14.11.06р.
Справа № 31/367-06
За позовом
Кредитної спілки Дніпропетровщини, м. Дніпропетровськ
до відповідача-1
Державної виконавчої служби у Ленінському районі міста Дніпропетровська (надалі також - ДВС), м. Дніпропетровськ
Відповідача-2
Відділення Державного казначейства у Ленінському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ
про
стягнення збитків
Суддя Мороз В.Ф.
Представники:
Від позивача
Фундеряка Т.А., дов. від 01.09.06 р.
Від відповідача-1
Тулаінов В.І., дов. від 07.11.06 р.
Від відповідача-2
Ніколаєва Ю.С., дов. від 17.10.06 р.
Позивач, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, звернувся з позовом про стягнення з відповідача за рахунок держави збитків у розмірі 3739,45 грн., а також про стягнення з відповідача 1700,00 грн. моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог посилається на спричинення шкоди позивачу невиконанням у шестимісячний строк, встановлений Законом України «Про виконавче провадження» виконавчого документа судового наказу №2-4284 від 11.10.2005 р., виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з Корнєєвої Людмили Іванівни суми боргу у розмірі 3741,91 грн.
Відповідач-1 проти позову заперечує, вказуючи на необґрунтованість позовних вимог. 10.12.2005 р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за судовим наказом, що надійшов до ДВС 10.12.2005 р., було надано боржнику строк для добровільного виконання рішення суду. В подальшому 17.02.2006 р. складено акт про те, що при виході за адресою боржника, яка зазначена у виконавчому документі, двері у домоволодіння ніхто не відкрив, а 25.03.2006 р. при повторному виході за тією ж адресою складено акт про відсутність майна боржника, на яке можливо звернути стягнення. Було направлено запити до КП «Дніпропетровське МБТІ» та УДАІ у Дніпропетровській області з метою розшуку майна боржника. За їх відповіддю автотранспортні засоби та нерухоме майно за адресою, що вказана у виконавчому документі, за боржником не зареєстровані. На підставі відповіді КП «Дніпропетровське МБТІ» про можливість реєстрації за боржником права власності на 1/6 частку кв.3 по вул.. Червоного Козацтва, 12, що була надана стягувачем, державним виконавцем зроблено повторний запит до КП «Дніпропетровське МБТІ», відповідь на який не надійшла. 26.04.2006 р. постановою державного виконавця після надіслання запитів до КП «Дніпропетровське МБТІ» та УДАІ у Дніпропетровській області з метою встановлення майнового стану боржника на підставі ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження було зупинено.
Відповідач-2 вказує на те, що видатки на утримання відповідача-1 здійснюються державною виконавчою службою Дніпропетровської області, а не відповідачем-2. Законом України «Про державний бюджет України на 2005 р.» не передбачені кошти на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів державної виконавчої служби. Шкода, заподіяна органом державної влади, повинна відшкодовуватись за рахунок коштів бюджету, передбачених для цього органу, а останній зобов'язаний вжити всіх заходів для того, щоб забезпечити відповідні асигнування на цю ціль.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, господарський суд, -
Згідно постанови державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 10.12.2005 року, на підставі заяви стягувача (позивача), що надійшла до ДВС 28.11.05 р., відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню судового наказу №2-4284 від 11.10.2005 р., виданого Ленінським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з Корнєєвої Людмили Іванівни суми боргу у розмірі 3741,91 грн.
17.02.2006 р. державним виконавцем складено акт про те, що при виході за адресою боржника, яка зазначена у виконавчому документі, двері у домоволодіння ніхто не відкрив. 25.03.2006 р. при повторному виході за тією ж адресою складено акт про відсутність майна боржника, на яке можливо звернути стягнення. 10.01.06 р., 22.02.06 р. та 26.04.06 р. направлено запити до КП «Дніпропетровське МБТІ» та Державтоінспекції УМВС України у Дніпропетровській області з метою розшуку нерухомого майна та транспортних засобів боржника. За їх відповіддю від 23.05.06 р. та 04.09.06 р. автотранспортні засоби та нерухоме майно за адресою по вул.. Печаті, 27 у Дніпропетровську за боржником не зареєстровані. 26.04.2006 р. державним виконавцем винесено постанову про оголошення розшуку майна боржника та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. 26.04.2006 р. постановою державного виконавця після надіслання запитів до КП «Дніпропетровське МБТІ» та УДАІ у Дніпропетровській області щодо встановлення майнового стану боржника на підставі ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження зупинено. 06.10.06 р. на підставі відповіді КП «Дніпропетровське МБТІ» від 07.09.05 р. про можливість реєстрації за боржником права власності на 1/6 частку кв.3 по вул.. Червоного Козацтва, 12, що була надана стягувачем, державним виконавцем зроблено повторний запит до КП «Дніпропетровське МБТІ».
Суд не вбачає достатніх підстав для задоволення позову за обставин, що викладені нижче.
Відповідно до ст.. 86 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи. Збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.
Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про державну виконавчу службу» шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.
Відповідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Згідно ст. 23 ЦК України щодо юридичної особи моральна шкода полягає у приниженні її ділової репутації.
Підставою для відповідальності за спричинену шкоду є правопорушення, що складається з чотирьох елементів (склад): шкода, протиправна поведінка особи, що спричинила шкоду, причинний зв'язок між ними та вина.
Заявлена позивачем до стягнення сума не може бути визначена як збитки у вигляді упущеної вигоди та витрат позивача, що завдані бездіяльністю відповідача, оскільки обумовлюється боргом, сумою, що підлягає сплаті саме боржником, та не спростовує обов'язку останнього її сплати. Одночасно Законом прямо не передбачено відповідальність держави та відшкодування за рахунок державного бюджету коштів, не стягнутих з боржника за судовим рішенням при його примусовому виконанні.
Окрім того, позивачем жодним чином не підтверджено доказами завдання діями відповідача моральної шкоди позивачу та приниження його ділової репутації.
З огляду на зазначене суд не знаходить підстав для задоволення позову.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В позові відмовити.
Суддя В.Ф. Мороз