27.11.06 р. Справа № 19/338
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.
При секретарі судового засідання Волошиної О.В.
За участю представників сторін:
Від позивача: Різник Т.Г., за довіреністю
Від відповідача: Ярошенко І.М., за довіреністю
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк
до відповідача Спільного українсько-російського підприємства “Інтер-Вест ЛТД» в формі товариства з обмеженою відповідальністю м. Донецьк
про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005р. в сумі 4 632,56 грн. та пені в сумі 231,50 грн.
В судовому засіданні 16.11.2006 р. оголошувалася перерва до 27.11.2006р.
Позивач, Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк, звернувся до суду з позовом до відповідача, Спільного українсько-російського підприємства “Інтер-Вест ЛТД» в формі товариства з обмеженою відповідальністю м. Донецьк, про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005р. в сумі 4 632,56 грн. та пені в сумі 231,50 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на недотримання відповідачем вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», екземпляр звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005р. за формою №10-ПІ; лист Донецького міського центру зайнятості № 02-09/1684 від 22.05.2006р., лист Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради №2/2230 від 29.05.2006р.; розрахунок суми позову.
Відповідач через канцелярію суду надав пояснення на позовну заяву (вх. №02-41/44403 від 16.11.2006р.), в якому проти позовних вимог заперечує, наполягає на тому, що у 2005р. підприємство направляло до Фонду зайнятості звіти по формі 3-ПН, у яких зазначало, що на підприємстві є вакансії інвалідів, але не фонд інвалідів, ні будь-який інший державний чи громадській орган чи установа на підприємство відповідача інвалідів для працевлаштування не направляли і випадків відмови від працевлаштування інвалідів не було. У 2005р. завдяки зусиль підприємства відповідача працевлаштований один інвалід.
Вважає, що обов'язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів у 2005р. не супроводжувався його обов'язком займатися пошуком інвалідів для працевлаштування, оскільки такий обов'язок, покладено на центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів.
Зазначив, що чинне законодавство України пов'язує виконання підприємствами, організаціями зобов'язань щодо працевлаштування інвалідів саме з наявністю рекомендацій медико-соціальної експертизи, за відсутності яких підприємство позбавлено можливості самостійно створити робоче місце для інваліда, насамперед не усвідомлюючи який саме інвалід, з якими анатомічними дефектами чи нозологічними формами захворювання може звернутися безпосередньо, чи буде направлений з метою працевлаштування.
Послався на те, що виконанню відповідними органами обов'язків працевлаштувати інвалідів повинно передувати вжиття підприємством необхідних заходів для забезпечення такого працевлаштування, до яких належить, зокрема, створення в установленому порядку робочих місць в межах нормативу та інформування названих органів про наявність таких вакантних посад для інвалідів, а вжиття підприємством заходів для забезпечення працевлаштування має в обов'язковому порядку передувати надання підприємству відділенням Фонду соціального захисту інвалідів / чи відповідними центрами зайнятості інформації, для інвалідів з якими анатомічними дефектами чи нозологічними формами захворювання мають створюватись робочі місця.
Ухвалою від 29.09.2006р. було порушено провадження в адміністративній справі №19/338 та призначено попереднє судове засідання.
Ухвалою від 26.10.2006р. закінчене підготовче провадження, справа передана до судового розгляду.
Головуючим були роз'яснені процесуальні права та обов'язки сторонам, передбачені статтями 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України. Також було повідомлено про можливість примирення згідно зі статтею 113 Кодексу адміністративного судочинства України.
Під час судового розгляду були досліджені: розрахунок суми позову, звіт відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік; лист Донецького міського центру зайнятості № 02-09/1684 від 22.05.2006р., лист Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради №2/2230 від 29.05.2006р.; Положення про Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів; довідка № 101-568 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; довідка про рахунки Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів; заява; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи сер. АОО № 305107; статут Спільного українсько-російського підприємства “Інтер-Вест ЛТД» в формі товариства з обмеженою відповідальністю; довідка № 101-1410 з ЄДРПОУ; довідка вих. № 14-11/01 від 14.11.2006р.; колективний договір між адміністрацією та трудовим колективом Спільного українсько-російського підприємства “Інтер-Вест ЛТД» в формі ТОВ на 2005-2008рр.; звіт відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2004 рік; оригінали всіх означених документів.
У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України - розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства, слід зазначити наступне.
Відповідно до Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002р. № 1434:
Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінпраці та підпорядковується йому (пункт 1);
Основними завданнями Фонду є:
участь у межах своєї компетенції в реалізації державної політики у сфері соціального захисту інвалідів;
здійснення контролю за додержанням підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності і господарювання нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів (пункт 3);
Фонд відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів (підпункт 3 пункту 4);
Фонд має право, зокрема, здійснювати перевірки підприємств, установ, організацій щодо додержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів (підпункт 3 пункту 5).
У приписах пункту 11 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001р. № 1767 визначено, що:
“Контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, здійснюють відділення Фонду відповідно до законодавства.
У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.»
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №338 від 29.12.2004р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2004р. за №1671/10270) відповідно до пункту 2 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р., була затверджена форма №10-ПІ поштова - річна «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів».
Вказана форма поширюється на всі юридичні особи та їх відокремлені підрозділи незалежно від форми власності і організаційно-правових форм господарювання, на яких працює від 8 і більше осіб. Звіт складається підприємствами щорічно і до 1 лютого, наступного після звітного періоду, подається за місцем державної реєстрації територіальному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.
Відповідно до показників статистичної звітності форми №10-ПІ за 2005 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу по Спільному українсько-російському підприємству “Інтер-Вест ЛТД» в формі ТОВ у 2005 році становила 43 особи, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність становить 1 особу.
У рядку 03 Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік за формою №10-ПІ, наданого до регіонального відділення Фонду соціального захисту інвалідів, відповідач зазначив, що кількість інвалідів - штатних працівників, які мають працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 2 особи. Відповідно до рядку 06 Звіту, сума коштів штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів становить 4 632,56 грн.
Норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів визначається виключно Законом України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» № 875-XII.
Відповідно ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.
Відповідно до частини першої статті 20 цього Закону підприємства (об'єднання), установи і організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації.
Отже, норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів Спільного українсько-російського підприємства “Інтер-Вест ЛТД» в формі ТОВ складав 2 особи та виконувався відповідачем в неповному обсязі.
Розмір середньорічної заробітної плати на підприємстві відповідача за 2005 рік становить 4 632,56 грн., таким чином, сума штрафних санкцій за 1 робоче місце, не зайняте інвалідами дорівнює 4 632,56 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 218 Господарського кодексу підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
До числа таких заходів відносяться обов'язки підприємства, визначені у пунктах 3, 5 та 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №314 від 03.05.1995р. Зокрема, у пункті 14 названого Положення передбачено, що підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
На вимогу суду відповідачем додано до матеріалів справи звіти за січень -грудень 2005р. по формі 3-ПН, що подавалися до Донецького міського центру зайнятості, в яких зазначено про відсутність вакансій на підприємстві ( відомостей про наявні на підприємстві вакансії для працевлаштування інвалідів звіти не містять).
Відповідно до наявних у матеріалах справи листа Донецького міського центру зайнятості № 02-09/1684 від 22.05.2006р., листа Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради №2/2230 від 29.05.2006р., відповідач не повідомляв державну службу зайнятості та Управління праці та соціального захисту населення про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів та про потребу підприємства у 2005 році в працевлаштуванні інвалідів.
Відповідачем також не надано доказів вжиття інших заходів, направлених на виконання обов'язку встановленого Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме - інформування Фонду соціального захисту інвалідів про потребу в інвалідах, визначення видів виробництв, цехів та дільниць, посад, де доцільно використовувати працю інвалідів; доказів створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та ін.
Відповідно до пункту 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1767 від 28.12.2001р. суми штрафних санкцій сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.
Згідно із частиною 2 статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати штрафних санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Позивачем була нарахована пеня у розмірі 231,50 грн. за період з 15.04.2006р. по 19.09.2006р. з використанням ставки Національного банку України в розмірі 9,5% чинної до 10.06.2006р.
Суд зазначає, що пеня розрахована невірно.
В період з 15.04.06 р. по 19.09.2006 р. розмір облікової ставки НБУ змінювався, що не враховано позивачем при розрахуванні пені.
Так, згідно Постанови Національного банку України № 275 від 09.08.2005р. з 10 серпня 2005р. був встановлений розмір облікової ставки на рівні 9,5% річних. Листом Національного банку України № 14-011/1373-6039 від 06.06.2006р. з 10 червня 2006р. розмір облікової ставки встановлений на рівні 8,5% річних.
Отже, розмір пені, нарахованої внаслідок несплати штрафних санкцій в сумі 4 632,56 грн. становить 215,67грн.
Відповідач не надав до матеріалів справи доказів виконання в 2005 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, або доказів сплати штрафних санкцій та пені за невиконання нормативу.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк до Спільного українсько-російського підприємства “Інтер-Вест ЛТД» в формі товариства з обмеженою відповідальністю м. Донецьк про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005р. в сумі 4 632,56 грн. та пені в сумі 215,67 грн. У задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 15,83 грн. слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 9, 17, 48, 49, 51, 69, 71, 122-154, 160, 162, 163, 167, 185, 186, 254, пункту 6 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Задовольнити частково позовні вимоги Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк до Спільного українсько-російського підприємства “Інтер-Вест ЛТД» в формі товариства з обмеженою відповідальністю м. Донецьк про стягнення штрафних санкцій за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005р. в сумі 4 632,56 грн. та пені в сумі 231,50 грн.
Стягнути зі Спільного українсько-російського підприємства “Інтер-Вест ЛТД» в формі товариства з обмеженою відповідальністю м. Донецьк на користь Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Донецьк штрафні санкції за недодержання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2005 р. в сумі 4 632,56 грн. та пеню в сумі 215,67грн.
У залишку вимог відмовити.
В судовому засіданні 27.11.2006 р. оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28.11.2006 р.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня виготовлення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Дучал Н.М.
Ч.В.В.
Надруковано 3 екземпляри:
1 - позивачу;
1 - відповідачу;
1- суду.