04.12.06 р. Справа № 18/390а
за позовом: Державного підприємства “Донвуглереструктуризація» м. Донецьк
до відповідача: Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області
про визнання неправомірним та скасування п.п.4,6,10,17 акта від 01.08.2006 року № 25
Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова
розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду за участю представників сторін:
від позивача: Петрухін С.А.-дов.
від відповідача : Козлова Н.І.-дов., Дацко А.В.-дов.
Державне підприємство “Донвуглереструктуризація» м. Донецьк звернулось з позовом про визнання неправомірними та скасування п.п.4,6,10,17 акта Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області № 25-07/16 від 01.08.2006 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що ревізія фінансово - господарської діяльності “Селидівської дирекції з ліквідації шахт ДП “Донецьквуглереструктуризація» була проведена з порушенням чинного законодавства, а зазначені у п.п.4.6,10,17 акта ревізії факти не є порушенням.
Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що у пунктах 4,10.17 лише констатуються встановлені факти без будь-яких висновків, а у п.6 зазначена недоплата працівникам на суму 19375,42грн., яку позивач зобов'язаний доплатити у поточному році.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
У період з 05.05. по 25.07.2006 року відповідачем проведена ревізія фінансово-господарської діяльності “Селидівської дирекції з ліквідації шахт» ДП “Донецька обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств» за період з 01.04.2004 року по 01.07.2006 року, за наслідками якої складений акт № 25-07/16 від 01.08.2006 року.
Не погоджуючись з п.п.4,6,10,17 акта позивач просить визнати їх неправомірними і скасувати з підстав, зазначених у позовній заяві.
Суд вважає, що оспорювані пункти акта не можуть бути скасовані з огляду на наступне.
Порушення, допущені позивачем у бухгалтерському обліку, відображені у п.4 акта усунуті позивачем під час перевірки.
У пунктах 10 та 17 відповідачем лише зафіксовані встановлені факти без застосування до позивача будь-яких наслідків. У судовому засіданні позивач підтвердив те, що зазначені факти відповідають дійсності.
У пункті 6 акта відповідачем відображені порушення у нарахуванні та виплаті заробітної плати, надбавок, зарплат, премій, у тому числі, сплачених по трудовим угодам.
Ревізією правильності витрачання бюджетних коштів на виплату заробітної плати шляхом порівняння наказів керівників на відпустки з розрахунками відпускних з урахуванням фінансових можливостей підприємства встановлено недоотримання відпускних працівниками шахт Селидівської Дирекції з ліквідації шахт за період з 01.02.2006 року по 31.03.2006 року внаслідок заниження середньої заробітної плати через несвоєчасне її коригування у випадках підвищення тарифних ставок та посадових окладів на коефіцієнт підвищення на загальну суму 19375,42грн.
Заперечуючи проти недоплати позивач посилається на те, що він є бюджетною установою, а тому усі виплати працівникам здійснюються у межах виділеного бюджетного фінансування.
Суд не може погодитися з такими доводами, оскільки усі виплати, передбачені чинним законодавством мають сплачуватися, а закладені бюджетні показники мають користуватися у разі підвищення тарифних ставок та посадових окладів на коефіцієнт підвищення.
Позивач на протязі бюджетного року не корегував бюджетну програму, а тому додаткові бюджетні кошти йому не виділялись, що і з'явилось підставою недоплат.
Відповідно до п. 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 ( зі змінами та доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 348 від 16.05.1995 року та № 1266 від 26.09.2001 року) у випадках підвищення тарифних ставок і посадових складів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.
Беручи до уваги викладене, суд вважає, що підстав для задоволення позовних вимог не має.
Керуючись статтями 71, 86, 94, 162, 163 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд, -
Державному підприємству “Донвуглереструктуризація» у позові до Контрольно-ревізійного управління в Донецькій області про визнання неправомірними та скасування п.п.4,6,10.17 акта від 01.08.2006 року № 25-07/16-відмовити.
Постанова оголошена 04.12.2006 року і набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом Адміністративного Судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом Адміністративного Судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Овсяннікова О.В.