83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
04.12.06 р. Справа № 6/301
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді ___Подколзіной Л.Д.
При секретарі Шабановой Н.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів» м.Нікополь
до відповідача: Закритого акціонерного товариства “Єнакіївський коксохімпром» м.Єнакієве
третьої особи ___________________________________________________________________
про стягнення 11 664грн. 23 коп.
за участю
прокурора
представників сторін:
від позивача - не з»явився
від відповідача - Міронец О.В. -представник по довіреності №014-2488 від 10.08.2006р.
від третьої особи
Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Нікопольський завод феросплавів» м.Нікополь, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Єнакіївський коксохімпром» м.Єнакієве збитків у сумі 11 664грн. 23коп. у тому числі залізничного тарифу у сумі 163грн. 39коп., ПДВ 20% у сумі 1 944грн. 04коп. відповідно договору №1110 від 19.03.2004р.
Відповідач у відзиву на позовну заяву від 06.11.2006р., заперечив проти позовних вимог та пояснив, що визначення ваги “нетто» шляхом відрахування ваги тари із ваги “брутто» по даним вказаним у супровідних та транспортних документах, без перевірки фактичної ваги “брутто» та ваги тари не допускається. Також, наполягає на тому, що акт № 3469/2 від 15.04.2004р. не містить відомості про те, що відсутня продукція у вагоні вміститися могла або не могла, коли як, залізничні накладні вказують на те, що вантаж занурений до повної місткості відповідно розділу 2 Технічних умов, відповідно якому висота шапки складає 300мм, але в акті про наявність, або відсутність шапки, а також про її висоту не вказується. Крім того, оскільки позивач здійснював оплату коксу по сухій ваги, суттєве значення для визначення кількості нестачі та правильного вказання ваги надійшовшої продукції має вологість.
Справа слуханням відкладалася у зв»язку з неявкою представника позивача у судове засідання та для представлення позивачем додаткових документів, необхідних для вирішення спору по суті. Але такі документи суду представлені не були.
4 грудня 2006р. позивач у судове засідання не з»явився, витребувані судом документи ухвалами від 05.10.2006р. та 06.11.2006р. не представив. Суд вважає, що позивач був повідомлений про розгляд справи відповідно діючого законодавства, але вимог суду не виконав, про причину неявки суду не повідомив. Враховуючи вищевикладене справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки представника позивача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника відповідача, суд
встановив:
19 березня 2004р. між Відкритим акціонерним товариством “Нікопольський завод феросплавів» м.Нікополь та Закритим акціонерним товариством “Єнакіївський коксохімпром» м.Єнакієве був укладений договір №1110, згідно умов якого відповідач взяв на себе зобов»язання поставити позивачу коксову продукцію, в асортименті, за ціною та кількістю оговорених у специфікаціях, оформлених у виді додатків до даного договору, які є невід»ємною його частиною, а позивач зобов»язався прийняти та оплатити її вартість на умовах 100% передоплати за кожну узгоджену партію (п.4.1).
14.04.2004р. на адресу Відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів» м.Нікополь від Закритого акціонерного товариства “Єнакіївський коксохімпром» м.Єнакієве оп накладним № 50749773, №50749774, № 50749770, №50749772, 50749768, 50749771, № 50749769 та № 50749767 надійшли вагони з коксовою продукцією.
Як зазначив позивач, під час зважування вагонів з коксовою продукцією на 100 тонних тензометричних вагах позивачем була виявлена недостача вантажу у кількості 9,2тн.
Позивач стверджує, що при визначенні маси коксової продукції (нетто) обов»язково застосовувалися вимоги Додатку А.І. до ДСТУ 322-12-2-94 відповідно до якого, маса коксу (нетто) визначається як різниця маси навантаженого складу (брутто), визначеної на вагах одержувача, та маси порожніх вагонів (тари), вказаних на їх трафаретах. У зв»язку з виявленням невідповідності фактичної маси отриманого вантажу і маси, вказаної у залізничних накладних відповідачем, позивач призупинив приймання, для здійснення виклику представника відповідача за допомогою факсимільного повідомлення від 14.04.2004р. № 30-474, про що свідчить факсимільне повідомлення відповідача від 14.04.2004р. №23-48, що відповідає умовам п.6.1 договору №1110 від 19.03.2004р.
Позивач вказує на те, що прибув представник відповідача Сидак Д.І., який на підставі довіреності від 14.04.2004р. №23-048 прийняв участь у прийманні продукції, про що складено акт № 3469 від 15.04.2004р. у відповідності до Інструкції П-6.
З урахуванням норми природної втрати і граничної погрішності показань вагів (1% маси нетто у вагоні) відповідна недостача у 7-ми вагонах склала - 5,973 тн. В результаті повторного зважування нестача продукції підтвердилася.
Позивач стверджує, що всього нестача склала 5, 973тн. на суму 11 468грн. 16коп. з ПДВ (без залізничного тарифу), відповідно акту № 3469/2 від 15.04.2004р.
Враховуючи вищевикладене, позивач вказує на те, що відповідач як постачальник виконав неналежним чином умови договору поставки та поставив продукцію у кількості меншій ніж вказано у сплаченому рахунку та супроводжувальних документах, при цьому як вантажовідправник порушив вимоги ст. 24 Статуту залізниць України неправильно зазначив у накладній вагу вантажу у кількості, яка не відповідає фактичній вазі, тобто фактично відвантажив продукцію у кількості, яка не відповідає вказаній у залізничних накладних. Тому просить суд стягнути з Закритого акціонерного товариства “Єнакіївський коксохімпром» м.Єнакієве збитки у сумі 11 664грн. 23коп. у тому числі залізничний тариф у сумі 163грн. 39коп. та ПДВ 20% у сумі 1 944грн. 04коп.
Суд вважає вимоги позивача необгрунтованими та не підлягаючими задоволенню з наступних підстав.
Виявлена позивачем недостача зафіксована актами прийомки продукції №3469/1 від 14.04.2004р., № 3469/2 від 15.04.2004р., які не можуть служити доказами виявленої недостачі, так як складені з порушеннями Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості П-6, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. з подальшими змінами. В порушення умов договору та п.3 Інструкції №П-6, позивач не забезпечив прийомку продукції у точній відповідності з технічними умовами та договором, а саме: у договорі №1110 від 19.03.2004р. сторони дійшли згоди про те, що прийомка продукції по кількості повинна здійснюватися відповідно з положеннями Інструкції П-6. Відповідно з п.14 даної Інструкції П-6 встановлюється порядок перевірки ваги нетто, згідно якого, при неможливості переваження продукції без тари, визначення ваги нетто здійснюється шляхом перевірки ваги брутто в момент отримання продукції і ваги тари після звільнення її з-під продукції. Результати перевірки оформлюються актами. Визначення ваги нетто шляхом відрахування ваги тари із ваги брутто за даними, зазначеними в транспортних документах, без перевірки фактичної ваги брутто і ваги тари не дозволяється.
Посилання позивача на обов»язковий додаток А до ДСТУ 322-12-2-94 правомірне в тому випадку, якби прийомка продукції була здійснена у точній відповідності з даним додатком.
В порушення п/п а) п.9 Інструкції № П-6 прийомка продукції, яка прибула у відритій тарі повинна здійснюватися в момент отримання її від постачальника зі складу органу транспорту. Акт прийомки продукції №3469/1 від 14.04.2004р. містить відомості про те, що вантаж виданий залізницею в 22год. 15хв. 13.04.2004р. на станції Нікополь, без переваги. Провішування почато в 01год. 14хв. 14.04.2004р. Де знаходився вантаж в термін 3-х годин, позивач не вказує.
В порушення п.б) абз. 2 п.25 Інструкції в акті №3469/1 від 14.04.2004р. не вказано причин несвоєчасної прийомки продукції по кількості.
Акт № 3469/2 від 15.04.2004р. не містить відомостей про те, що відсутня продукція у вагоні вміститися могла або не могла, коли як, залізничні накладні вказують на те, що вантаж занурений до повної місткості згідно розділу 2 Технічних умов, згідно якого висота шапки складає 300мм. В акті про наявність або відсутність шапки, а рівно про її висоту - не указується.
Акт №3469/1 від 14.04.2004р. затверджений керівником позивача 16.04.2004р., що є порушенням п.26 Інструкції П-6, де чітко визначений час затвердження актів, а саме - акт прийомки продукції затверджується керівником або заступником керівника підприємства-одержувача не пізніш чим на наступний день після складання акту.
В акті №3469/2 від 15.04.2004р. вказано, що прийомка продукції здійснювалася за участю представників ЗАТ “Єнакіївський коксохімпром» Сорокіной Т.Ф. за довіреністю №013-3677 від 29.12.2004р. та Сідака Д.І. за довіреністю №23-048 від 14.04.2004р.
Згідно п.21 Інструкції П-6 представнику, виділеному для участі в прийманні продукції по кількості, видається належно оформлене та завірене печаткою підприємства разове посвідчення за підписом керівника підприємства... Посвідчення видається на право участі в прийманні конкретної партії продукції. Видача посвідчення на який-небудь період не допускається.
Тобто повноваження представника повинні підтверджуватися не довіреністю, виданою на тривалий період, без вказання на право прийомки якої конкретно партії продукції воно видано, а разовим посвідченням.
Пункт 11 акту прийомки продукції по кількості № 3469/2 від 15.04.2004р. містить відомості про те, що на момент прийомки продукції рахунок-фактура позивачем не отриманий. Відповідно з п.12 Інструкції №П-6 продукція приймається по транспортним та супровідним документам (рахункам-фактурам, специфікаціям, описи, пакувальним ярликам тощо) відправника. При відсутності всіх або деяких з перерахованих документів одержувач складає акт про фактичну наявність продукції та в акті вказує, які документи відсутні. У тих випадках, коли після отримання рахунку-фактури буде встановлено, що кількість прийнятої по акту про фактичну наявність продукції, що поступила менш ніж вказано у рахунку-фактурі, повинен складатися акт відповідно з п.п 16,20,25 Інструкції П-6. Дані положення відображені в Роз»ясненні Вищого Арбітражного Суду України №01-6/1106 від 12.10.93р. зі змінами та доповненнями, внесеними Роз»ясненням Вищого Господарського Суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. Матеріали справи не містять відомостей про складання акту відповідно з п.п 16, 20, 25 Інструкції П-6 після отримання рахунку-фактури.
Так як, позивач проводив оплату коксу доменного по сухій вазі, істотне значення для визначення кількості недостачі і правильного визначення ваги продукції, що поступила, має вогкість. Пункт 14 Інструкції П-6 передбачає перевірку ваги нетто у порядку, передбаченому стандартами, технічними умовами та іншими обов»язковими правилами сторін, а п.27 Інструкції П-6 передбачає додаток документів, які можуть свідчити про причини недостачі продукції. Розрахунок до позовної заяви не містить відомостей, яким чином позивач вивів показник загальної вологи, без відбору контрольної проби для перевірки загальної вологи продукції, передбачений ДСТУ 322-12-2-94 “Порядок приймання коксу доменного...» та визначив відповідальну недостачу. При визначенні сухої маси партії коксу, що поступила, абз.3 п.4.5 розділу 4 “Вимоги) ДСТУ 322-12-2-94 чітко вказані допустимі розбіжності по показниках між результатами проби постачальника і результатами отриманими при контрольному відборі проб у споживача, які не повинні перевищувати 2% при використовуванні для розрахунку масової частки загальної вологи, визначеної у споживача. Пункт 4.6 розділу 4 “Вимоги» ДСТУ 322-12-2-94 вказує на те, що у випадку, якщо розбіжності даних документа про якість і результатами контрольної проби перевищують допустимі, то частину контрольної проби для хімічного аналізу, що залишилася, направляють в нейтральну лабораторію, результат якої є остаточним або, за згодою постачальника, за остаточний результат приймають дані споживача.
Однак, позовні матеріали не містять відомостей про визначене позивачем значення показника загальної вологи, направлення результату контрольної проби в нейтральну лабораторію або про узгодження підприємства відповідача прийняти за остаточний результат, отриманий в лабораторії позивача.
В обгрунтування позовних вимог, а саме стягнення вартості вагової недостачі, позивач посилається на ст.24 Статуту залізниць України. Однак дана стаття передбачає те, що вантажовідправники несуть відповідальність за усі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, вказаних ними в накладній. Але позивач не представив ніяких документів в обгрунтування своїх позовних вимог (претензій, позовів) залізниці до Закритого акціонерного товариства “Єнакіївський коксохімпром» о недостовірних відомостях вказаних у залізничній накладній так як ст.122 Статуту залізниць України прямо передбачає відповідальність за неправильно вказану в накладній масу, кількість міст вантажу, його найменування, код та адресу одержувача з відправника, порта за яке стягується штраф в розмірі відповідно зі ст. 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за виниклі наслідки. Усі залізничні накладні заповнені у відповідності з положеннями Статуту залізниць України, а також Правил оформлення перевізних документів затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р.
Відповідно до вимог ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У порушення вказаної норми закону позивачем не представлено документів витребуваних ухвалою від 06.11.2006р., а саме: документів підтверджуючих перевагу тари та документів підтверджуючих прийомку продукції з урахуванням вологості відповідно ДСТУ 332-12-2-94.
Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позивачу у позові слід відмовити, у зв'язку з недоведеністю заявлених вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів» м.Нікополь до Закритого акціонерного товариства “Єнакіївський коксохімпром» м.Єнакієве про стягнення 11 664грн. 23коп. відмовити.
Рішення було оголошено у судовому засіданні 04.12.2006р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Подколзіна Л.Д.