"05" березня 2012 р. справа № 2а-1833/10
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Божко Л.А.
суддів: Лукманової О.М. Суховарова А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська на постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 грудня 2010 року у справі № 2а-1833/10 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська
про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -
11 листопада 2009 р. позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська (далі -відповідач) та просив визнати дії відповідача неправомірними, зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити позивачу недоплачену щомісячну соціальну допомогу за періоди з 01.01.2006 року по 01.11.2009 року з урахуванням підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська 15 грудня 2010 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, визнано дії відповідача протиправними, зобов'язано відповідача нарахувати та виплати позивачу недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з 01.01.2010 року.
Не погодившись з рішенням суду, Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та зазначаючи, що в самому Законі України «Про соціальний захист дітей війни»не визначено величини мінімальної пенсії за віком для здійснення розрахунку відповідного підвищення особам, які мають статус «діти війни», а тому для нарахування та виплати підвищення пенсії відповідно до цього Закону позивачу немає законних підстав
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є особою, на яку поширюється дія абз. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року №2195-ІV (далі -Закон №2195-ІV) та має статус «дитини війни», що підтверджується копією пенсійного посвідчення.
Згідно ст.6 Закону №2195-ІV дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 1 вересня 2006 року.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року, №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття "мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.
Положення ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.
У відповідності до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства, яка діяла в редакції на час розгляду справи в суді першої інстанції, для звернення до адміністративного суду за захистом прав,
свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В запереченнях на позовну заяву відповідач вказує на те, що позивач звернувся до суду з пропуском річного строку. .
Відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства, яка діяла в редакції на час розгляду справи в суді першої інстанції, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна зі сторін.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог з 22.05.2008 року по 10.11.2008 рік за пропуском строку, а постанову суду першої інстанції скасувати.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову.
Керуючись ст. 195, ст. 197, ст. 198, ст. 203, ст. 205, ст.206 КАС України суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська задовольнити частково .
Постанову Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 грудня 2010 року у справі 2а-1833/10 в частині визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 надбавки до пенсії згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 22.05.2008 року по 10.11.2008 рік -скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.
В іншій частині постанову суду залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: А.В. Суховаров