач»), а Замовник бере на себе зобов'язання сплатити за перевезення вантажу плату в строк та на умовах, встановлених цим Договором або додатками до нього.
Згідно із 1.3. Договору місце навантаження та вивантаження вантажу, маршрут, найменування вантажу, його маса/кількість, вартість, строк навантаження, упакування та строк перевезення (доставки вантажу) визначаються в додатках до цього Договору, які є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 4.1. Договору вартість (ціна) послуг з перевезення вантажу встановлюється в додатковій угоді до Договору, що є невід'ємною частиною договору.
Додатковою угодою № 1 від 10.05.2012 року до Договору сторонами було погоджено вартість (ціну) послуг з перевезення вантажу за 1 ходку/1 маш. в сумі 700,00 грн.
Додатковою угодою № 2 від 22.05.2012 року до Договору сторонами було погоджено вартість (ціну) послуг в сумі 5000,00 грн.
Додатковою угодою № 3 від 28.05.2012 року до Договору сторонами було погоджено вартість (ціну) послуг в сумі 4000,00 грн.
Протягом дії договору позивач належним чином здійснював перевезення вантажів автомобільним транспортом, що підтверджується виставленими рахунками та актами надання послуг, копії яких містяться в матеріалах справи.
Зауваження та претензії з приводу якості та своєчасності надання послуг з боку Замовника (відповідача) в матеріалах справи відсутні.
Пунктом 4.2. Договору передбачено, що розрахунки між Перевізником і Замовником здійснюються шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок Перевізника, при цьому Замовник оплачує перевізнику 50 % передплату від вартості партії вантажу, що перевозиться (кількість партії вантажу за яку сплачується передплата визначається згідно з додатком до договору) на підставі виставленого перевізником рахунку протягом трьох банківських днів з дати отримання такого рахунку Замовником. Остаточний розрахунок між Сторонами проводиться після підписання Сторонами акту приймання-передачі наданих послуг на підставі виставленого Перевізником рахунку протягом трьох банківських днів з дати отримання такого рахунку Замовником.
За період з травня по червень 2012 року позивачем відповідачу були виставлені рахунки загальну суму 467400,00 грн.
Станом на 24.09.2012 року відповідачем було частково сплачено вартість наданих позивачем послуг в сумі 275500,00 грн., що підтверджується випискою по рахунку відповідача, копія якої міститься в матеріалах справи.
У передбачений договором строк, відповідач свої зобов'язання не виконав та не здійснив в повному обсязі оплату за надані послуги. Доказів зворотного суду не надано.
Поясненнями позивача, наявними у матеріалах справи копіями рахунків, актів надання послуг, виписками по рахунку відповідача підтверджується заборгованість відповідача в частині сплати вартості наданих послуг за договором станом на 24.09.2012 року в сумі 191900,00 грн. (467400,00 грн. - 275500,00 грн. = 191900,00 грн.).
Судом встановлено, що згідно із випискою по рахунку за період з 01.01.2012 року по 24.01.2013 року заборгованість ТОВ «Торговий дім Укрвторресурс» перед ТОВ «Автокар-777» складає 171900,00 грн.
Із наданої відповідачем виписки вбачається, що 28.12.2012 року, після звернення позивача до суду із даним позовом, відповідачем було здійснено погашення заборгованості на суму 20000,00 грн.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин суд приходить до висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 20000,00 грн.
Таким чином, станом на час розгляду справи, відповідач зобов'язаний сплатити вартість наданих послуг в сумі 171900,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання, а також заперечень, які б спростовували доводи позивача.
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 171900,00 грн.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрвторресурс» основного боргу в сумі 20000,00 (двадцять тисяч грн. 00 коп.) - припинити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрвторресурс» (04214, м. Київ, вул. Північна, 6-В, код ЄДРПОУ 37509040) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокар-777» (01042, М. Київ, вул. Івана Кудрі, 12, оф. 5, код ЄДРПОУ 36303499) заборгованість за надані послуги в сумі 171900,00 (сто сімдесят одна тисяча дев'ятсот грн. 00 коп.) грн..
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Укрвторресурс» (04214, м. Київ, вул. Північна, 6-В, код ЄДРПОУ 37509040) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокар-777» (01042, М. Київ, вул. Івана Кудрі, 12, оф. 5, код ЄДРПОУ 36303499) судовий збір в сумі 3838,00 (три тисячі вісімсот тридцять вісім грн. 00 коп.) грн.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.І. Зеленіна
Дата підписання рішення: 31.01.2013 року.