83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
27.01.09 р. Справа № 16/314
Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,
при секретарі Муравйовій М.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нестле Україна» м.Київ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженерал Фрейт Карго» м.Донецьк,
треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
1) Відкрите акціонерне товариство «СК «ПЗУ Україна» м.Київ,
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Айстра Україна» м.Київ,
про стягнення збитків в розмірі 471 496,60грн.,
За участю представників сторін :
від позивача: Пітель І.В. - за довіреністю
від відповідача: не з'явився
від третіх осіб: 1) Кільбурт Д.М. - за довіреністю
2) не з'явився
Ухвалою господарського суду Донецької області 20.09.2006р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нестле Україна» м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженерал Фрейт Карго» м.Донецьк про стягнення збитків в розмірі 471 496,60грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 04.10.2006р. - 10год. 30хв. Судом визнано обов'язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов'язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи.
Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз'яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 01/03/2005/1 від 01.03.2005р., додатки до договору, товарно-транспортні накладні, накладні на відпуску товарно-матеріальних цінностей, розрахунок суми позову, претензію № 436 від 01.11.2005р., лист № с/92/1, заявку на перевезення від 17.10.2005р., неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого позивач зазнав матеріальних збитків.
Відповідач надав через канцелярію суду відзив № 188 від 03.10.06р. та заперечує проти позовних вимог, посилаючись на порушення позивачем пункту 5.3. договору, а також зазначає, що він не видавав довіреності на отримання вантажу особі, якій позивач передав вантаж.
03.10.2006р. відповідач надав через канцелярію суду клопотання за № 189 від 03.10.06р. про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство «СК «ПЗУ Україна» м.Київ, та вважає, що рішення суду по даній справі може вплинути на права та обов'язки зазначеного товариства, оскільки рішенням суду встановлюється факт наявності відповідальності експедитора.
Суд дослідив підстави для залучення третьої особи та ухвалою від 04.10.2006р. залучив до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Відкрите акціонерне товариство «СК «ПЗУ Україна» м.Київ.
Через канцелярію суду надійшло клопотання № 1518 від 16.10.06р., в якому третя особа -
Відкрите акціонерне товариство «СК «ПЗУ Україна» просить залучити до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Асстра Україна» м.Київ у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. В обґрунтування заявленого клопотання заявник посилається на договір від 20.10.2005р., який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дженерал Фрейт Карго» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Асстра Україна», відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Асстра Україна» є перевізником, а тому прийняте по даній справі рішення може вплинути на його права та обов'язки.
Відповідач звернувся до суду із клопотанням за № 205 від 19.10.2006р. про залучення до участі у справі Товариства з обмеженою відповідальністю «Асстра Україна» м.Київ у якості співвідповідача.
Дослідивши підстави для залучення третьої особи, суд ухвалою від 23.10.2006р. залучив до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Асстра Україна» м.Київ у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
Третя особа, Відкрите акціонерне товариство «СК «ПЗУ Україна», надала пояснення за № 1519 від 17.10.06р. та зазначає, що згідно п.4 g) розділу XIV договору страхування страхувальник зобов'язаний в разі залучення субпідрядника, що немає діючого договору страхування відповідальності з достатніми лімітами відповідальності, повідомляти про це страховика до початку перевезення по факсу чи електронною поштою. В даному випадку у страховика немає повідомлення від страхувальника (ТОВ «Дженерал Фрейт Карго») про залучення субпідрядника. Крім того, зазначає, що сторонами не надано документів, на підставі яких був переданий вантаж перевізнику, відповідно до п.5.4. договору № 01/03/2005-1 від 01.03.2005р.
Відповідач надав через канцелярію суду клопотання за № 226 від 15.11.2006р. та просить зупинити провадження у справі, у зв'язку з тим, що 08.10.2005р. було порушено кримінальну справу № 04-31907 за фактом шахрайства відносно ТОВ «Нестле Україна», яке згідно ст.116 КПК України було направлено для розслідування за місцем злочину. Відповідач зазначає, що факти, встановлені під час розслідування, можуть мати істотне значення при розгляді даної справи.
У зв'язку з тим, що матеріали справи не містять документів, що підтверджують законність передачі вантажу відповідачу, а також те, що при прийнятті рішення по кримінальній справі будуть встановлені всі факти та обставини заволодіння майном позивача, які мають суттєве значення при розгляді даної справи та можуть суттєво вплинути на прийняття рішення, суд ухвалою від 16.11.2006р. зупинив провадження у справі на підставі ст.79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з направленням матеріалів справи до слідчих органів м.Одеса для прийняття рішення в порядку ст.97 КПК України.
У доповненні до відзиву за № 227 від 15.11.06р. відповідач зазначає, що позивачем не надано доказів того, що вантаж ним був переданий саме особі, зазначеній у заявці.
В листі за № 4/11071 від 02.12.2008р. слідче управління ГУ МВС України в Одеській області повідомило, що проведеним досудовим слідством встановити особу, що вчинила злочин, не представилось можливим, у зв'язку з чим провадження по справі було зупинено на підставі п.3 ст.206 КПК України. Згідно довідки по кримінальній справі, під час проведених оперативно-пошукових заходів було встановлено, що державні номери на транспортному засобі, в якому перевозився вантаж, викрадені, а громадянин Перін Ю.М. за даними ОАВ не значиться. Таким чином, шахрайськими діями невстановлених осіб Товариству з обмеженою відповідальністю «Нестле Україна» були завдані збитки в сумі 471500грн.
Ухвалою від 10.12.2008р. провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду.
Відповідачем надані письмові пояснення за № 01 від 09.01.2009р., в якому він зазначає, що вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та третіх осіб, господарський суд встановив:
01.03.2005р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нестле Україна» (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дженерал Фрейт Карго» (Перевізник) був укладений договір за № 01/03/2005/1 (далі за текстом - договір), згідно п.1.1. якого Перевізник зобов'язався надавати транспортно-експедиційні послуги по транспортуванню вантажів, а Замовник зобов'язався провести оплату за виконані послуги.
Між сторонами була узгоджена заявка за № 164 від 17.10.2005р.
На виконання договору № 01/03/2005/1 від 01.03.2005р., між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дженерал Фрейт Карго» (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Асстра Україна» (Перевізник) був укладений договір від 20.10.2005р. про надання послуг з транспортування в міжміському сполученні вантажів, наданих Експедитором для перевезення транспортом Перевізника (або його субпідрядником).
Пунктом 2.3. договору від 20.10.2005р. передбачено, що Експедитор зобов'язаний забезпечити своєчасне оформлення товарно-транспортних документів, необхідних для перевезення та здачі вантажу отримувачу.
Відповідно п.5.4. договору № 01/03/2005/1 від 01.03.2005р. підставою для одержання водієм вантажу є правильно оформлений подорожній лист, завірений Перевізником, довіреність передана Перевізником Замовнику з вказаними номерами автомобіля, причепа, паспортними даними водія та документ, що посвідчує особу водія.
За товарно-транспортними накладними (ТТН № 629950 від 20.10.05р. на суму 13583,40грн., ТТН № 629949 від 20.10.05р. на суму 89024,00грн., ТТН № 629947 від 20.10.05р. на суму 288721,00грн., ТТН № 629946 від 20.10.05р. на суму 26629,00грн., ТТН №629948 від 20.10.05р. на суму 53538,00грн.), які додані до позовної заяви, вбачається, що вантаж на загальну суму 471495,40грн. отримав водій-експедитор Перін.
У зв'язку з тим, що вантаж, згідно зазначених вище накладних, за місцем призначення не поступив, позивач звернувся з претензією за № 436 від 01.11.05р. до відповідача про відшкодування понесених ним збитків у розмірі 471496,60грн.
Відповідач у відповіді за № 1 від 03.01.06р. на претензію просив направити на його адресу належним чином завірену копію довіреності із зазначеними номерами автомобілю, причепу та паспортними даними водія-експедитора Періна Юрія, як підставу для отримання вантажу відповідно до п.5.4. договору.
Однак, позивачем були порушені умови договору (пункт 5.4.) та не були витребувані від особи, яка отримала вантаж, довіреність на отримання вантажу з вказаними номерами автомобіля, причепа, паспортними даними водія та документ, що посвідчує особу водія.
Позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на вимоги статті 224 Господарського кодексу України, згідно якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (ч.2 ст.224 Господарського кодексу України).
Вичерпний перелік складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, визначений ст. 225 Господарського кодексу України, зокрема:
- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;
- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Проте на позивачеві лежить обов'язок довести суду згідно ст.33 ГПК України наступне:
- по-перше, факт заподіяння йому збитків;
- по-друге, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань;
- по-третє, причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.
Згідно загальної практики про визначення розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги:
А) вид (склад) збитків;
Б) наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства.
Породжуючи настання цивільних прав та обов'язків згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв'язку між протиправною поведінкою та настанням шкідливого результату.
Суд витребував у позивача докази отримання вантажу з дотриманням умов договору, а саме пункту 5.4.
Однак, позивач не виконав вимоги ухвали та не надав до матеріалів справи довіреність із зазначеними номерами автомобілю, причепу та паспортними даними водія-експедитора Періна Юрія, як підставу для отримання вантажу.
Отже, на час розгляду справи до суду не було надано нових документів, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Позивачем не доведена вина відповідача у заподіяних позивачу збитках, не доведений причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.
На підставі викладеного, вимоги позивача щодо стягнення збитків в розмірі 471496,60грн. не обґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Позивач у позовній заяві просить, на підставі ст.ст.66, 67 Господарського процесуального кодексу України, накласти арешт на розрахунковий рахунок відповідача з метою забезпечення позову.
Однак, позивачем не надано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування визначених заходів до забезпечення позову. Тому суд дійшов висновку про залишення клопотання про забезпечення позову без задоволення.
Судові витрати (витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічних послуг), понесені сторонами під час провадження у справі, підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст.ст. 11, 22, 526, 527 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Нестле Україна» м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дженерал Фрейт Карго» м.Донецьк про стягнення збитків в розмірі 471 496,60грн. - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та підписання.
Рішення підписане 27.01.2009р.
Суддя
Надруковано 5 примірників:
Позивачу 1, Відповідачу 1,
Третім особам 2, У справу № 16/314
Вик. Єрохіна В.В.