20.11.2006 Справа № А28/278-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Науменко І.М. -доповідач
суддів: Білецької Л.М., Голяшкіна О.В.
при секретарі судового засідання: Клименко Ю.І.
За участю представників сторін:
від позивача: Бичкова Світлана Іванівна, довіреність №03-06/23 від 11.01.06, заступник начальника відділу;
від прокуратури: Лисичний Андрій Павлович, посвідчення №73 від 15.05.06, помічник прокурора Ленінського району м.Дніпропетровська;
від відповідача: Сливець Анжела Василівна, наказ №1 від 01.06.99, директор;
від відповідача: Гулуй Тетяна Іванівна, довіреність №248 від 04.08.06, головний бухгалтер;
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства ВКФ «Агротранс», м. Дніпропетровськ на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.06р. у справі № А28/278-06
за позовом прокурора Ленінського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ
до ПП ВКФ «Агротранс", м. Дніпропетровськ
про стягнення 2371,43 грн.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.06р. у справі № А28/278-06 (суддя Манько Г.В.) адміністративний позов задоволено повністю.
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції виходив з того, що згідно наданих звітів, вакансій на підприємстві не було, робочі місця для інвалідів не створювалися.
Не погодившись з постановою господарського суду від 29.08.06р., відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, в позові відмовити, посилаючись на те, що фактичне робоче місце для інваліда створюється з урахуванням певних фізичних можливостей інваліда, вважає, що безпосереднє створення робочого місця для інваліда здійснюється в кожному окремому випадку конкретно для певної особи. Скаржник зазначив, що ним було направлено заяви до Ленінського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська на працевлаштування інвалідів на посади: спеціаліст, кур'єр, експедитор.
Прокурор надав заперечення на апеляційну скаргу в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач також надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення обґрунтованим та основаним на законі, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, дослідивши матеріали справи, вивчивши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, згідно даних звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу відповідача складає 14 осіб. Вид економічної діяльності - оптова торгівля, роздрібна торгівля, макаронна промисловість, інше. Звіт підписано представниками відповідача.
Згідно вимог ст.ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньо облікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації.
Не приймаються до уваги твердження відповідача, викладені в акляційній скарзі про те, що робоче місце інваліда створюється при прийнятті конкретного інваліда на роботу, оскільки згідно вимог Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інваліда, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1995р. за № 314 робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів. Як видно з матеріалів справи та наданих сторонами суду документів, відповідач цієї вимоги не виконав.
Також не приймаються до уваги та не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції посилання скаржника на те, що ним надавався звіт в 2005 році про потребу в інвалідах до Ленінського районного центру зайнятості м. Дніпропетровська оскільки, згідно листа директора Ленінського районного центру зайнятості та наданих до нього відповідних доказів на протязі 2005р. приватне підприємство виробничо-комерційна фірма "Агротранс" щомісячно надавало звіти за формою № 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках". Згідно наданих звітів, вакансій на підприємстві не було, робочі місця для інвалідів не створювалися.
Крім того, в судовому засіданні відповідачем було заявлено, що приватне підприємство виробничо-комерційна фірма "Агротранс" не здійснювало у встановленим законом порядком атестацію робочого місця для інваліда спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів. Таким чином відповідачем робоче місце для інваліда протягом 2005р. створено не було.
Згідно ст.. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При вивченні матеріалів справи та рішення суду першої інстанції, судова колегія Дніпропетровського апеляційного господарського суду не знаходить підстав, передбачених ст..ст. 201, 202, 203 та 204 Кодексу адміністративного судочинства України, для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.200,205-206 КАС України, суд,-
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 29.08.06р. у справі №А28/278-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства ВКФ «Агротранс», м. Дніпропетровськ -без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Суддя Л.М. Білецька
Суддя О.В. Голяшкін
З оригіналом згідно
Помічник судді К.С. Лукінова