30.11.06 р. Справа № 45/277а
15 година 00 хвилин місто Донецьк, вулиця Артема 157
Судова колегія у складі:
Головуючого судді - Плотніцького Б.Д. судді - Новікової Р.Г.
судді - Дучал Н.М.
розглянувши матеріали за адміністративною позовною заявою:
1: Громадської організації «Громадська рада», м. Донецьк
2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз 2002», м. Донецьк
до відповідача: Донецької міської ради в Донецькій області, м. Донецьк
про: - визнання недійсним рішення Донецької міської ради №20/1 від 24.06.2005р., прийнятого з перевищенням власних (делегованих) повноважень та основаним на недіючих в Україні нормах Закону України «Про тарифи на житлово - комунальні послуги» та його скасування;
- про визнання недійсним рішення Донецької міської ради №4/2 від 11.09.2006р., яке прийняте з перевищенням власних (делегованих) повноважень, та його скасування.
за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору: Донецька обласна громадська організація «Народний контроль», м.Донецьк
до відповідача: Донецької міської ради в Донецькій області, м. Донецьк
про: - визнання протиправним та недійсним рішення Донецької міської ради №20/1 від 24.06.2005р. «Про приведення тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до вимог Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» від 31.05.2005р.», як такого, що прийняте не у відповідності до власних повноважень представницького органу місцевого самоврядування
- визнання протиправним та недійсним рішення Донецької міської ради №4/2 від 11.09.2006р. «Про приведення тарифів на комунальні послуги відповідно до вимог енергопостачальних організацій», як такого, що прийняте не у відповідності до власних повноважень представницького органу місцевого самоврядування.
за участю представників:
від позивача1: Кириченко А.С. - (довіреність б/н від 14.04.2006р.)- адвокат
від позивача1: Фурманюк С.П. -(довіреність б/н від 25.09.2006р.)
від позивача 2: Кириченко А.С. - (довіреність б/н від 14.04.2006р.)- адвокат
від відповідача: Козіенко С.С - (довіреність 01/15-6711 від 12.12.2005р.)
від третьої особи: Лигін Р.О. - (довіреність 2/с від 14.11.2006р.) - гол.міськ від.
Громадська організація «Громадська Рада», м. Донецьк та Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз 2002», м. Донецьк звернулись до Донецької міської ради в Донецькій області, м. Донецьк із адміністративним позовом про визнання недійсним рішення Донецької міської ради №20/1 від 24.06.2005р., прийнятого з перевищенням власних (делегованих) повноважень та основаним на недіючих в Україні нормах Закону України «Про тарифи на житлово - комунальні послуги» та його скасування, а також про визнання недійсним рішення Донецької міської ради №4/2 від 11.09.2006р., яке прийняте з перевищенням власних (делегованих) повноважень, та його скасування.
В обґрунтування заявлених вимог позивачі посилаються на перевищення відповідачем власних (делегованих) повноважень при прийнятті рішення №20/1 від 24.06.2005р., при цьому відповідач в вищезазначеному рішенні посилається на недіючі в Україні норми Закону України «Про тарифи на житлово - комунальні послуги», крім цього відповідач перевищив власні (делеговані) повноваження при прийнятті рішення №4/2 від 11.09.2006р., що призвело до порушення прав та законих інтересів позивача та всіх жителів м. Донецька.
Ухвалою від 25.09.2006р. адміністративна позовна заява була прийнята до розгляду та відкрите адміністративне провадження.
Відповідачем надані заперечення на адміністративний позов б/н від 17.10.2006р., зокрема, Донецька міська рада просить застосувати строк позовної давності для звернення з позовом про визнання недійсним рішення, тому просить відмовити в задоволенні позову в частині визнання недійсним рішення міської ради №20/1 від 24.06.2005р. у зв'язку із пропущенням позивачами строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ст.ст.99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо рішення №4/2 від 11.09.2006р., відповідач стверджує про повну його відповідність діючому законодавству, на наявність повноважень у Донецької міської ради розглядати питання щодо затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги.
Ухвалою суду від 18.10.2006р. з урахуванням особливостей розгляду справи, суд з урахуванням вимог п.7 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України подовжив процесуальний строк розгляду справи на один місяць.
За наслідками підготовчого провадження суд постановив ухвалу від 30.10.2006р. про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду.
14.11.2006р. до господарського суду Донецької області по справі №45/277а від третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору -Донецької обласної громадської організації «Народний контроль», м.Донецьк надійшла позовна заява №1/с від 14.11.2006р. до відповідача - Донецької міської ради, м.Донецьк про визнання протиправним та недійсним рішення Донецької міської ради №20/1 від 24.06.2005р. «Про приведення тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до вимог Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» від 31.05.2005р.», як такого, що прийняте не у відповідності до власних повноважень представницького органу місцевого самоврядування та визнання протиправним та недійсним рішення Донецької міської ради №4/2 від 11.09.2006р. «Про приведення тарифів на комунальні послуги відповідно до вимог енергопостачальних організацій», як такого, що прийняте не у відповідності до власних повноважень представницького органу місцевого самоврядування.
Ухвалою від 14.11.2006р. позовна заява третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - Донецької обласної громадської організації «Народний контроль», м.Донецьк судом була прийнята до провадження.
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору -Донецької обласної громадської організації «Народний контроль», м.Донецьк не надав.
Позивачем 1 - Громадська організація «Громадська Рада», м. Донецьк письмових пояснень на позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору -Донецької обласної громадської організації «Народний контроль», м.Донецьк не надав.
Позивач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз 2002», м. Донецьк письмових пояснень на позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору -Донецької обласної громадської організації «Народний контроль», м.Донецьк не надав.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
24.06.2005р. Донецькою міською радою прийняте рішення №20/1 «Про приведення тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до вимог Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» від 31.05.2005р.»
Даним рішенням відповідача з 01.08.2005р. для підприємств комунальної власності територіальної громади міста Донецька та погодити для підприємств, які не відносяться до комунальної власності територіальної громади міста Донецька, були затверджені:
1. тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення всім споживачам:
- водопостачання для населення за 1 куб.м. - 0,65 грн. (без ПДВ), 0,78 грн. (з ПДВ), спеціалізовані теплопостачальні підприємства - 0,70 грн. (без ПДВ), 0,84 грн. (з ПДВ), непромислові споживачі - 2,00 грн. (без ПДВ), 2,40 грн. (з ПДВ), інші споживачі - 2,70 грн. (без ПДВ), 3,24 грн. (з ПДВ), Мар'їнське КП «Промінь» та КП «Макіївський міськводоканал»- 0,90 грн. (без ПДВ), 1,08 грн. (з ПДВ).;
- водовідведення для населення за 1 куб.м. - 0,25грн. (без ПДВ), 0,30 грн. (з ПДВ), спеціалізовані теплопостачальні підприємства 0,31 грн. (без ПДВ), 0,372 грн. (з ПДВ), непромислові споживачі - 1,50 грн. (без ПДВ), 1,80 грн. (з ПДВ), інші споживачі - 2,70 грн. (без ПДВ), 3,24 грн. (з ПДВ), Мар'їнське КП «Промінь» та КП «Макіївський міськводоканал» - 0,47 грн. (без ПДВ), 0,564 грн. (з ПДВ).;
2. тарифи на послуги з опалення та гарячого водопостачання для всіх споживачів:
- для населення опалення (житлових приміщень) з розрахунку щомісячної оплати протягом усього року за 1 кв.м. опалювальної площі - 1,06 грн. (без ПДВ), 1,27 грн. (з ПДВ), з розрахунку оплати протягом опалювального періоду - 2,12 грн. (без ПДВ), 2,54 грн. (з ПДВ), при наявності приладів обліку споживання теплової енергії в опалювальний період за Гкал 79,25 (без ПДВ), 95,10 грн. (з ПДВ);
- гаряче постачання (житлових приміщень) за 1 куб.м. складає 4,69 грн. (без ПДВ), 5,63грн. (з ПДВ);
- опалення без наявності приладів обліку споживання теплової енергії в опалювальний період за 1 кв.м. опалювальної площі - 3,07 грн. (без ПДВ), 3,68 грн. (з ПДВ), при наявності приладів обліку споживання теплової енергії в опалювальний період Гкал 99,99 грн. (без ПДВ), 119,99 грн. (з ПДВ);
- гаряче постачання за 1 куб.м. - 6,375 грн. (без ПДВ), 7,65 грн. (з ПДВ);
3. тарифи на послуги з утримання житла (квартирна плата):
- неупорядковане житло за 1 кв.м. загальної площі (з ПДВ або єдиним податком) 0,32 грн., частково упорядковане житло 0,40 грн. та 0,45 грн., упорядковане житло - 0,57 грн., упорядковане житло підвищеного ступеня благоустрою - 0,77 грн.;
4. тарифи на послуги по прибиранню, вивозу та знищенню твердих побутових відходів та вивезенню рідких нечистот:
- на послуги по прибиранню, вивозу та знищенню твердих побутових відходів комунальним автотранспортним підприємством №052801 «Санітарна очистка Петровського району м.Донецька», комунальним підприємствам «Кіровець», «Донекосервіс» з населення за 1 куб.м. - 13,00 грн., бюджетні організації 13,00 грн., інші споживачі - 14,00 грн.;
- тарифи на послуги по вивезенню рідких нечистот Комунальне АТП №052801 за 1 куб.м. (з урахуванням ПДВ або єдиного податку) для бюджетних організацій - 21,59 грн., інші споживачі - 23,50 грн., Комунальне підприємство «Донекосервіс» - за 1 куб.м. (з урахуванням ПДВ або єдиного податку) для бюджетних організацій - 19,50 грн., інші споживачі - 21,00 грн., Комунальне АТП «Санітарна очистка Петровського району м.Донецька» - за 1 куб.м. (з урахуванням ПДВ або єдиного податку) для бюджетних організацій - 10,50 грн., інші споживачі - 11,50 грн., Комунальне підприємство «Кіровець» - за 1 куб.м. (з урахуванням ПДВ або єдиного податку) для бюджетних організацій - 12,00 грн., інші споживачі - 13,00 грн.;
- тарифи на послуги по прибиранню, вивозу та знищенню твердих побутових відходів для населення, що мешкає у житловому фонді територіальної громади м.Донецька упорядковане житло, упорядковане житло підвищеного ступеня благоустрою при нормі вивозу твердих побутових відходів у рік на 1 люд./куб.м. 1,05 - 13,00 грн. (з урахуванням ПДВ або єдиного податку), розмір плати у місяць на 1 людину (з урахуванням ПДВ або єдиного податку) - 1,14 грн., неупорядковане та частково упорядковане житло з грубним опаленням, тариф при нормі вивозу твердих побутових відходів у рік на 1 люд./куб.м. 2,05грн. - 13,00 грн. (з урахуванням ПДВ або єдиного податку), розмір плати у місяць на 1 людину (з урахуванням ПДВ або єдиного податку) - 2,22 грн.
Дане рішення було опубліковане в газеті «Наш дом+» та вступило в силу з моменту опублікування.
Рішенням №4/2 від 11.09.2006р. «Про приведення тарифів на комунальні послуги відповідно до вимог енергопостачальних організацій» Донецькою міською радою з 01.10.2006р. затверджені для підприємств комунальної власності, територіальної громади м.Донецька та погоджені для підприємств, що не відносяться до комунальної власності територіальної громади міста Донецька:
1. тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення всім споживачам:
- водопостачання для населення за 1 куб.м. - 1,14 грн. (з ПДВ), спеціалізовані теплопостачальні підприємства - 1,10 грн. (без ПДВ), інші споживачі - 2,70 грн. (без ПДВ), Мар'їнське КП «Промінь» та КП «Макіївський міськводоканал»- 1,10 (без ПДВ);
- водовідведення для населення за 1 куб.м. - 0,42 грн. (з ПДВ), спеціалізовані теплопостачальні підприємства 0,60 грн. (без ПДВ), інші споживачі - 2,70 грн. (без ПДВ), Мар'їнське КП «Промінь» та КП «Макіївський міськводоканал» - 0,60 грн. (без ПДВ);
2. тарифи на послуги з опалення та гарячого водопостачання, які надаються Комерційним підприємством «Донецькміськтепломережа» та комунальним підприємством «Тепломережа» усім споживачам:
- для населення опалення (житлових приміщень) з розрахунку щомісячної оплати протягом усього року за 1 кв.м. опалювальної площі - 2,55 грн. (з ПДВ), з розрахунку оплати протягом опалювального періоду - 5,10 грн. (з ПДВ), при наявності приладів обліку споживання теплової енергії в опалювальний період за Гкал 189,67 грн. (з ПДВ);
- гаряче постачання (житлових приміщень) за 1 куб.м. складає 10,87грн. (з ПДВ);
- опалення ККП «Донецькміськтепломережа» без наявності приладів обліку споживання теплової енергії в опалювальний період за 1 кв.м. опалювальної площі - 5,81 грн. (без ПДВ), при наявності приладів обліку споживання теплової енергії в опалювальний період Гкал 197,56 грн. (без ПДВ);
- гаряче постачання за 1 куб.м. - 11,83 грн. (без ПДВ);
- опалення КП «Тепломережа» без наявності приладів обліку споживання теплової енергії в опалювальний період за 1 кв.м. опалювальної площі - 7,15 грн. (без ПДВ), при наявності приладів обліку споживання теплової енергії в опалювальний період Гкал 203,22 грн. (без ПДВ);
- гаряче постачання за 1 куб.м. - 11,64 грн. (без ПДВ);
3. тарифи на послуги по прибиранню, вивозу та знищенню твердих побутових відходів та вивезенню рідких нечистот:
- тарифи на послуги по прибиранню, вивозу та знищенню твердих побутових відходів комунальним автотранспортним підприємством №052801 (ВАТ «Грінко-Дон»), комунальним автотранспортним підприємством «Санітарна очистка Петровського району м.Донецька», комунальним підприємствам «Кіровець», Комунальним підприємством «Донекосервіс»: а) комунальне автотранспортне підприємство №052801 (ВАТ «Грінко-Дон») з населення за 1 куб.м. (з урахуванням ПДВ або єдиного податку) - 18,42 грн., бюджетні організації - 18,42 грн., інші споживачі - 20,10 грн.; б) Комунальне підприємство «Донекосервіс», Комунальне підприємство «Кіровець» з населення за 1 куб.м. (з урахуванням ПДВ або єдиного податку) - 15,00 грн., бюджетні організації - 15,00 грн., інші споживачі - 16,00 грн.; в) Комунальне автотранспортне підприємство «Санітарна очистка Петровського району м.Донецька» з населення за 1 куб.м. (з урахуванням ПДВ або єдиного податку) - 17,00 грн., бюджетні організації - 17,00 грн., інші споживачі - 18,00 грн.;
- тарифи на послуги по вивезенню рідких нечистот а) комунальне автотранспортне підприємство №052801 (ВАТ «Грінко-Дон») за 1 куб.м. (з урахуванням ПДВ або єдиного податку) для населення та бюджетних організацій - 31,12 грн., інші споживачі - 33,94грн., б) Комунальне підприємство «Донекосервіс» - за 1 куб.м. (з урахуванням ПДВ або єдиного податку) для населення та бюджетних організацій - 19,50 грн., інші споживачі - 21,00 грн., в) Комунальне АТП «Санітарна очистка Петровського району м.Донецька» - за 1 куб.м. (з урахуванням ПДВ або єдиного податку) для населення та бюджетних організацій - 14,00 грн., інші споживачі - 16,00 грн.,
- тарифи на послуги по прибиранню, вивозу та знищенню твердих побутових відходів для населення, що мешкає у житловому фонді територіальної громади м.Донецька а) Комунальне автотранспортне підприємство №052801 (ВАТ «Грінко-Дон» упорядковане житло, упорядковане житло підвищеного ступеня благоустрою при нормі вивозу твердих побутових відходів у рік на 1 люд./куб.м. 1,05 - 18,42 грн. (з урахуванням ПДВ або єдиного податку), розмір плати у місяць на 1 людину (з урахуванням ПДВ або єдиного податку) - 1,61 грн., неупорядковане та частково упорядковане житло з грубним опаленням, тариф при нормі вивозу твердих побутових відходів у рік на 1 люд./куб.м. 2,05грн. - 18,42 грн. (з урахуванням ПДВ або єдиного податку), розмір плати у місяць на 1 людину (з урахуванням ПДВ або єдиного податку) - 3,15грн., б) Комунальне підприємство «Донекосервіс», Комунальне підприємство «Кіровець» упорядковане житло, упорядковане житло підвищеного ступеня благоустрою при нормі вивозу твердих побутових відходів у рік на 1 люд./куб.м. 1,05 - 15,00 грн. (з урахуванням ПДВ або єдиного податку), розмір плати у місяць на 1 людину (з урахуванням ПДВ або єдиного податку) - 1,31 грн., неупорядковане та частково упорядковане житло з грубним опаленням, тариф при нормі вивозу твердих побутових відходів у рік на 1 люд./куб.м. 2,05грн. - 15,00 грн. (з урахуванням ПДВ або єдиного податку), розмір плати у місяць на 1 людину (з урахуванням ПДВ або єдиного податку) - 2,56грн., в) Комунальне автотранспортне підприємство «Санітарна очистка Петровського району м.Донецька» упорядковане житло, упорядковане житло підвищеного ступеня благоустрою при нормі вивозу твердих побутових відходів у рік на 1 люд./куб.м. 1,05 - 17,00 грн. (з урахуванням ПДВ або єдиного податку), розмір плати у місяць на 1 людину (з урахуванням ПДВ або єдиного податку) - 1,49 грн., неупорядковане та частково упорядковане житло з грубним опаленням, тариф при нормі вивозу твердих побутових відходів у рік на 1 люд./куб.м. 2,05грн. - 17,00 грн. (з урахуванням ПДВ або єдиного податку), розмір плати у місяць на 1 людину (з урахуванням ПДВ або єдиного податку) - 2,90грн.
Дане рішення було опубліковане в газеті «Наш дом+» та вступило в силу з моменту опублікування.
Як стверджують позивачі, вищезазначені рішення, суттю яких є приведення до відповідності тарифів на комунальні послуги, прийняті необґрунтовано, з порушенням діючого законодавства та з перевищенням власних (делегованих) повноважень.
Одночасно посилаються на ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивачі наполягають на тому, що згідно з ст. ст 26, 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Донецька міська рада не мала повноважень приймати спірні рішення, так як це належить до компетенції виконкому. Крім цього, позивачі вважають, що під час прийняття спірних рішень порушено порядок підготовки та прийняття регуляторних актів.
Таким чином, Громадська організація «Громадська Рада», м. Донецьк та Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз 2002», м. Донецьк вважають, що відповідач не мав права приймати вищезазначені рішення.
За таких підстав, Громадська організація «Громадська Рада», м. Донецьк та Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз 2002», м. Донецьк звернулись до суду з вимогами визнати недійсним рішення Донецької міської ради №20/1 від 24.06.2005р. прийнятого з перевищенням власних (делегованих) повноважень та основаним на недіючих в Україні нормах Закону України «Про тарифи на житлово - комунальні послуги» та його скасувати, а також визнати недійсним рішення Донецької міської ради №4/2 від 11.09.2006р., яке прийняте з перевищенням власних (делегованих) повноважень, та його скасувати.
Судова колегія вважає вимоги Громадської організації «Громадська Рада», м. Донецьк та Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз 2002», м. Донецьк такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначені завдання адміністративного судочинства, якими є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За змістом ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
З урахуванням вказаного, для звернення особи до суду із адміністративною позовною заявою необхідна наявність факту порушення її прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.
За приписом ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивачем 1 - Громадською організацією «Громадська Рада», м. Донецьк не надано доказів, які б підтверджували наявність порушення з боку відповідача прав, свобод та інтересів Громадської організації «Громадська Рада» у сфері публічно-правових відносин.
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача 1 - Громадської організації «Громадська Рада» до Донецької міської ради, м.Донецьк про визнання недійсним рішення Донецької міської ради №20/1 від 24.06.2005р., прийнятого з перевищенням власних (делегованих) повноважень та основаним на недіючих в Україні нормах Закону України «Про тарифи на житлово - комунальні послуги» та його скасування, а також про визнання недійсним рішення Донецької міської ради №4/2 від 11.09.2006р., яке прийняте з перевищенням власних (делегованих) повноважень, та його скасування.
Щодо вимоги позивача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз 2002», м.Донецьк про визнання недійсним рішення Донецької міської ради №20/1 від 24.06.2005р., прийнятого з перевищенням власних (делегованих) повноважень та основаним на недіючих в Україні нормах Закону України «Про тарифи на житлово - комунальні послуги» та його скасування, господарський суд вважає її такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
За змістом п.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як було встановлено судом, рішення Донецької міської ради №20/1 «Про приведення тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до вимог Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» від 31.05.2005р. прийняте 24.06.2005р.
Пунктом 14 даного рішення передбачено, що воно набирає сили з моменту опублікування в газеті «Наш дом+».
З урахуванням вимог ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України, строк звернення до суду з адміністративним позовом закінчився.
У відповідності з вимогами п.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
У запереченнях на адміністративний позов б/н від 17.10.2006р. відповідач наполягає на застосуванні строків позовної давності.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові у відповідності із ст.267 Цивільного кодексу України.
Одночасно, п.1 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
За таких підстав, господарський суд вважає за необхідне застосувати строки позовної давності для звернення до адміністративного суду з позовом та відмовити позивачу 2 - Товариству з обмеженою відповідальністю «Союз 2002», м.Донецьк в задоволенні вимоги до Донецької міської ради про визнання недійсним рішення Донецької міської ради №20/1 від 24.06.2005р., прийнятого з перевищенням власних (делегованих) повноважень та основаним на недіючих в Україні нормах Закону України «Про тарифи на житлово - комунальні послуги» та його скасування.
Щодо вимоги позивача 2 до Донецької міської ради, м.Донецьк про визнання недійсним рішення Донецької міської ради №4/2 від 11.09.2006р., яке прийняте з перевищенням власних (делегованих) повноважень, та його скасування, судова колегія вважає її такою, що не підлягає задоволенню, враховуючи наступне:
Рішення Донецької міської ради №4/2 «Про приведення тарифів на комунальні послуги відповідно до вимог енергопостачальних організацій» прийняте 11.09.2006р. та опубліковане в газеті «Наш дом+».
На день розгляду адміністративної справи рішення Донецької міської ради №4/2 від 11.09.2006р. «Про приведення тарифів на комунальні послуги відповідно до вимог енергопостачальних організацій» є чинним.
Як стверджує позивач 2, відповідач діяв всупереч вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також, Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз 2002» наполягає, що у відповідності із ст. ст 26, 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Донецька міська рада не мала повноважень приймати спірні рішення, так як це належить до компетенції виконкому, а також позивач 2 вважає, що під час прийняття спірного рішення порушено порядок підготовки та прийняття регуляторних актів.
Дані твердження Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз 2002» спростовуються наступним:
Згідно ст.5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.
За приписом п.1 ст.11 Закону України «Про самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
При цьому, згідно п.2 вказаної статті виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Статтею 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Одночасно органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, у здійсненні яких вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
До виключної компетенії сільських, селищних, міських рад у відповідності із ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» входить утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск.
Виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень (п.1 ст.51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Таким чином, виконавчий комітет ради є підзвітним і підконтрольним раді, що його утворила, а з питань здійснення ним повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади, що підтверджується п.8 ст.51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою.
Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначаються виключні повноваження міських рад. Стаття 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» надає повноваження виконавчим органам Рад встановлювати тарифи на житлово-комунальні послуги.
Однак, Законом не заборонено міській Раді приймати рішення щодо питань, на які має повноваження створений нею її виконавчий орган - виконавчий комітет.
Як було встановлено судом, спірне рішення №4/2 від 11.09.2006р. було прийняте Донецькою міською радою.
За змістом ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст.140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Одночасно місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
За приписом ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
У відповідності із Європейською хартією місцевого самоврядування (Страсбург, 15.10.1985р.), яка ратифікована Законом України «Про ратифікацію Європейської хартії місцевого самоврядування» N 452/97-ВР від 15.07.1997, головні повноваження і функції органів місцевого самоврядування визначаються конституцією або законом. Однак це положення не перешкоджає наділенню органів місцевого самоврядування повноваженнями і функціями для спеціальних цілей відповідно до закону.
Органи місцевого самоврядування в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому органу.
За змістом п.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
У відповідності із ст. 3 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить як затвердження та реалізація місцевих програм у сфері житлово-комунального господарства, участь у розробленні та реалізації відповідних державних і регіональних програм (п.1), так і встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону (п.2). Крім цього до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг віднесені також і вирішення інших питань у сфері житлово-комунальних послуг відповідно до законів.
У відповідності із ст.14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Одночасно вказаною статтею затверджені групи цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони, які залежать від порядку та поділяються на:
1) перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади;
2) друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території;
3) третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
Порядок формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги передбачений ст.31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до якої порядок формування цін/тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг першої і другої груп визначає Кабінет Міністрів України.
Виконавці/виробники здійснюють розрахунки економічно обґрунтованих витрат на виробництво житлово-комунальних послуг і подають їх на затвердження органам місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку.
Органи місцевого самоврядування затверджують ціни/тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
У разі затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг.
Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, відповідна сільська, селищна, міська рада передбачає у відповідному місцевому бюджеті.
Затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво без відповідного відшкодування не допускається і може бути оскаржено в суді.
Центральні органи виконавчої влади несуть відповідальність за наслідки встановлення або регулювання цін/тарифів, що змінюються ними відповідно до їхніх повноважень.
У разі зміни цін/тарифів на послуги/товари центральними органами виконавчої влади, які призвели до непередбачених витрат виконавців/виробників, центральні органи виконавчої влади зобов'язані відшкодувати в повному обсязі збитки, зумовлені такими змінами, протягом поточного фінансового року та до затвердження нового бюджету.
Спори щодо формування та затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, а також відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, вирішуються в судовому порядку.
Таким чином, повноваження міської ради, яка приймала спірне рішення, яким були встановлені тарифи на житлово - комунальні послуги, підтверджуються вказаними вище доводами.
Стосовно підвищення цін на питну воду та питне водопостачання, господарський суд дійшов до висновку про правомірність прийнятого рішення №4/2 від 11.09.2006р. Донецькою міською радою в цій частині, виходячи з наступного:
У відповідності із ст.13 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері питної води та питного водопостачання належать в тому числі і визначення рівня та якості послуг з питного водопостачання та водовідведення і встановлення тарифів на ці послуги, а також вирішення інших питань у сфері питної води та питного водопостачання відповідно до законів України.
З урахуванням викладеного, встановлення цін у сфері питної води та питного водопостачання також відноситься до компетенції органів місцевого самоврядування.
Як було встановлено судом, згідно із ст. 13 Закону України «Про теплопостачання» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать також встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії.
Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання (ст.20 Закону України «Про теплопостачання»).
З урахуванням зазначеного, судова колегія дійшла до висновку про правомірність встановлення цін на теплопостачання, викладених у рішенні №4/2 від 11.09.2006р.
Таким чином, твердження Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз 2002», м. Донецьк, що відповідач не мав права приймати вищезазначені рішення, господарським судом не можуть бути прийняті до уваги.
Посилання позивача 2 на те, що під час прийняття рішення №4/2 від 11.09.2006р. порушено порядок підготовки та прийняття регуляторних актів, не підтверджується фактичними обставинами справи та є такими, що судом не приймаються, враховуючи наступне:
Позивач 2 не вказав, в чому саме полягає порушення порядку підготовки актів.
Відповідач у запереченнях на адміністративний позов б/н від 17.10.2006р. (вх.№02-41/38436 від 18.10.2006р.) пояснює, що розгляд та прийняття міською радою рішення №4/2 від 11.09.2006р. проходило відповідно до Порядку підготовки та прийняття регуляторних актів міської ради, затвердженого рішенням міської ради №16/15 від 20.12.2004р. та Регламенту Донецької міської ради V скликання, затвердженого рішенням міської ради №2/1 від 26.05.2006р. по повній нормотворчій процедурі.
Як було встановлено з пояснень відповідача, Головним управлінням благоустрою та комунального обслуговування міської ради відповідно до Положення про Головне управління благоустрою та Комунального обслуговування Донецької міської ради, затверженого рішенням міської ради №24/15 від 16.01.2006р., проведено оцінку та аналіз виконання планових показників попереднього періоду, результатів діяльності підприємств комунального господарства в цілому, фактичної ефективності окремих організаційно-технічних заходів та виробництва в цілому. На підставі результатів оцінки та аналізу виявлялись внутрішньовиробничі резерви та розроблялись відповідні пропозиції. При здійсненні планування та калькулювання собівартості розробками відповідних тарифів Головним упарвлінням благоустрою та комунального обслуговування міської ради перевірялось забезпечення повного зіставлення планових та звітних даних щодо складу витрат, об'єктів і одиниць калькулювання, методів розподілу витрат між об'єктами калькулювання та плановими (звітними) періодами.
Після попереднього розгляду профільним управлінням міської ради розрахунки нормативної собівартості комунальних послуг відповідно до п.1.2 розпорядження Донецької обласної державної адмінінстрації №330 від 17.07.2002р. «Про ціни та тарифи на житлово-комунальні послуги» були надіслані для доопрацювання та погодження до Головного управління містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку про проведення відповідачем дій, які направлені на економічну обгрунтованість витрат на виробництво комунальних послуг.
Після погодження відповідних розрахунків з Головним управлінням містобудування та архітектури та житлово-комунального господарства Донецької обласної державної адміністрації Головним упарвлінням благоустрою та комунального обслуговування міської ради був розроблений проект відповідного рішення міської ради та аналіз регуляторного впливу, які з метою одержання зауважень та пропозицій у встановленому порядку були оприлюднені.
Потім проект рішення та відповідні розрахунки тарифів на комунальні послуги були погоджені з постійною комісією міської ради з питань житлово-комунального господарства, екології, транспорту та зв'язку, про що свідчить висновок від 30.08.2006р.
Відповідно до Порядку підготовки та прийняття регуляторних актів міської ради, затвердженого рішенням міської ради №16/15 від 20.12.2004р., постійною комісією з питань економічної та регуляторної політики, сприяння підприємництву, управління комунальною власністю, на яку покладені повноваження по здійсненню міською радою державної регуляторної політики, був затверджений експертний висновок.
При дослідженні вказаного експертного висновку, копія якого наявна в матеріалах справи, судова колегія дійшла до висновку про повноту та об'єктивність викладених фактів.
Висновки, які були складені за результатами спільних засідань постійних комісій міської ради, надали право депутатам міської ради приймати рішення по запропонованому проекту.
З урахуванням зазначеного, гсоподарський суд дійшов до висновку про відповідність процедури прийняття рішення №4/2 від 11.09.2006р. Донецькою міською радою вимогам, визначеним в Законі України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
При цьому, суд виходить з того, що позивачем 2 не конкретизовано, що саме під час прийняття регуляторного акту було порушено відповідачем.
Таким чином, твердження позивача 2 в цій частині не приймаються судом до уваги.
На підставі викладеного господарський суд вважає, що рішення №4/2 від 11.09.2006р. «Про приведення тарифів на комунальні послуги відповідно до вимог енергопостачальних організацій» є таким, що прийняте у відповідності з діючим законодавством та в межах компетенції Донецької міської ради.
Судова колегія дійшла до висновку, що вимоги третьої особи - Донецької обласної громадської організації «Народний контроль», м.Донецьк до відповідача: Донецької міської ради в Донецькій області, м. Донецьк про визнання протиправним та недійсним рішення Донецької міської ради №20/1 від 24.06.2005р. «Про приведення тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до вимог Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» від 31.05.2005р.», як такого, що прийняте не у відповідності до власних повноважень представницького органу місцевого самоврядування та визнання протиправним та недійсним рішення Донецької міської ради №4/2 від 11.09.2006р. «Про приведення тарифів на комунальні послуги відповідно до вимог енергопостачальних організацій», як такого, що прийняте не у відповідності до власних повноважень представницького органу місцевого самоврядування, є такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки, всупереч вимогам ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, третьою особою не надано доказів, які б підтверджували порушення її прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин.
З урахування вказаного, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору: Донецької обласної громадської організації «Народний контроль», м.Донецьк.
У відповідності із ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України одним із видів судових витрат є судовий збір.
Згідно з п.3 Розділу VII «Прикінцеві та Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору:
1- судовий збір при звернення до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита;
2- розмір судового збору визначається відповідно до пп. «б» п.1 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
З урахуванням змісту пп. «б» п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» сума судового збору належного до сплати становить 3 грн. 40 коп., решта суми повертається.
При дослідженні матеріалів справи, судом було встановлено, що позивачем 1 - Громадською організацією «Громадська Рада», м.Донецьк квитанцією №188 від 20.09.2006р. був сплачений судовий збір у сумі 17 грн. 00 коп. та позивачем 2 - Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз 2002», м. Донецьк квитанцією №180 від 19.09.2006р. був сплачений судовий збір у сумі 17 грн. 00 коп.
Крім цього, при зверненні до суду із позовом третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору: Донецькою обласної громадської організації «Народний контроль», м.Донецьк квитанціями №45 від 14.11.2006р. та №44 від 14.11.2006р. був сплачений судовий збір у сумі 17 грн. 00 коп.
Таким чином позивачу 1, позивачу 2 та третій особі підлягає поверненню надлишково сплачений судовий збір у сумі 13 грн. 60 коп.
У відповідно до ст.89 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, що його сплатила.
Крім цього, в матеріалах справи наявні квитанції №46 від 14.11.2006р. про сплату третьою особою із самостійними вимогами на предмет спору - Донецькою обласною громадською організацією «Народний контроль», м.Донецьк було сплачене інформаційно - технічне забезпечення розгляду адміністративного позову у сумі 7 грн. 50 коп.; №189 від 20.09.2006р. про сплату Громадською організацією «Громадська Рада», м.Донецьк було сплачене інформаційно - технічне забезпечення розгляду адміністративного позову у сумі 7 грн. 50 коп.; №179 від 19.09.2006р. про сплату Товариством з обмеженою відповідальністю «Союз 2002», м. Донецьк інформаційно - технічне забезпечення у сумі 7 грн. 50 коп.
За приписом глави 7 «Судові витрати» Кодексу адміністративного судочинства України не містить в собі в якості обов'язкового платежу витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
За таких підстав, квитанція №46 від 14.11.2006р. підлягає повернення Донецькій обласній громадській організації «Народний контроль», м.Донецьк, квитанція №189 від 20.09.2006р. - Громадській організації «Громадська Рада», м.Донецьк та квитанція №179 від 19.09.2006р. - Товариству з обмеженою відповідальністю «Союз 2002», м. Донецьк.
Керуючись статтями 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 12, 14, 15, 23, 48, 50, 69-71, 79, 81, 82, 86, 87, 89, 92, 94, 98, 99, 100, 107, 110, 111, 114, 121, 122-170, 186, 254, Прикінцевими та Перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позовних вимог позивача 1 - Громадської організації «Громадська рада», м. Донецьк до Донецької міської ради, м.Донецьк про визнання недійсним рішення Донецької міської ради №20/1 від 24.06.2005р., прийнятого з перевищенням власних (делегованих) повноважень та основаним на недіючих в Україні нормах Закону України «Про тарифи на житлово - комунальні послуги» та його скасування, а також про визнання недійсним рішення Донецької міської ради №4/2 від 11.09.2006р., яке прийняте з перевищенням власних (делегованих) повноважень, та його скасування, відмовити.
В задоволенні позовних вимог позивача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз 2002», м. Донецьк про визнання недійсним рішення Донецької міської ради №20/1 від 24.06.2005р., прийнятого з перевищенням власних (делегованих) повноважень та основаним на недіючих в Україні нормах Закону України «Про тарифи на житлово - комунальні послуги» та його скасування, а також про визнання недійсним рішення Донецької міської ради №4/2 від 11.09.2006р., яке прийняте з перевищенням власних (делегованих) повноважень, та його скасування, відмовити
В задоволенні позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору: Донецької обласної громадської організації «Народний контроль», м.Донецьк про визнання протиправним та недійсним рішення Донецької міської ради №20/1 від 24.06.2005р. «Про приведення тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до вимог Дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз України» від 31.05.2005р.», як такого, що прийняте не у відповідності до власних повноважень представницького органу місцевого самоврядування та визнання протиправним та недійсним рішення Донецької міської ради №4/2 від 11.09.2006р. «Про приведення тарифів на комунальні послуги відповідно до вимог енергопостачальних організацій», як такого, що прийняте не у відповідності до власних повноважень представницького органу місцевого самоврядування, відмовити.
Повернути позивачу 1 квитанцію №189 від 20.09.2006р. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення.
Повернути позивачу 2 квитанцію №179 від 19.09.2006р. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення.
Повернути Донецькій обласній громадській організації «Народний контроль», м.Донецьк квитанцію №46 від 14.11.2006р. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення
У судовому засіданні 30.11.2006р. оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
Повний текст постанови буде виготовлений 05.12.2006р.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня виготовлення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя Плотніцький Б.Д.
Суддя Новікова Р.Г.
Суддя Дучал Н.М.