24.11.2006 Справа № 5/399
За позовом: ТОВ «Берегівський консервний завод» м.Берегово
До відповідача1: ТОВ «Закарпатполіметали» с.Мужієво, Берегівського
району
До відповідача2: ТОВ «Енергоресурси» м.Ужгород
До відповідача3: КП «Брегівське районне бюро технічної інвентаризації»
м.Берегово
До відповідача4: Берегівська міська Рада м.Берегово
Про розірвання договору купівлі-продажу та про спонукання до вчинення
юридично значимих дій
Заступник Голови господарського суду О.С.Йосипчук
за участю представників сторін:
позивача: Торпоі Ж.С. - представник
відповідача1:
відповідача2:
відповідача3:
відповідача4:
Розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Берегівський консервний завод» м.Берегово до відповідача 1 - товариства з обмеженою відповідальністю «Закарпатполіметали» с.Мужієво, до відповідача 2 - товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоресурси» м.Ужгород, до відповідача 3 -комунальне підприємство «Брегівське районне бюро технічної інвентаризації» м.Берегово, до відповідача 4 -Берегівська міська Рада про розірвання договору купівлі-продажу від 15.03.2000р. №1, про зобов'язання відповідача 2 повернути приміщення гуртожитку по вул..Б.Хмельницького, 163/1 в м.Берегово, про зобов'язаня відповідача 4 видати свідоцтво про право власності та про зобов'язання відповідача 3 здійснити реєстрацію свідоцтва про право власності, виданого на ім'я ТОВ «Берегівський консервний завод»,
Між ВАТ «Берегівський консервний завод» (правонаступником якого є ТОВ «Берегівський консервний завод») та ДП «Мужіївський золотополіметалевий рудник» (правонаступником якого з ТОВ «Закарпатполіметали» с.Мужієво) 15.03.2000р. було укладено договір купівлі-продажу №1, згідно з яким позивач продає, а відповідач 1 придбаває у власність житлове приміщення гуртожитку №1 по вул.Б.Хмельницького, 163/1 в м.Берегово.
Згідно з п.2.1. договору купівлі-продажу №1 від 15.03.2000р. вартість предмету продажі становить суму 154400 грн., яка має бути сплачена на рахунок продавця -позивача у справі.
Посилаючись на факт нездійснення платежу у встановленому договором порядку та розмірі, позивач просить суд розірвати договір купівлі-продажу №1 від 15.03.2000р., повернути майно у власність, зобов»язати відповідача 4 видати свідоцтво про власність та зобов'язати відповідача 3 здійснити реєстрацію права власності за позивачем.
Відповідач 1 проти позову заперечує посилаючись на сплин строку позовної давності за вимогами позивача.
Окрім того, відповідач стверджує про те, що позивач отримав плату за предмет продажу в порядку зарахування кредиторської заборгованості, що виникла внаслідок погашення ним податкових зобов'язань ВАТ «Берегівський консервний завод» по податку на додану вартість у сумі 154400 грн.
У доказ здійснення оплати за придбаний об'єкт відповідач1 посилається на факт передачі позивачем майна у відповідності до п.3.2.1. договору купівлі-продажу №1 від 15.03.2000р.
Заперечуючи проти позовних вимог відповідач 2 посилається на те, що він є власником майна, набутого цілком законним шляхом на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 22.09.2006р. та посвідченого приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу (реєстр №6563), а тому, будь-які вимоги позивача стосовно правомірно набутого майна є неправомірними.
Відповідач 3 проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема посилається на відсутність, передбачених Інструкцією про порядок реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 09.06.1998р. за №121, правовстановлюючих документів, що слугували б підставою для такої реєстрації.
Відповідач 4 проти позову заперечує також посилаючись на відсутність правових підстав для винесення відповідного рішення.
Окремо відповідачем 2 заявлено клопотання про застосування строків позовної давності за майновими вимогами позивача.
У попередніх засіданнях суду оголошувались перерви, відповідно до ст..77 ГПК України.
Рішення виготовлене і підписане 24.11.2006 року в порядку ч.ч.2,3 ст.85 ГПК України.
Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши
подані по справі доказові матеріали, щодо спірного питання,
Суд задовольняє позов частково, виходячи з наступного:
У відповідності до ст..71 ЦК Української РСР (кодексу, діючого на момент виникнення спірних відносин), загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено, встановлюється в три роки. При цьому, перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення права на позов, тобто з моменту, коли особа взнала чи повинна була взнати про порушення своїх прав (ст..76 ЦК Української РСР).
У спірній ситуації день виникнення права на позов є день прострочення відповідачем грошового зобов'язання.
Пунктом 2.1. договору купівлі-продажу №1 від 15.03.2000р. передбачено зобов'язання покупця -ДП «Мужіївський золотополіметалевий рудник» здійснити платіж за придбаний об'єкт нерухомості без зазначення строків проведення розрахунків. Таким чином, матеріали справи не містять доказів погодження сторонами терміну проведення розрахунків за проданий об'єкт. Отже термін виконання відповідачем1 грошового зобов'язання не обумовлений.
У відповідності до ст..165 ЦК Української РСР (п.2 ст.530 ЦК України), у випадку, якщо термін виконання зобов»язання не встановлений, воно має бути виконане боржником протягом семи днів з дня пред'явлення вимоги кредитором.
Листом від 04.09.2006р. №66/06 позивачем заявлено вимогу про здійснення платежу за придбаний об'єкт, з огляду на що, встановлений законодавством термін для звернення позивача з позовом про захист порушеного права починається з 11.09.2006р., як це передбачено п.2 ст.530 ЦК України та п.1 ст.261 ЦК України, позаяк спір про оплату вчасно не був врегульований.
За таких обставин, зважаючи на викладене вище, клопотання відповідачів про застосування строків позовної давності підлягає відхиленню, як безпідставне.
Як вбачається із матеріалів справи, договір купівлі-продажу, на розірванні якого наполягає позивач, було укладено внаслідок прийняття спостережною Радою та Правління ВАТ «Берегівський консервний завод» рішення про продаж гуртожитку в рахунок погашення заборгованості по сплаті ПДВ. Рішення було прийнято 25.01.2000р., а договір купівлі-продажу №1 -15.03.2000р.
Згідно із бухгалтерською довідкою ТОВ «Берегівський консервний завод» №77/06 від 25.10.2006р., залишкова вартість гуртожитка, станом на 01.01.2000р. становила 308800 грн., що додатково підтверджується Постановою про арешт майна, прийнятою Відділом державної виконавчої служби Свалявського районного управління юстиції 20.12.1999р. та Листом-попередженням від 20.12.1999р. №1387.
Згідно з протоколом №4 проведення відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податків, 29.12.1999р. суму 154400 бюджетного відшкодування ПДВ, яка підлягала поверненню на рахунок ДП «Мужіївський зодотополіметалевий рудник» (ТОВ «Закарпатполіметали») було зараховано в рахунок податкових зобов'язань по ПДВ ЗАТ «Берегівський консервний завод».
Таким чином, погашення податкових зобов'язань позивача за рахунок коштів відповідача 1 відбулось до прийняття рішення про відчуження об'єкту нерухомості та укладення договору купівлі-продажу.
Пунктом 2.1. договору купівлі-продажу №1 вартість предмету продажу встановлено у сумі 154400 грн., яка повинна була бути сплаченою на рахунок позивача після 15.03.2000р.
Таким чином, аналізуючи у сукупності термін погашення відповідачем1 податкових зобов'язань позивача у сумі 154400 грн. (29.12.1999р.), термін встановлення грошових зобов'язань відповідача1 за договором купівлі-продажу у сумі 15400 грн. (15.03.2000р.), та відсутність правового зв'язку між договором купівлі-продажу і фактом погашення податкових зобов'язань, суд доходить висновку про те, що між позивачем та відповідачем 1 виникли складні відносини, що вказують на зобов'язання позивача передати у власність відповідачу 1 приміщення гуртожитку, вартістю 308800 грн., та зобов'язання відповідача1, який став кредитором, на підставі протоколу №4 проведення відшкодування сум податку на додану вартість у частині, що належить зарахуванню на поточний рахунок платника податків від 29.12.1999р., здійснити оплату частини вартості предмета продажу, не охопленою згаданими вище податковими зобов'язаннями у сумі 154400 грн.
Вищенаведене додатково підтверджується і податковою накладною №11, виписаною позивачем 18.04.2000р., де загальна сума коштів, що підлягає сплаті, складає 185280 грн. з яких сума 30880 грн. -податок на додану вартість.
Актом приймання-передачі підтверджується факт передачі 16.03.2000р. позивачем у власність відповідача 1 5-ти поверхового гуртожитку по вул..Б.Хмельницького,163/1 в м.Берегово, в той час, як доказів вчинення ТОВ «Закарпатполаметали» платежів на виконання п.2.1.договору купівлі-продажу №1 від 15.03.2000р. до матеріалів справи не подано.
За таких обставин, суд визнає відсутність виконання відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, що виникло на підставі п.2.1. договору купівлі-продажу та в силу п.1 ст.261 ЦК України.
У відповідності до п.2 ст.651 ЦК України, договір можу бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, у разі істотного порушення договору другою стороною.
Тому, оскільки позивач не отримав вартість проданого ним об'єкту продажу, невиконання відповідачем 1 обумовленого право чином грошового зобов»язання слід визнати істотним порушенням умов договору, відповідно до ч.2 п.2 ст.651 ЦК України, з огляду на що, вимоги позивача про розірвання договору купівлі-продажу №1 від 15.03.2000р. слід визнати підставними і такими що підлягають задоволенню.
У спірній ситуації Господарським судом застосовуються положення ЦК України з огляду на п.4 та п.9 Прикінцевих та перехідних положень цього кодексу.
Заперечення відповідача 1 судом не приймається до уваги з огляду на відсутність прямого правового зв'язку між сумою погашених податкових зобов'язань та обумовленою договором купівлі-продажу №1 вартістю предмета продажу.
В частині вимог про зобов'язання відповідача 2 повернути будівлю гуртожитку по вул..Б.Хмельницького,163/1 в м.Берегово слід відмовити зважаючи на наступне:
ТОВ «Енергоресурси» є власником спірного об'єкта нерухомості на підставі договору купівлі-продажу , укладеного між ТОВ «Закарпатполіметали» (продавець) і ТОВ «Енергоресурси» (покупець) 22.09.2006р. та посвідченого приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу (реєстр №6563).
Таким чином, згідно із ст..329 ЦК України, відповідач 2 є правомірним власником майна, до моменту коли таке право власності буде оспорене, відповідносдо п.2 ст.328 ЦК України.
За таких обставин, вимога про витребування майна від власника суперечить ст..321 ЦК України.
В частині вимог про зобов'язання Брегівську міську Раду здійснити юридично-значимі а саме видати свідоцтво про право власності провадження у справі слід припинити на підставі п.1 ст.80 ГПК України, з огляду на правила ст..ст.17,18 КАС України.
В частині вимог про спонукання відповідача 3 провести реєстрацію свідоцтва про право власності слід відмовити через відсутність правовстановлюючих документів, передбачених Інструкцією про порядок реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України 09.06.1998р. за №121.
Керуючись ст.ст. 33,34, 43, 49, п.1 ст.80, ст..ст.82-85, 87 ГПК України,
1.Позов задоволити частково.
Розірвати договір купівлі-продажу гуртожитку по вул.Б.Хмельницького, 163/1 в м.Берегово №1 від 15.03.2000р., укладений між ВАТ «Берегівський консервний завод» (правонаступником якого є ТОВ «Берегівський консервний завод») та ДП «Мужіївський золотополіметалевий рудник» (правонаступником якого з ТОВ «Закарпатполіметали» с.Мужієво).
2.В частині вимог про зобов'язання Брегівську міську Раду здійснити юридично-значимі, а саме видати свідоцтво про право власності, провадження у справі припинити.
3.В решті вимог у задоволенні позову відмовити.
Заступник Голови господарського суду - суддя
О.С.Йосипчук