83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.11.06 р. Справа № 12/341
Господарський суд Донецької області у складі судді Склярук О.І.
при секретарі судового засідання Здоренко В.В.
за участю представників сторін
від позивача - Лафазан О.О.
від відповідача - Прокопец Г.Б
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Маріупольської міської Ради м.Маріуполь
до Швейцарської фірми «Дуферко С.А.» м.Маріуполь
про стягнення 11 972 грн 07 коп.
Маріупольська міська Рада м.Маріуполь звернулося до господарського суду з позовною заявою до Швейцарської фірми «Дуферко С.А.» м.Маріуполь про стягнення 11 972 грн 07 коп.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір, не
виконання договору з боку відповідача, розрахунок, цивільне законодавство, тощо.
Відповідач з позовними вимогами погодився частково тільки на суму 3 372 грн 11 коп ( основний борг) та пеню у сумі 100 грн 76 коп.
Дослідивши обставини справи, вислухав пояснення представників сторін господарський суд встановив
19.06.2002 р. рішенням виконавчого комітету Маріупольської міської Ради за № 291 відповідачу було надано на 10 років земельну ділянку та запропоновано оформити відповідні документи.
10.06.2004 р. між позивачем та відповідачем підписано договір оренди згідно якого відповідач отримав в тимчасове користування земельну ділянку площею 0.0654 га, яка знаходиться за адресою: м. Маріуполь, вул. Метрополитський,35 у Жовтневому районі .
Вказаний договір підписано строком на 10 років
Згідно п.11. договору, відповідач повинен щомісячно сплачувати орендну плату рівними частками.
Пункт 12 договору передбачав, що за період з дня прийняття рішення виконкому Маріупольської міської Ради про виділення земельної ділянки до дня державної реєстрації цього договору, орендна плата за землю вноситься у розмірі, передбаченому цим договором без нарахування пені.
Позивач вважає, що відповідач свої зобов'язання виконував не належним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 11 972 грн 07 коп
Згідно пояснень відповідача, після прийняття рішення від 19.06.2002 року він продовжував сплачувати плату за землю, що підтверджується актом звірки з Жовтневою МДПІ м. Маріуполя за період з 2002 по 2006 рік
Відповідно до цього акту , відповідач сплатив до бюджету плату за землю у 2002 році у сумі 3051 грн 61 коп, з врахуванням раніше сплачених сум переплата складає 137 грн 48 коп , за 2003 рік - 4482 грн 74 коп, переплата складає 422 грн 98 коп, за 2004 рік - 2154 грн 81 коп, переплата складає 83 грн 70 коп. Крім того було здійснено переброску на оренду 856 грн 70 коп. Заборгованості станом на 20.10.2006 року по платі за землю відсутня.
Після укладання договору оренди від 05.07.2004 року відповідач подав в податкові органи перерахунок плати за землю, оскільки відповідно до абзацу другого ст.21 Закону України «Про оренду землі» та ст.13 Закону України «Про плату за землю» , підставами для нарахування орендної плати є договір оренди земельної ділянки.
На цей час заборгованість з орендної плати за землю складає , по даним відповідача, 3 372 грн 11 коп.
Суд перевіривши розрахунок позивача та відповідача, враховуючи дані акту № 427 підписаному представниками контролюючого органу за надходженням ресурсних платежів та представником відповідача, встановив
Згідно акту за № 427, за період з 29.07.2002 року по 03.11.2006 року відповідач повинен був сплатити 38 820 грн 07 коп, що також не оспорюється відповідачем та позивачем.
Було сплачено 27704 грн 66 коп як орендна плата та 7743 грн 30 коп як податок на землю.
Позивач не враховує вказану суму посилаючись, що вона зарахована саме як податок на землю , а не як орендна плата.
В той же час, вказана сума відповідачу не повернута та перерахована до бюджету
Стаття 2 Закону України «Про плату за землю» встановлює, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Стаття 13 вище зазначеного Закону передбачає, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.
Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. ( ст.14 Закону України «Про плату за землю»)
Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.( стаття 15 Закону України «Про плату за землю»
Враховуючи приписи Закону України «Про плату за землю» та вказані вище обставини, суд вважає, що заборгованість відповідача склададє 3472 грн 87 коп .
Згідно ст. 526 ЦК України, який суд застосовує на підставі абзацу другого пункту 4 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином.
Боржник прострочивший виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму основного боргу , збільшену на індекс інфляції та три відсотка річних . ( ст.625 ЦК України)
З огляду на вищевикладене позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості задовольняються частково тільки на суму 3 372 грн 11 коп.
Суд також задовольняє позовні вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 100 грн 76 коп з врахуванням того, що відповідач визнав в цій частині позовні вимоги.
Судові витрати покласти на відповідача
На підставі ст.ст. 526, 625, абзацу другого пункту 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, Закону України «Про плату за землю» , та керуючись ст.ст. 33,43,49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити частково
Стягнути з Швейцарської фірми «Дуферко» . ( м.Маріуполь вул.Митрополитська, 35) на користь Маріупольської міської Ради ( м.Маріуполь, пр.Леніна, 70, ЗКПО 24164947) заборгованості у сумі 3 372 грн 11 коп, пеню у сумі 100 грн 76 коп.
Стягнути з Швейцарської фірми «Дуферко» . ( м.Маріуполь вул.Митрополитська, 35) на користь Державного бюджету України державне мито у сумі 102 грн.
В задоволені позову в іншій частині відмовити.
Повний текст рішення підписано 24.11.2006 р.
Суддя Склярук О.І.