Кіровоградської області
"28" листопада 2006 р.
Справа № 17/316
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Таран С.В., розглянувши матеріали справи №17/316
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський м'ясокомбінат", м. Нікополь Дніпропетровської області
до відповідача: приватного підприємства "Караван-продукт", м. Кіровоград
про стягнення 35120,90 грн.
від позивача: Вернигора Д.С., довіреність № 01 від 28.08.06 р., юрисконсульт;
від відповідача: Фіоктістов О.В., довіреність № 70/09-06 від 18.08.06 р., представник.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікопольський м'ясокомбінат" подано позов про стягнення з приватного підприємства "Караван-продукт" 32261,55 грн. заборгованості, що виникла із договору № 174-П від 03.08.2006 року, 510,88 грн. штрафу, 2258,31 грн. додаткового штрафу та 90,16 грн. річних.
Заявою б/н та б/д (а.с.38) позивачем зменшено позовні вимоги, він просить стягнути з відповідача 32862,59 грн., з яких 32261,55 грн.- основна заборгованість, 510,88 грн.- пеня та 90,16 грн.- 3% річних.
Відповідач позов заперечив, посилаючись на те, що позивачем були грубо порушені умови договору №174-П від 03.08.2006 р., оскільки він поставив лише частину товару (а.с.42).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступне.
03.08.2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Нікопольський м'ясокомбінат" ("продавець") та приватним підприємством "Караван-продукт" ("покупець") було укладено договір № 174-П (далі - договір), згідно якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар (м'ясні та ковбасні вироби), а покупець - прийняти та оплатити його вартість. Сторонами узгоджено умови поставки та порядок, форму і термін оплати (а.с.13)
За своєю правовою природою даний договір є договором поставки.
Відповідно до вимог статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Сторонами узгоджено також термін та умови передачі товару, а також форму та порядок проведення розрахунків за отриманий товар.
Пунктом 1.2. договору визначено, що передача продукції від продавця покупцеві та її приймання покупцем здійснюється в кількості та за цінами, які зазначені в прайс-листах та накладних, які сформовані на підставі письмових заявок.
На виконання умов зазначеного договору позивачем було передано у власність відповідачеві товар (м'ясні та ковбасні вироби) на суму 32261,55 грн., що підтверджується товарною накладною № 4112 (бланк № 3274) від 09.08.2006 р. (а.с.14) та довіреністю серії ЯМЛ №779008 від 09.08.2006 р. (а.с.36).
Пунктом 4.2. договору передбачено обов'язок покупця оплатити товар на умовах відстрочки платежу на 10 (десять) календарних днів з моменту поставки продукції шляхом перерахування коштів на рахунок продавця.
Між тим взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав, за отриманий товар не розрахувався.
Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.
Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов'язань в матеріалах справи відсутні, на вимогу господарському суду - не подано, а тому позовні вимоги в сумі 32261,55 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно до пункту 6.2 договору в разі порушення покупцем порядку розрахунків за продукцію, що придбана в межах цього договору, покупець сплачує продавцеві неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на цей момент, від вартості не поставленого товару за кожен день прострочення.
Згідно розрахунку позивача розмір неустойки становить 510,88 грн. за період з 19.08.2006 р. по 21.09.2006 р.
Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) згідно статті 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи викладені норми зазначена у договорі фінансова санкція за своєю правовою природою є пенею.
Сторонами узгоджено (пункт 4.2. договору), що за отриманий товар покупець здійснює оплату з відстрочкою платежу на 10 календарних днів з моменту поставки. Як свідчать первинні бухгалтерські документи товар отримано покупцем 09.08.2006р.
Отже, кінцевим терміном проведення розрахунків за отриманий товар є 19.08.2006 р.
Прострочення виконання зобов'язання щодо своєчасної оплати переданої відповідачеві продукції виникло з 20 серпня 2006 року. Саме з 20.08.2006р. мають нараховуватися штрафні санкції та припиняються нарахування у відповідності до вимог статті 232 Господарського кодексу України через шість місяців від дня, коли зобов"язання мало бути виконано.
За таких обставин, за прострочення виконання зобов'язання на підставі статей 549, 550 Цивільного кодексу України, пункту 6.2 договору із врахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. з подальшими змінами та доповненнями відповідачу нараховується пеня в сумі 480,83 грн. за період з 20.08.2006 р. по 21.09.2006 р.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 90,16 грн. річних за період з 19.08.2006 р. по 21.09.2006 р.
У відповідності до вимог частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що прострочення виконання грошового зобов'язання щодо оплати товару виникло з 20 серпня 2006 р. відповідачу нараховуються за період з 20.08.2006 р. по 21.09.2006 р. три проценти річних, що становить від простроченої суми- 84,85 грн., які теж підлягають стягненню.
Витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 82, 84, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з приватного підприємства "Караван-продукт" (25030, м. Кіровоград, пр. Правди, 8, корп. 1, р/р 260017872 в ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в м. Кіровограді, код 34249241) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський м'ясокомбінат" (53207, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. К.Лібкнехта, 175, р/р 26000060030178 в НФ КБ "Приватбанк", МФО 305891, код 32358146) - 32261,55 грн. боргу, 480,83 грн. пені, 84,85 грн. річних, 328,27 грн. державного мита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Згідно ч. 3 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя
С.В. Таран