донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
22.11.2006 р. справа №25/256
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
Дзюби О.М.
суддів
Діброви Г.І., Шевкової Т.А.,
за участю представників сторін:
від позивача:
Іванов О.В. (довіреність №065500 від 05.04.2006р.),
від відповідача:
Удовиченко Ж.І. (довіреність №341 від 22.11.2006р.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Закрите акціонерне товариство "Горлівськтепломережа" м.Горлівка
на рішення (ухвалу) господарського суду
Донецької області
від
05.09.2006 року
по справі
№25/256
за позовом
Закрите акціонерне товариство "Горлівськтепломережа" м.Горлівка
до
ЗАТ "Донэкоресурси" м.Донецьк
про
стягнення1404,94грн.
У серпні 2006року позивач, Закрите акціонерне товариство «Горлівськтепломережа» м.Горлівка, звернувся до господарського суду Донецької області про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Донекоресурси» м.Горлівка заборгованості за поставлену теплову енергію в сумі 1404грн.94коп., у тому числі основний борг у сумі 702грн.47коп., пені у сумі 702грн.47коп.
Рішенням від 05.09.2006року господарський суд позовні вимоги задовольнив частково у сумі 351грн.23коп., в частині стягнення пені у сумі 351грн.24коп. відмовив, в частині стягнення боргу у сумі 702грн.47коп. провадження по справі припинив на підставі п.1-1 ст.80 Госполарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Позивач з прийнятим рішенням не згоден, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати і прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача пеню в сумі 702грн.47коп. у повному обсязі.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на те, що рішення господарського суду є необґрунтованим і таким, що не відповідає законодавству України, а саме: недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. На думку позивача, відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не довів обставини тяжкого фінансового становища.
Відповідач вважає скаргу необґрунтованою та просить рішення господарського суду Донецької області залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного суду була призначена нова колегія суддів у складі головуючий Дзюба О.М., судді Діброва Г.І., Шевкова Т.А. для розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст.129 Конституції України, ч.4 ст.9 Закону України “Про судоустрій в Україні», ст.ст. 44,811 Господарського процесуального кодексу України був здійснений запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації.
У процесі розгляду справи апеляційний господарський суд у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила таке:
Матеріалами справи встановлено, що предметом позову є стягнення заборгованості та пені за неналежне виконання відповідачем Закритим акціонерним товариством «Донекоресурси» м.Горлівка договірних зобов'язань за договором №1069 від 01.09.2005р. по сплаті поставленої теплової енергії для опалення приміщення, яке розташоване за адресою: м.Горлівка, вул.Рогозина,6, загальною площею 86,10м.кв. на загальну суму 702грн.47коп. у період з жовтня 2005року по квітень 2006року. Факт подачі теплової енергії підтверджується актами на включення та відключення опалення (а.с.14,15). У якості доказу несвоєчасної оплати теплової енергії позивач надав суду платіжні вимоги-доручення (а.с.22-29). Пунктом 5.4 договору передбачено, що оплата за теплову енергію здійснюється відповідачем до початку розрахункового місяця згідно платіжної вимоги-доручення, виставленої позивачем. У ході розгляду справи, відповідач основний борг оплатив у повному обсязі, у зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно припинив провадження у справі на п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Як стверджує позивач, визначений пунктом 5.4 договору строк виконання зобов'язань відповідачем порушено, у зв'язку з чим останній повинен нести відповідальність, за несвоєчасну оплату теплової енергії передбачену п.7.2 договору, у вигляді пені у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більш 100% загальної суми боргу. Згідно розрахунку пеня складає 702грн.47коп. (а.с.8).
Господарський суд у ході розгляду справи дійшов висновку щодо зменшення суми пені до 351грн.23коп. на підставі ст.233 Господарського кодексу України та п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тяжким фінансовим становищем підприємства.
Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставою для зміни рішення є неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.
Дослідивши матеріали справи з цього приводу, судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку в частині стягнення пені у сумі 351грн.23коп., оскільки не перевірив період її нарахування та розмір, що суперечить Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» 1996р., який не втратив силу в зв'язку з прийнятими Цивільним та Господарським кодексами України.
Так, статтею 3 вказаного Закону встановлений розмір пені (штрафних санкцій), передбачений за згодою сторін, не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який стягується пеня.
Отже, при нарахуванні пені, яка встановлена господарським судом, позивачем було застосовано 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більш 100% загальної суми. Але не перевірено, саме за який період була нарахована пеня, оскільки в матеріалах справи позивачем визначено три періоду прострочки, а саме:
- у позові вказано з жовтня 2005року по квітень 2006року (а.с.2);
- у розрахунку пені з 16.12.2005року до 30.07.2006р. (а.с.8);
-у поясненні №06/7241 від 01.09.2006р. -з 02.11.2005року по 30.07.2006р. (а.с.42).
Крім того, сума нарахованої пені перевищує подвійну ставку Національного банку України, яка є граничним розміру пені і може бути стягнута за прострочку виконання грошового зобов'язання.
Згідно п.6 ст.232 Господарського кодексу України початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано нарахування санкцій триває протягом шести місяців.
В даному випадку, як вбачається із матеріалів справи, платіжне доручення позивачем було направлено відповідачеві 01.10.2005року, тому право на нарахування пені настало з 02.11.2005року. Отже, позивач мав звернутися до суду з вимогою про стягнення пені за період з 02.11.2005року по 01.05.2006року.
В апеляційній інстанції представник позивача не зміг надати пояснення саме за який період нарахована пеня. Тому судова колегія вважає, що стягненню підлягає пеня за період з 02.11.2005року по 01.05.2006року у сумі 66грн.18коп.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 702грн.47коп.. суперечать законодавству, тому в цій частині рішення підлягає зміні. Задоволенню підлягає пеня у сумі 66грн.18коп. за прострочку оплати за період з 02.11.2005р. до 01.05.2006р. згідно вимог діючого законодавства.
За результатами апеляційного провадження, рішення господарського суду Донецької області від 05.09.2006року у справі №25/256 підлягає зміні в частині стягнення пені.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються заявника скарги.
Керуючись ст.ст.33,43,49,99,101,103,104,105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Горлівськтепломережа» м.Горлівка на рішення господарського суду Донецької області від 05.09.2006р. у справі №25/256 залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 05.09.2006р. у справі №25/256 змінити в частині стягнення пені.
В інший частині рішення залишити без змін.
Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства “Горлівськтепломережа» м.Горлівка до Закритого акціонерного товариства «Донекоресурси» м.Горлівка задовольнити частково у сумі 66грн.18коп.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Донекоресурси» м.Горлівка (83017, м.Донецьк, вул.Овнатаняна, 22а, р/р 26007301552474 в філії ЦМВ ПІБ м.Горлівка, МФО 334464, ЗКПО 25719525) на користь Закритого акціонерного товариства “Горлівськтепломережа» м.Горлівка (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Ак.Павлова, б.13, код ЄДРПОУ 03337007, р/р 26005414020000 в АК «Ікар-Банк», МФО 334594) пеню у сумі 66грн.18коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 04грн.80коп., витрати по сплаті інформаційне-технічне забезпечення у сумі 05грн.56коп.
Господарському суду Донецької області видати наказ.
Головуючий Дзюба О.М.
Судді: Діброва Г.І.
Шевкова Т.А.
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 ДАГС