ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-68/17568-2012 28.01.13
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Айтекс»
до Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної Ради України
простягнення заборгованості,
Суддя Ониськів О.М.
Представники сторін:
від позивача: Кобилецький В.В., за довіреністю,
від відповідача: не з'явився.
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Айтекс» до Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної Ради України про стягнення 33.727,41 грн. боргу, а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Контракту № 23/2012 від 31.08.2012 відповідач не виконав в повному обсязі своє зобов'язання з оплати послуг генпідряду, а тому позивач, посилаючись, зокрема на ст.ст. 525, 526 ЦК України, просить стягнути з відповідача 33.727,41 грн. боргу в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-68/17568-2012 та призначено до розгляду на 15.01.2013.
Ухвалою суду від 15.01.2013 розгляд справи було відкладено на 28.01.2013.
Представник позивача у судовому засіданні 28.01.2013 заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 28.01.2013 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, відзив на позовну заяву не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином.
Як вбачається з поштового повідомлення, ухвалу суду про порушення провадження у справі було надіслано на адресу відповідача 01021, м. Київ, вул. Грушевського, 5, яка визначена як його місцезнаходження згідно відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, а також зазначена позивачем в якості адреси відповідача у позовній заяві, та отримано уповноваженим представником відповідача 12.12.2012, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Враховуючи те, що відповідно до матеріалів справи та відомостей згідно довідки з ЄДРПОУ адресою місцезнаходження відповідача є адреса: (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 5), за якою було надіслано ухвали суду про порушення провадження у справі та про її відкладення, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду у даній справі.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 28.01.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
Як підтверджено матеріалами справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Айтекс» (далі - позивач, генпідрядник) та Державним будівельним комбінатом Управління справами Верховної Ради України (далі - відповідач, підрядник) 31.08.2012 було укладено Контракт № 23/2012 (далі - Контракт), згідно з умовами якого відповідач в межах договірної ціни відповідно до проектної документації та умов цього Контракту зобов'язався виконати на свій ризик власними і залученими силами і засобами всі передбачені замовленням роботи по будівництву об'єкту, усунути протягом гарантійного строку експлуатації об'єкту недоробки, що зумовлені неякісним виконанням робіт, а позивач зобов'язався фінансувати та прийняти виконані всі передбачені замовленням роботи по будівництву об'єкту відповідно до умов цього Контракту.
Відповідно до п.3.1. Контракту орієнтована договірна ціна робіт за Контрактом становить 1.686.370,38 грн., у т.ч. ПДВ - 281.061,73 грн. Кінцева вартість робіт за Контрактом визначається на підставі підписаних сторонами актів КБ-2в та КБ-3 (п.3.1.1. Контракту).
Відповідно до п.5.4. Контракту розрахунки за виконані роботи позивач зобов'язався здійснювати в межах 90% від вартості виконаних робіт протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання Актів приймання виконаних робіт (форми КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін при умові надходження коштів від замовника за виконані відповідачем роботи. Кінцеві розрахунки в межах 10% за виконані роботи з відповідачем позивач зобов'язався здійснювати протягом 7 робочих днів після отримання сертифікату та надходження коштів від замовника.
В той же час умовами пункту 5.3. Контракту сторони передбачили право генпідрядника здійснення авансування робіт.
Користуючись наданим генпідряднику правом, останній 17.10.2012 одноразовим платежем здійснив 100% оплату вартості виконаних виконаних відповідачем робіт в сумі 1.686.370,38 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку з рахунку позивача від 17.10.2012.
Судом установлено, що відповідачем було виконано роботи на загальну суму 1.686.370,38 грн., що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за жовтень 2012 та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3).
Умовами пункту 5.8. Контракту сторони передбачили плату наданих генеральним підрядником послуг у розмірі 2% від вартості виконаних підрядником робіт за Контрактом шляхом утримання генпідрядником з підрядника при проведенні розрахунків. Враховуючи те, що позивач здійснив оплату робіт шляхом її авансування в повному обсязі, в розмірі 1.686.370,38 грн., у відповідача виник обов'язок щодо сплати 2% вартості послуг генерального підряду.
Таким чином, вартість послуг генпідряду складає 33.727,41 грн. (2% від вартості виконаних робіт у сумі 1.686.370,38 грн.).
У зв'язку з чим, позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав сплатити заборгованість з оплати послуг генпідряду в розмірі 33.727,41 грн. (яка отримана нарочно 23.11.2012 повноважним представником відповідача), проте відповідач оплати вартості послуг генерального підряду в сумі 33.727,41 грн. не здійснив, відповіді на претензію не надав.
З огляду на вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача 33.727,41 грн. боргу з оплати послуг генерального підряду.
Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що між сторонами укладено договір субпідряду.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до норм статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом установлено та матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Контракту відповідачем були виконані роботи загалом на суму 1.686.370,38 грн., що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) за жовтень 2012, а позивачем були оплачені в повному обсязі виконані відповідачем роботи загалом у сумі 1.686.370,38 грн.
Відповідно до ч. 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи те, що з вимогою про сплату відповідачем 33.727,41 грн. (2% вартості послуг генерального підряду від вартості виконаних робіт у сумі 1.686.370,38 грн.) позивач звернувся до відповідача 23.11.2012, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача, судом встановлено, що кінцевий строк виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати 2% вартості послуг генпідряду настав 30.11.2012.
Відповідачем доказів сплати 2% вартості послуг генерального підряду в сумі 33.727,41 грн. не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги вважаються судом обгрунтовними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин та враховуючи вищевикладене позов підлягає задоволенню повністю.
Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов'язані з розглядом справи, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного будівельного комбінату Управління справами Верховної Ради України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 5, код ЄДРПОУ 21586524) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айтекс» (03039, м. Київ, пров. Червоноармійський, 14; 03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 68, кв. 1, код ЄДРПОУ 32524943) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, суму боргу в розмірі 33.727 (тридцять три тисячі сімсот двадцять сім) грн. 41 коп., та витрати по сплаті судового збору в сумі 1.609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 29.01.2013.
Суддя Ониськів О.М.