15.11.2006 року Справа № 28/169
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)
суддів: Коршуна А.О., Джихур О.В.
при секретарі: Дейчман Т.О.
за участю представників сторін:
позивача -Шинкарук В.А., нотаріально посвідчена довіреність № 6318 від 12.07.2006р., юрисконсульт;
позивача - Шаргородська Т.В., нотаріально посвідчена довіреність № 6320 від 12.07.2006р., начальник дільниці розрахунків;
відповідача -Шатохіна Т.Ю., дов. № 12-2/116 від 17.01.2006р., головний спеціаліст відділу організації діяльності органів юстиції;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного управління юстиції, м.Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2006 року
у справі № 28/169
за позовом відкритого акціонерного товариства “Укртелеком» в особі Центру електрозв'язку № 1 Дніпропетровської філії ВАТ “Укртелеком», м.Кривий Ріг
до Дніпропетровського обласного управління юстиції, м.Дніпропетровськ
про стягнення 24 197 грн. 79 коп.
За згодою представників сторін, присутніх у судовому засіданні, було оголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2006р. (суддя Манько Г.В.) по справі № 28/169 за позовом відкритого акціонерного товариства “Укртелеком» в особі Центру електрозв'язку № 1 Дніпропетровської філії ВАТ “Укртелеком» до Дніпропетровського обласного управління юстиції про стягнення 24 197 грн. 79 коп. позов було задоволено частково та з відповідача на користь позивача було стягнено 23 476 грн. 22 коп. основного боргу, 19 грн. 89 коп. пені, 148 грн. 47 коп. інфляційних втрат, 236 грн. 98 коп. державного мита, 115 грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області мотивовано фактом неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань по повній та своєчасній оплаті вартості наданих послуг електрозв'язку.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням господарського суду до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач по справі -Дніпропетровське обласне управління юстиції, м.Дніпропетровськ, оскаржує рішення господарського суду на предмет його невідповідності нормам матеріального права, посилається на неповне з'ясування усіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, невідповідність висновків, викладених в рішенні матеріалам, обставинам справи, оскільки:
- справу розглянуто за відсутності представника відповідача, чим порушено ст.ст.4-3, 4-7, 33 ГПК України;
- господарським судом порушено вимоги ст.ст.509, 627, 631, 653 ЦК України, оскільки умови договору було змінено та строк договору встановлено до 31.12.2005р., тобто нарахування суми заборгованості після 01.01.2006р. є безпідставним, так як між сторонами не існувало договірних зобов'язань;
- господарським судом також не взято до уваги, що згідно з додатковою угодою № 2 від 15.05.2005р. сторони визначили до яких установ м.Кривого Рогу, підпорядкованих відповідачеві, надавались згідно з договором послуги електрозв'язку -відділам державної виконавчої служби Криворізького місцевого управління юстиції;
- заборгованість, яку стягнуто господарським судом за оскаржуваним рішенням стягнено за надані послуги електрозв'язку районним управлінням юстиції м.Кривого Рогу, які було ліквідовано протягом 2005 року;
- одночасно скаржником заявлено клопотання про залучення в якості другого відповідача по справі -Державну виконавчу службу Дніпропетровської області.
Позивач по справі -ВАТ “Укртелеком» в особі Центру електрозв'язку № 1 Дніпропетровської філії ВАТ “Укртелеком», м.Кривий Ріг -у відзиві на апеляційну скаргу проти її задоволення заперечує, посилаючись на відповідність оскаржуваного рішення матеріалам, обставинам справи, вимогам законодавства.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.
Між ВАТ “Укртелеком» в особі Центру електрозв'язку № 1 Дніпропетровської філії ВАТ “Укртелеком», м.Кривий Ріг та Дніпропетровським обласним управлінням юстиції, м.Дніпропетровськ 05.07.2002р. було укладено договір № 10947580 про надання послуг електрозв'язку (а.с.5-7, т.1).
Згідно розділу 4 договору послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою системою оплати. Споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати надані послуги. Споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що наступає після розрахункового періоду), виходячи з фактично наданих послуг.
До договору від 05.07.2002р. сторонами було оформлено протокол розбіжностей та протокол врегулювання розбіжностей. Отже, п.4.5, п.4.2 договору було прийнято в редакції позивача, тобто в первісній редакції договору від 05.07.2002р.
31.12.2004р. сторонами було підписано до договору від 05.07.2002р. додаткову угоду №1 (а.с.71, т.1).
15.05.2005р. сторонами було підписано до договору від 05.07.2002р. додаткову угоду №2 (а.с.70, т.1).
Додатковими угодами №№ 1, 2 умови розрахунків, їх порядок проведення не змінювався сторонами.
Посилання скаржника на те, що додатковою угодою № 1 (а.с.71, т.1) сторони внесли зміни щодо терміну дії договору не може бути прийнято в силу наступного: по-перше, із змісту додаткової угоди № 1 не вбачається, що внесені зміни саме до р.7 договору; по-друге, дописки в п.5 додаткової угоди внесено особами без зазначення прізвищ, ім'я, по-батькові, посади, зокрема, від імені позивача.
В ході виконання умов договору від 05.07.2002р. виникла заборгованість за надані послуги за період з 01.11.2005р. по 01.04.2006р. на суму 23 476 грн. 22 коп., що підтверджується розрахунком боргу (а.с.10, т.1), рахунком на оплату (а.с.36-41, т.1).
Факт отримання послуг по номерам абонентів, узгодженим договором від 05.07.2002р., не спростовується жодним доказом в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України. Будь-які зауваження щодо якості, кількості наданих послуг відповідач не заявив, докази протилежного відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України не надавались судам обох інстанцій, відсутні в матеріалах справи.
Листом від 11.03.2006р. відповідач повідомив позивача про відмову від частини телефонних номерів, абонентами яких є районні відділи Державної виконавчої служби (а.с.45, т.1). Але докази розірвання договору від 05.07.2002р. в встановленому законом порядку, зокрема, ст.188 Господарського кодексу України, ст.651 ЦК України відсутні в матеріалах справи, не надавались згідно зі ст.ст.32, 33, 36 ГПК України судам обох інстанцій.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних у мовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, що передбачені цим Кодексом.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст.903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 5.8 договору передбачена майнова відповідальність відповідача за прострочення оплати наданих послуг -облікова ставка НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки; згідно з чинним законодавством.
Отже, враховуючи, що скаржником (відповідачем) не було надано доказів оплати наданих послуг за період з листопаду 2005 року по березень 2006 року, факт прострочення в оплаті мав місце, то господарським судом зроблено правильний висновок щодо обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення основного боргу -23 476 грн. 22 коп. та пені 19 грн. 89 коп. (з 01.11.2005р. по 01.04.2006р.).
Статтею 625 ЦК України передбачений обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, господарським судом обґрунтовано задоволено ці вимоги позивача в сумі 148 грн. 47 коп. суми боргу з урахуванням індексу інфляції (з 01.11.2005р. по 01.04.2005р.).
Клопотання скаржника про залучення до участі у справі Державної виконавчої служби Дніпропетровської області задоволенню не підлягає в силу вищевказаного, та також з урахуванням того, що договір від 05.07.2002р. не було розірвано в встановленому законом порядку.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.99, 101, 103-105 ГПК України, суд, -
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2006р. по справі № 28/169 -залишити без змін; а апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного управління юстиції, м.Дніпропетровськ -залишити без задоволення.
Головуючий О.М. Виноградник
Судді О.В. Джихур
А.О. Коршун