"22" січня 2009 р.
Справа № 9/17-2А
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Готель Лучеськ», м. Луцьк
до Луцької об?єднаної державної податкової інспекції, м. Луцьк
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0000412302/0 від 22.02.2006 р.
Суддя Л.І. Соломка
Представники:
Від позивача: Басалик І.В. - адвокат (дов. від 06.08.2008р.)
Від відповідача: Дячук В. М. - заступник начальника юридичного відділу (дов. №111 від 01.04.2008р.)
Права та обов'язки представникам відповідача та позивача роз'яснені відповідно до ст. ст. 49, 51 КАС України.
Відводу складу суду не заявлено.
Відповідно до ст.126 КАС України представниками сторін повідомлено про здійснення повного фіксування судового процесу технічними засобами, а саме: програмно-апаратного комплексу «Діловодство суду» за ініціативою суду.
Суть спору: Позивач - ВАТ «Готель Лучеськ» звернувся до господарського суду з адміністративним позовом до Луцької ОДПІ про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення №0000412302/0 від 22.02.2006р. згідно якого йому донараховано ПДВ в розмірі 646 667 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 323 333,50 грн., всього на загальну суму 970 000,50 грн.
Свої вимоги в позовній заяві та додаткових доводах від 22.01.2009 р. позивач обґрунтував тим, що оспорене податкове повідомлення - рішення не відповідає вимогам законодавства; відповідачем застосовано норму закону, яка не була чиною на час проведення господарської операції за договором №59/03 від 25.03.2004р. на проведення товарообмінної (бартерної) операції; Луцькою ОДПІ невірно визначено вид господарської операції; операція передачі векселів, які є товаром, відповідно до законодавства є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, і суми ПДВ, яка включається у вартість векселів, змінює суму податкового кредиту.
В підтвердження даної позиції товариством подано висновок №2733 спеціаліста з економічного виду дослідження Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз від 08.07.2008р., який просить врахувати при вирішені спору.
Відповідач - Луцька ОДПІ у запереченнях від 17.07.2008р. № 97-/10-011 та у судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись, що ВАТ «Готель Лучеськ» безпідставно включено до податкового кредиту ПДВ, чим порушено п. 4.8 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідно до якої (незалежно від редакції) позивач вчинив порушення а саме: безпідставно включив податкового кредиту суму за наслідками операції розрахунку векселями в рахунок оплати бавовни. На думку Луцької ОДПІ при перевірці було вірно встановлено факт проведення розрахунків векселями в рахунок оплати бавовни, строк погашення яких не настав (17.03.2034р.) і цей факт не давав можливості позивачу відносити суму по таких векселях до податкового кредиту ( п.4.8 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»). Як вбачається з тексту позовної заяви позивач намагається підвести дану операцію під товарообміну, проте в даному випадку відбувся факт продажу товару за вексель, строк погашення якого не настав. Безпідставним є твердження про бартерну операцію, така операція не давала права позивачу права збільшувати податковий кредит, оскільки суми вказані у векселі не були сплачено по даній операції на момент проведення перевірки. В даному випадку відсутній факт сплати податку, при цьому збільшено податковий кредит. Задекларований товариством податковий кредит не підтверджується податковими зобов'язанням продавця ПФ «Захід контракт», який на момент проведення перевірки подавав податкову звітність з прочерками. Керівник ПФ «Захід контракт» Юртаєв Ю.А. придбав підприємство без мети займатися підприємницькою діяльністю, а з метою перепродажу корпоративних прав на підприємство у м. Київ, куди передані бухгалтерські документи, позапланову перевірку ПФ «Західконтракт» провести не надалось можливим за відсутності бухгалтерських документів та встановлення їх місце знаходження. За змістом Закону України «Про податок на додану вартість» право на відшкодування ПДВ виникає при надмірній його сплаті, а не самого факту існування зобов'язання зі сплати ПДВ в ціні товару, який платником не оплачений.
Як вбачається з фактичних обставин справи 25.03.2004р. ВАТ «Готель Лучеськ» поставив бавовняне волокно ПФ «Західконтракт», яка того ж дня розрахувалась з товариством простими векселями, строк погашення яких 17.03.2034р. Уже 26.03.2004р. товариство передало векселі ТзОВ «Примєр-Стиль» по акту прийому - передачі без факту набуття майнового права на вексель, тобто без мети використання його у власній господарській діяльності. Векселі передані за тією ж вартістю, що й отримані від ПФ "Західконтракт" -3 880 000 грн. без збільшення ціни тобто без мети отримання прибутку, не призначались для використання в господарській діяльності платника що відповідно до підпункту 7.4.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дає право на включення до податкового кредиту.
ВАТ "Готель Лучеськ" не набував право власності на товар у вигляді векселів, оскільки відразу ж передав їх ТзОВ "Премєр - Стиль" в рамках купівлі - продажу векселів.
Відповідач вважає, що векселі були отримані від ПФ "Західконтракт" в оплату бавовняного волокна, розрахунок здійснений векселем, строк погашення якого не настав, що не давало позивачу підстав для включення сум по цьому векселю до податкового кредиту, просить у позові відмовити.
Позивач подав пояснення на заперечення Луцької ОДПІ від 17.07.2008р., згідно якого зазначив, що право на податковий кредит обмежується лише відсутністю податкової накладної, в даному випадку податкова накладна № 2503/1 від 25.03.2004р. товариством була включена до книги обліку придбання товарів (робіт, послуг) та відповідно суми ПДВ 646 666,67 грн. віднесено до податкового зобов'язання за березень 2004р. Чинне законодавство України не встановлює обов'язку покупця сплачувати ПДВ до бюджету, коли такий податок не буде сплачений по ланцюгу до виробника.
Також заперечує проти твердження відповідача, що векселі не використовувались в господарській діяльності, вважає, що векселі підставно включені до валових витрат, проведені по бухгалтерському обліку, на векселі набуто право власності згідно з актами приймання - передачі №1 та №2 від 25.03.2004р., згідно яких сторони передали одна одній товар - бавовняне волокно та векселі, що підтверджує здійснення саме товарообмінної операції, а не договору 0 купівлі продажу. Просить визнати нечинним оспорювань податкове повідомлення - рішення.
Водночас у матеріалах справи відсутні докази щодо фактичного виконання даної господарської операції, зокрема: докази про придбання, оплату, транспортування бавовни ВАТ «Готель Лучеськ», подальшу його реалізацію ПФ «Західконтракт» (транспортні, складські та інші документи).
Позивач в удовому засіданні заявив клопотання про залучення до участі у справі голову наглядової ради товариства Ліщинського О.Л. та письмове клопотання про розгляд справи у більш тривалий сторк для подачі додаткових доказів.
Клопотання представників позивача і відповідача задоволені судом, розгляд справи слід відкласти та продовжити строк розгляду справи.
Керуючись ст.ст. 49, 51, 122, 133, 150 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд,
1. Продовжити строк розгляду справи за клопотанням позивача до 26.03.2009р.
2. Розгляд справи відкласти на 02.03.2009р. на 10:00год.
3. Позивачу подати докази фактичного здійснення господарської операції (договори, накладні на відпуск, транспортні, складські документи від постачальника до товариства та від товариства до ПФ «Західконтракт»); обґрунтувати який економічний ефект мало товариство від цієї господарської операції. Забезпечити явку в судове засідання голову спостережної ради товариства Ліщинського О.Л. для дачі пояснень по суті проведеної господарської операції.
4. Відповідача подати письмові пояснення перевіряючи та інші наявні докази щодо перевірки фактичного здійснення господарської операції товариством та подальший рух продукції та векселів; докази в обґрунтування заперечень проти позову. Забезпечити явку в судове засідання посадової особи, яка здійснювала перевірку.
Суддя Л.І. Соломка
Суддя Соломка Л.І.