Іменем України
"27" листопада 2006 р.
справа № 20-12/241
За позовом: Прокурора міста Севастополя (99011, м. Севастополь, вул. Павліченко, 1) в інтересах держави в особі
Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3)
до: Приватного підприємства “Верховина» (99011, м. Севастополь, вул. В.Морська, 10)
Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобус» (01021, м. Київ, вул. Інститутська, 16/4)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Севастопольське міське головне управління земельних ресурсів (99011, м. Севастополя, вул. Леніна, 2)
про визнання договору від 13.01.2006 недійсним,
Суддя Харченко І.А.,
Представники сторін
Від позивача -не з'явився;
Від відповідача ПП “Верховина» - Бикова С.В., довіреність №23/06 від 23.06.2006, представник;
Від відповідача ТОВ “Глобус» - не з'явився;
Від третій особи -не з'явився;
Прокурор -не з'явився;
Суть спору:
Прокурор міста Севастополя в інтересах держави в особі Севастопольської міської Ради звернувся до суду з позовною заявою до Приватного підприємства “Верховина», Товариства з обмеженою відповідальністю “Глобус» про визнання договору від 13.01.2006 недійсним.
Прокурор, позивач, відповідач ТОВ “Глобус» та третя особа явку повноважних представників до судового засідання не забезпечили, відповідач та третя особа ухвалу суду від 26.10.2006 не виконали, витребувані документи та докази не подали. Про дату, місце та час засідання повідомлені належним чином -рекомендованою кореспонденцією.
Справа розглядається за наявними в неї матеріалам у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, так як представлених позивачем доказів достатнє для прийняття рішення.
Відповідач ПП “Верховина» позовні вимоги не визнав, заперечення виклав згідно відзиву на позов (вх. №29765 від 26.10.2006), вважає, що доводи позивача про передачу земельної ділянки Приватним підприємством “Верховина» Товариству з обмеженою відповідальністю “Глобус» в суборенду не підтверджені належним чином.
Від прокурора надійшло клопотання (вх. №34000 від 27.11.2006) про повернення позову без розгляду.
Суд клопотання прокурора залишив без задоволення, тому що повернення позову без розгляду передбачено Господарським процесуальним кодексом України до порушення провадження у справі.
Згідно статей 20, 22 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні представнику відповідача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представника відповідача, суд,
Відповідно до статті 121 Конституції України на прокуратуру покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, передбачених законом. Згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор має право звертатися до господарського суду в інтересах держави. Рішенням Конституційного суду України № 3-рп/99 від 0804.99р. про офіційне тлумачення статті 2 ГПКУ визначено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає, у чому саме є порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтує в позовної заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Згідно пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», визначеним у частини другої статті 2 ГПК України, слід розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органа виконавчої влади.
14.05.2003 рішенням сесії Севастопольської міської ради №953 затверджене представленій ПП «Верховина»проект відводу земельної ділянки площею 1,7639 га в районі б. Омега (на пляжі «Омега») - для будівництва та обслуговування готельного комплексу. 21.08.2003 між Севастопольською міською Радою та ПП «Верховина»укладено договір оренди земельної ділянки площею 1,7639 га в районі б. Омега (на пляжі «Омега»), договір зареєстрований у книзі реєстрації договорів оренди землі 10.03.2004р. за № 4-М-01, строк договору встановлений до 01.05.2028р.
04.10.2003р. між ПП «Верховина»і ТОВ «Глобус»був укладений договір про спільну діяльність, 13.01.2006р. названий договір укладений у новій редакції, згідно п.1.1. якого учасники, що уклали Договір, зобов'язуються спільно діяти з метою досягнення загальної господарської мети - будівництва та експлуатації частини готельного комплексу в районі пляжу «Омега», бухта Кругла в місті Севастополі на частині земельної ділянки площею 1,45 га на земельній ділянці загальною площею 1,7639 га, наданої ПП «Верховина»в оренду.
Пунктами 2.1., 2.2., 2.3. договору від 13.01.2006 визначені внески Учасників спільної діяльності. ТОВ «Глобус»повинне було зробити внесок у вигляді об'єктів незавершеного будівництва та будматеріалів загальною кошторисною вартістю 9 795 081, 60 грн. (дев'ять мільйонів сімсот дев'яносто п'ять тисяч вісімдесят одна гривень 60 копійок) і коштів у сумі 1 971 737, 20 грн. (один мільйон дев'ятсот сімдесят одна тисяча сімсот тридцять сім гривень 20 копійок). ПП «Верховина»- у вигляді коштів у сумі 4 134 287, 69 грн. (чотири мільйони сто тридцять чотири тисячі двісті вісімдесят сім гривень 69 копійок).
Відповідно до пункту 10.1 Договору грошові або майнові внески Учасників, а також майно, створене або придбане в результаті спільної діяльності, є їх загальною частковою власністю, з визначенням часток: Товариству (ТОВ «Глобус»)- 74%, Підприємству (ПП «Верховина») - 26 %.
Згідно положень глави 4 Цивільного кодексу України при укладенні угоди повинні бути дотримані ряд умов, а саме: відповідність вимогам закону, наявність у сторін прав на ії укладення, наявність вільного волевиявлення сторін і направленість на реальне настання юридичних наслідків.
Згідно ч. 1 ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 1131 Цивільного кодексу України договір про спільну діяльність укладається в письмовій формі.
Згідно ст. 1132 Цивільного кодексу України за договором простого товариства сторони (учасники) зобов'язуються з'єднати свої внески й спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.
Виходячи з тексту та змісту договору про спільну діяльність від 13.01.2006р. укладеного між ПП «Верховина» та ТОВ «Глобус» у новій редакції сторони, ПП «Верховина» та ТОВ «Глобус», малі права на його укладення, волевиявлення сторін було вільним і спрямоване на реальне настання юридичних наслідків, сторони дійшли згоди по всіх істотних умовах договору, його умови не суперечать вимогам чинного законодавства.
Згідно ст. 235 Цивільного кодексу України удаваною угодою є угода, укладена сторонами для прикриття іншої угоди, що вони дійсно вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
У відповідності зі статтею 1 Закону України «Про оренду землі»оренда - це засноване на договорі термінове платне володіння й користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницького й іншого видів діяльності. Статтею 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння й користування земельної ділянкою, необхідної орендареві для проведення підприємницької й іншої діяльності. Орендована земельна ділянка або його частина може за згодою орендодавця передаватися орендарем у володіння й користування іншій особі (суборенда).
Як слідує з тексту й змісту договору про спільну діяльність 13.01.2006 укладеного між ПП «Верховина» та ТОВ «Глобус» у новій редакції, сторони визнали мету договору -будівництво та експлуатація готельного комплексу. Земельна ділянка в користування та володіння ТОВ «Глобус»не передавалась, границі земельної ділянки площею 1,45 га в натурі на місцевості не визначалися, акт прийому-передачі не оформлявся, орендна плата за користування земельною ділянкою ТОВ «Глобус»не встановлювалася та не виплачувалася. Згідно п. 10.1. договору грошові або майнові внески Учасників, а також майно, створене або придбане в результаті спільної діяльності є загальною частковою власністю. Тобто передачі у володіння та користування ТОВ «Глобус» земельної ділянки не відбувалось.
За такими обставинами, доводи прокурора про передачу земельної ділянки приватним підприємством «Верховина»товариству з обмеженою відповідальністю «Глобус»у суборенду необґрунтовані.
Більше того, прокурором не конкретизовані вимоги, фактично пред'явлені вимоги про визнання договору від 13.01.2006 укладеного між ТОВ «Глобус»та ПП «Верховина»про спільну діяльність удаваним за вимогами ст. 235 Цивільного кодексу України, як таким, що приховує договір суборенди земельної ділянки, при цьому позивач просить визнати недійсним не договір суборенди, а договір оренди, посилаючись на недотримання ст. 93 Земельного кодексу України, статей 4, 8 ,15 Закони України «Про оренду землі», оскільки орендодавцем може бути тільки власник земельної ділянки, у цьому випадку Севастопольська міська рада.
Посилання прокурора міста Севастополя в обґрунтування своїх вимог на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.08.2005 неспроможна, оскільки рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 12.08.2005, визнане за ТОВ «Глобус»право власності не на нерухоме майно, а на об'єкти незавершеного будівництва в розмірі 61,1 %. Згідно ст. 331 Цивільного кодексу України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Дотепер частина готельного комплексу, згідно умов договору про сумісну діяльність, не побудована, в експлуатацію не здана, у зв'язку із чим вимоги ч. 1 ст. 377 Цивільного кодексу України в цьому випадку застосовані буті не можуть.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу Україні кожна сторона повинна доказати ті обставини, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказі надаються сторонами та іншими учасниками господарського процесу.
Належними доказами вимоги прокурора не підтверджені, при такім положенні підстав для задоволення позову немає.
Керуючись ст. 1 Закону України “Про оренду землі», ст. 93 Земельного кодексу України, ст. 4, 235, 331, 1130-1132 Цивільного кодексу України, ст. 33, 69, 75, 77, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову відмовити.
Суддя І.А. Харченко
Рішення оформлено та підписано
в порядку ст. 84 ГПК України
04.12.2006