21 листопада 2006 р.
№ 21/52б
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Удовиченко О.В., -головуючого
Панової І.Ю.,
Яценко О.В.
розглянувши касаційну скаргу
Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції
на ухвалу
та постанову
господарського суду Луганської області від 04.07.2006
Луганського апеляційного господарського суду від 10.08.2006
у справі
господарського суду
№ 21/52б
Луганської області
за заявою
ТОВ автотранспортного підприємства “Шлях»
до
ВАТ “Краснодонвугілля»
про
Банкрутство
розпорядник майна
Хорошевський М.Г.
за участю представників сторін:
від Краснодонської ОДПІ -П»ятницький В.В.
від ВАТ “ Краснодонвугілля» -Волощук Е.О.
розпорядник майна -Хорошевський М.Г.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 04.07.2006 у справі №21/52б (суддя Кривохижа Т.Г.) припинено публічне обтяження -податкову заставу обтяжувача Краснодонської ОДПІ Луганської області щодо невизначеного рухомого майна і майнових прав боржника -Відкритого акціонерного товариства “Краснодонвугілля».
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 10.08.2006 у справі № 21/52б (судді: Медуниця О.Є., Бойченко К.І., Параонова Т.Ф.) апеляційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Луганської області від 04.07.2006 у справі №21/52б без змін.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою Краснодонська ОДПІ звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 04.07.2006 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 10.08.2006 у справі № 21/52б , прийняти нове рішення яким відмовити боржнику в задоволенні заяви про припинення публічного обтяження податкової застави.
Касаційна скарга мотивована порушенням з боку судів попередніх інстанцій норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді Панової І.Ю., перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи таке:
- відповідно до частини першої статті 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.05.2006 порушено провадження у справі про банкрутство; введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, який забороняє вчинення будь-яких примусових дій на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ухвали господарського суду Луганської області від 22 червня 2006 введена процедура розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ «Краснодонвугілля» до господарського суду Луганської області подано заяву від 23.06.2006 про припинення податкової застави та зняття обтяжень з майна боржника і виведення його із Державного реєстру обтяжень рухомого майна, подано оригінал витягу.
Постанова суду апеляційної інстанції ,згідно якої ухвала господарського суду від 04.07.2006 залишена без змін, мотивована тим, що ст.8 Закону 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачає обов'язкове ухвалення господарським судом судового акту про звільнення з податкової застави майнових активів боржника, при порушенні справи про банкрутство господарський суд користується нормами п. 1 ст.12 Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до яких господарський суд має право за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що правові підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції відсутні, виходячи з наступного:
- відповідно до вимог п.1.17,ст.1 Закону України “ Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-111 ( надалі Закон № 2181-ІІІ) - податкова застава -це спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону.
У силу податкової застави орган стягнення має право у разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом.
Частина ІІІ преамбули Закону 2181-ІІІ передбачає, що цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до вимог ст. 4 вказаного Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства:
- розпорядження майном боржника,
- мирова угода
- санація ( відновлення платоспроможності)
- ліквідація банкрута
Виходячи з вказаних норм, після порушення справи про банкрутство боржника , майно боржника не може бути обтяженим податковою заставою, яка виникає в силу Закону № 2181-111, погашення грошових вимог кредитора у вигляді суми податкових зобов'язань боржника здійснюється, відповідно до вимог Закону України “ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .
Згідно з п. 7.8 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та держаними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ з моменту прийняття Ухвали господарським судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків, порядок сплати податкового зобов'язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до господарського суду, визначається згідно з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або про визнання його банкрутом", без застосування норм Закону № 2181.
Підпунктом 8.7.1. ст. 8 , підпунктом "є", "з", п. 9.5 ст. 9 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та держаними цільовими фондами" передбачено, що активи платника податків звільняються з податкової застави з дня прийняття відповідного рішення судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства, яке передбачає обов'язкове ухвалення господарським судом судового акту про звільнення з податкової застави майнових активів боржника.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Краснодонської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 10.08.2006 у справі № 21/52б залишити без змін.
Головуючий О.С. Удовиченко
Судді І.Ю. Панова
О.В. Яценко