18.10.06р.
Справа № А7/341-06
11 год. 50 хв.
За позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м. Дніпропетровськ
До Криворізького державного цирку, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
Про стягнення 20 277, 93 грн.
Суддя Коваль Л.А.
Секретар судового засідання Пелипенко К.В.
Представники сторін:
від позивача: провідний спеціаліст Ахметова О.О., дов. № 03-06/04 від 05.01.2006 р
від відповідача: генеральний директор Гайдар С.Г., помічник директора Капустін Ю.М., дов. № 121 від 31.03.2006 р., начальник відділу кадрів Демідова В.О., дов. № 298 від 11.10.2006 р.
Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Дніпропетровськ) просить стягнути з Криворізького державного цирку (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) на свою користь адміністративно-господарські санкції у сумі 20 277, 93 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача в 2005 році середньооблікова чисельність працюючих інвалідів була менша, ніж 4% загальної чисельності працюючих (встановлений норматив). На підприємстві повинні були працювати 6 осіб-інвалідів, а працювало 3 особи-інваліда. Якщо на підприємстві середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, підприємство щороку сплачує відповідному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві. Адміністративно-господарські санкції сплачуються підприємством в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу. Відповідач адміністративно-господарські санкції не сплатив.
Відповідач проти позову заперечує. Відповідач не вбачає своєї вини в недотриманні нормативу робочих місць для інвалідів. Відповідач посилається на те, що ним створено 6 робочих місць для інвалідів. Про створення робочих місць для інвалідів зазначено в колективному договорі. Відповідач щомісяця подавав до районного центру зайнятості звіти за формою 3-ПН, в яких заявляв потребу в працівниках-інвалідах, однак інваліди відповідачу для працевлаштування не направлялися. Відповідач заперечує право органів Фонду соціального захисту інвалідів звертатися з позовами про стягнення з підприємств штрафних санкцій.
При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, -
Обов'язок по забезпеченню працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, встановлений частиною 1 статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в редакції, що діяла на час виникнення спірних відносин (надалі -Закон).
Частина 1 статті 20 цього ж Закону передбачає відповідальність підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, у вигляді сплати щороку відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафних санкцій, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Відповідно до звіту Криворізького державного цирку (м. Кривий Ріг Дніпропетровської області) про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, наданого Дніпропетровському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів (м. Дніпропетровськ) 19.04.2006р., середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу -145 осіб. Відповідно, кількість інвалідів-штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог Закону, становить 6 осіб. Фактично у відповідача особи, яким встановлена інвалідність, обліковувалися в кількості 3 особи.
Також, відповідно до даних, наведених відповідачем в звіті про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, фонд оплати праці штатних працівників -980, 1 тис. грн. Визначена розрахунковим шляхом середньорічна заробітна плата штатного працівника -6 759, 31 грн. Оскільки протягом 2005 року у відповідача повинні були працювати 6 осіб, яким встановлена інвалідність, фактично працювали 3 такі особи, визначений розрахунковим шляхом розмір штрафу становить 20 277, 93 грн.
Відповідно до п. 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. № 1767, штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
Позивач посилається на ті обставини, що відповідач штрафні санкції не сплатив, що і є причиною спору.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Аналогічний обов'язок щодо працевлаштування інвалідів на певні органи покладає п.10 Положення “Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. № 314. Так, працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.
В той же час, державна служба зайнятості, на яку покладено реалізацію державної політики зайнятості населення (п.1 ст. 18 Закону України “Про зайнятість населення»), має право направляти для працевлаштування на підприємства, в установи і організації всіх форм власності громадян, які звертаються до служби зайнятості, відповідно до рівня їх освіти і професійної підготовки, лише при наявності там вільних робочих місць (вакантних посад) (ч. 2 ст. 19 Закону України “Про зайнятість населення» в редакції, що діяв протягом 2005 року). Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення» підприємства, установи і організації незалежно від форми власності щомісяця подають центрам зайнятості адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій).
Відповідач надав звіти форми 3-ПН про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках за січень - грудень 2005р., які ним подавалися до Центрально-міського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу. В звітах зазначено потребу в працівниках-інвалідах для працевлаштування інженером, електриком, слюсарем-сантехніком, столяром, прибиральницею.
Центрально-міський районний центр зайнятості м. Кривого Рогу підтвердив надходження протягом 2005 року від відповідача звітів форми 3-ПН, в яких було заявлено про потребу в працівниках-інвалідах.
За повідомленням Центрально-міського районного центру зайнятості м. Кривого Рогу 26.10.2005р. відповідачу для працевлаштування направлений інвалід 3 групи Амосов Володимир Вікторович для роботи слюсарем-сантехніком, якому відмовлено в працевлаштуванні. В корінці направлення на працевлаштування від 26.10.2005р. зазначено, що причиною відмови в працевлаштуванні Амосова В.В. є невідповідність вимогам. Як пояснив відповідач, за висновком МСЕК Амосов В.В. може працювати підсобним робітником, а не слюсарем-сантехніком. Працевлаштування названої особи слюсарем-сантехніком суперечитиме висновку МСЕК.
Інші особи відповідачу для працевлаштування центром зайнятості не направлялися.
В матеріалах справи містяться накази відповідача № 121 від 29.11.2002 р., № 122 від 29.11.2002 р., № 132 від 25.12.2002 р., № 159 від 24.11.2005 р., № 163 від 02.12.2005 р., які свідчать про створення робочих місць для інвалідів в необхідній згідно нормативу кількості, проведення атестації робочих місць для інвалідів.
Колективним договором відповідача встановлено, що інваліди 3 групи можуть бути прийняті на роботу за професіями: прибиральниця службових приміщень, слюсар-сантехнік, двірник, покоївка БАЦ «Арена».
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
З огляду на викладені вище обставини, суд не вбачає вини відповідача в незабезпеченні нормативу працевлаштування інвалідів в 2005 році, як однієї з обов'язкових умов відповідальності.
Враховуючи відсутність вини відповідача в незабезпеченні нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в зв'язку з їх не направленням органами, уповноваженими відповідно до закону займатися працевлаштуванням, суд не вбачає підстав для задоволення позову, позовні вимоги вважає необґрунтованими.
В той же час, суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності у органів Фонду соціального захисту інвалідів права звертатися з позовами про стягнення з підприємств штрафних санкцій.
Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відділення є юридичною особою. Ця обставина підтверджується реєстрацією відділення, як юридичної особи, в ЄДРПОУ, про що свідчить довідка № 9325 Дніпропетровського обласного управління статистики про включення Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ЄДРПОУ.
Відповідно до п.4 ч.4 Положення про Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів відділення вживає заходів щодо стягнення штрафних санкцій у разі їх несплати в установлені законодавством терміни та порядку, в тому числі судовому.
Дніпропетровське обласне відділення Фонду здійснює контроль за своєчасним перерахуванням штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів (п.3 ч.4 Положення про Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів).
Здійснювати функції контролю за своєчасним і повним надходженням коштів неможливо без застосування і стягнення відділеннями Фонду штрафних санкцій з підприємств (об'єднань), установ і організацій, які не забезпечують установлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, якщо ними добровільно не сплачуються до відповідного відділення Фонду штрафні санкції за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Відповідно до ч.6 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» в редакції, що діяла протягом 2005 року, порядок, терміни сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду України соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пункт 11 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. № 1767, передбачає право відділень Фонду у разі несплати штрафних санкцій в установлений термін вжити заходи щодо їх стягнення у судовому порядку.
У відповідності до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002р. щодо офіційного тлумачення положення ч.2 ст. 124 Конституції України право особи (зокрема юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 71, 104, ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
В адміністративному позові -відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
Л. А. Коваль
Дата складення - 28.11.2006р.