15.11.06р.
Справа № А23/288
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромінвест", м. Нікополь, Дніпропетровської області
до Нікопольської державної податкової інспекції, м. Нікополь, Дніпропетровської області
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 19.07.06 № 0000332342/3/27662, № 0000332342/3/27663 та податкової вимоги від 15.08.06 № 1/37830851/10/24-053 Нікопольської ДПІ
Суддя Добродняк І.Ю.
Представники сторін:
Від позивача: Волков Є.В., директор, коп. протоколу від 01.09.03. Від позивача: Ільяшенко Л.І., представник, дов. від 07.11.06.
Від відповідача: не з'явився
Позивач звернувся з заявою про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 19.07.06 № 0000332342/3/27662 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій 47116,34 грн., № 0000322342/3/27663 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій 27613,50 грн., та податкової вимоги від 15.08.06 № 1/27830851/10/24-053
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на момент здійснення договірних зобов'язань між позивачем та ПП "Гривал" ніяких документальних повідомлень і відомостей про неправомірну діяльність ПП "Гривал" позивач не отримував. Відповідно до Цивільного кодексу України позивач є добросовісним покупцем.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що актом документальної перевірки встановлені певні порушення з боку позивача норм Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток і податок на додану вартість. Позивач мав взаємовідносини з суб'єктом господарювання, який здійснив державну реєстрацію установчих документів на підставну особу -засновника, не знаходиться за юридичною адресою, не звітував про ведення фінансово-господарської діяльності до органів державної податкової служби, не сплачував до бюджету податки, збори (контрагент позивача -продавець за договором купівлі-продажу № 0407 від 07.04.03, а також на підставі листа № 0104/1 від 01.04.03 - ПП "Гривал").
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином. 14.11.06 відповідачем подано письмове клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку х необхідністю надання додаткових доказів по справі.
Враховуючи відсутність належного обґрунтування поданого відповідачем клопотання без зазначення, які саме додаткові документи має надати відповідач в якості додаткових доказів, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача, зупинення провадження у справі в порядку п.4 ч.2 ст.156 Кодексу адміністративного судочинства України.
Справа розглядається за наявними в ній доказів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, господарський суд, -
Нікопольською об'єднаною державною податковою інспекцією (відповідачем) проведена невиїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства підприємством-позивачем при проведенні взаєморозрахунків з ПП "Гривал" за період з 01.04.02 по 31.03.05.
За результатами проведеної перевірки складений акт № 163/231.23023535, яким встановлені факти проведення позивачем господарських операцій з суб'єктом господарювання - ПП "Гривал" (продавець), по якому установчі документи визнані судовими органами недійсними.
В порушення п.5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем до складу валових витрат віднесені витрати, не підтверджені первинними документами, на суму 110453,96 грн., в т.ч. за ІІ квартал 2003 року -на суму 75947,96 грн., за ІІІ квартал 2004 року -на суму 34506,00 грн., в результаті чого занижений податок на прибуток на суму 31410,89 грн. (ІІ квартал 2003 року -на суму 22784,39 грн., за ІІІ квартал 2004 року - на суму 8626,50 грн.).
При перевірці правильності визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість відповідачем встановлено, що позивачем в порушення пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7, п.9.3 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" зайво віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість 18409,00 грн. у складі вартості товару, придбаного у ПП "Гривал" у квітні-травні 2003 року, червні-липні 2004 року.
У зв'язку з викладеними обставинами відповідачем встановлено заниження податку на додану вартість у розмірі 18409,00 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 10.02.06 прийняті податкові повідомлення-рішення:
№ 0000332342/0/4559, яким визначена сума податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 47116,34 грн., з яких 31410,89 грн. -основний платіж та 15705,45 грн. -штрафні санкції;
№ 0000322342/0/4560, яким визначена сума податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 27613,50 грн., з яких 18409,00 грн. -основний платіж та 9204,50 грн. -штрафні санкції.
Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в порядку ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
За результатами розгляду скарг позивача винесені відповідні рішення, якими скарги залишені без задоволення, податкові повідомлення-рішення -без змін.
19.07.06 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:
№ 0000332342/3/27662 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 47116,34 грн., з яких 31410,89 грн. -основний платіж та 15705,45 грн. -штрафні санкції;
№ 0000322342/3/27663 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 27613,50 грн., з яких 18409,00 грн. -основний платіж та 9204,50 грн. -штрафні санкції.
15.08.06 відповідачем на адресу позивача направлена перша податкова вимога № 1/27830851/10/24-053, якою визначена сума податкового боргу позивача станом на 11.08.06 в загальній сумі 71499,66 грн., в тому числі по податку на прибуток -в сумі 47053,16 грн., по податку на додану вартість -в сумі 24446,50 грн.
Суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Між позивачем і Приватним підприємством "Гривал" укладений договір купівлі-продажу № 0407 від 07.04.03, відповідно до п.1.1 якого ПП "Гривал" зобов'язалося поставити на адресу позивача певний товар, а позивач - прийняти цей товар та оплатити його.
На виконання умов договору ПП "Гривал" здійснена поставка обумовленого договором товару на загальну суму 106654,28 грн., що підтверджено накладними, копії яких долучені до матеріалів справи: № 97 від 10.04.03, № 109 від 16.04.03, № 118 від 05.05.03, № 133 від 21.05.03, № 137 від 22.05.03, № 152 від 11.06.03, № 112 від 07.07.04, відповідними податковими накладними.
Виставлені ПП «Гривал" рахунки на оплату товару за договором № 0407 від 07.04.03 оплачені позивачем шляхом внесення готівки до каси ПП "Гривал", що підтверджується квитанціями до прибуткових касових ордерів.
Вищезазначена операція купівлі-продажу відображена позивачем у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), а сума податку на додану вартість за операцією включена відповідно до податкових накладних, виданих ПП "Гривал", до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у відповідних звітних періодах.
Крім того, відповідно до листа № 0104/1 від 01.04.03 на підставі накладної № 78 від 01.04.03 та рахунку № 78 від 01.04.03 ПП «Гривал" на адресу позивача здійснено поставку товару на суму 3799,68 грн., видана податкова накладна № 78 від 01.04.03.
Вказана операція також відображена позивачем у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг), а сума податку на додану вартість за операцією включена до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у відповідному звітному періоді.
Приватне підприємство "Гривал" зареєстровано виконавчим комітетом Ленінської районної ради м. Дніпропетровська 05.11.02 на підставі рішення № 04052577ю0011508, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи.
07.11.02 Приватному підприємству "Гривал" Держаною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська видано свідоцтво платника податку на додану вартість № 04602862.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 2-3022/2004 від 05.04.04, яке набрало законної сили, визнані недійсними установчі документи Приватного підприємства "Гривал" з моменту реєстрації, первинні бухгалтерські документи з реквізитами Приватного підприємства "Гривал" за підписом Грицая Валерія Леонідовича, Мілько Валентина Миколайовича, Неніч Валерія Олександровича, будь-які підписи на господарсько-правових угодах і інших документах, здійснених від імені Грицай В.Л., Мілько В.М., Неніч В.О., як директорів ПП "Гривал", підприємницька (комерційна) діяльність ПП "Гривал" неправомірною з моменту реєстрації установчих документів, недійсним свідоцтво про реєстрацію ПП "Гривал" як платника податку на додану вартість, скасована державна реєстрація ПП "Гривал".
Вказаним рішенням встановлено, що реєстрація підприємства відбувалась на підставну особу без наміру і можливостей здійснювати підприємницьку діяльність. Згідно пояснень засновника підприємства Грицая В.Л. він підписав установчі та реєстраційні документи без мети створення підприємства, за обіцяну винагороду. Внесків в установчий фонд підприємства не здійснював, витрати по державній реєстрації підприємства не ніс. Після державної реєстрації до фінансово-господарської діяльності не приступав. З грудня 2002 року підприємство не подає податкові декларації і документи бухгалтерської звітності, податки та збори в державний бюджет та цільові фонди не сплачує, за місцем знаходження, яке зазначено в реєстраційних документах, не знаходиться.
Актом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 29.07.04 № 114 анульовано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 04602862.
Згідно з Актом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 09.08.04 тематичної перевірки щодо знаходження суб'єкта підприємницької діяльності за юридичною (фактичною) адресою було встановлено, що Приватне підприємство "Гривал" за юридичною адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Комунарівська, б. 24 не знаходиться.
З огляду на вищевказані обставини, рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 2-3022/2004 від 05.04.04 відповідачем з посиланням на пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" зроблений висновок, що в разі визнання судом статуту та свідоцтва платника податку на додану вартість недійсними з моменту їх видачі, суми, включені платником податків у валові витрати, залишаються документально не підтвердженими, первинні документи, складені ПП "Гривал", не є підставою для включення їх до податкового та бухгалтерського обліку позивача.
Такий висновок відповідача суд вважає помилковим. Наявність в даному випадку судового рішення про визнання недійсними установчих документів ПП "Гривал" не впливає на визначення податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті (пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону).
Згідно з абз. 4 пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
На момент проведення перевірки, розгляду даної справи Приватне підприємство "Гривал" з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України не виключено, не втратило відповідно до норм цивільного законодавства своєї цивільної правоздатності. Укладені позивачем з ПП "Гривал" угоди в установленому порядку недійсними не визнані. Тому твердження відповідача з посиланням на абз.4 пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" суд вважає безпідставним, таким, що суперечить нормам податкового законодавства, фактичним обставинам справи. Спірні господарські операції, здійснені позивачем, в повній мірі підтверджені наявними у позивача відповідними документами (накладними, рахунками), обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку при визначенні податкового зобов'язання позивача по податку на прибуток.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає висновок відповідача про безпідставне завищення позивачем валових витрат на 110453,96 грн., в результаті чого занижений податок на прибуток помилковим, таким, що суперечить нормам діючого законодавства.
Крім того, відповідач, виключаючи зі складу валових витрат позивача витрати зі спірної операції, безпідставно в порушення пп.5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначив суму 110453,96 грн. з урахуванням податку на додану вартість, тоді як фактично позивачем з даних поставок включено до складу валових витрат загальну суму 92044,97 грн., із якої в ІІ кварталі 2003 року -63289,97 грн., ІІІ кварталі 2004 року -28755,00 грн.
Таким чином, дії відповідача щодо встановлення під час перевірки факту заниження позивачем податкового зобов'язання по податку на прибуток на суму 31410,89 грн., застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 15705,45 грн., про що винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000332342/3/27662 від 19.07.06, є неправомірними.
Підставою для визначення відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням № 0000322342/3/27663 від 19.07.06, в розмірі 27613,50 грн., з яких 18409,00 грн. -основний платіж та 9204,50 грн. -штрафні санкції став той факт, що в квітні-травні 2003 року, червні-липні 2004 року позивачем були включені до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в складі вартості товару, отриманого від ПП "Гривал" по договору № 0407 від 07.04.03 та у відповідності з листом № 0104/1 від 01.04.03, за податковими накладними: № 97 від 10.04.03, № 109 від 16.04.03, № 118 від 05.05.03, № 133 від 21.05.03, № 137 від 22.05.03, № 152 від 11.06.03, № 112 від 07.07.04, № 78 від 01.04.03 на загальну суму 18409,00 грн.
Відповідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Виходячи з даної норми відповідачем зроблений висновок, що позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, що виписані особою, яка не є платником податку на додану вартість -ПП "Гривал" на загальну суму 18409,00 грн. (рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 2-3022/2004 від 05.04.04 визнано недійсним свідоцтво ПП "Гривал" про реєстрацію платника податку на додану вартість).
Суд вважає дії відповідача правомірними, оскільки Законом України "Про податок на додану вартість" встановлений певний порядок включення платником податків сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, який передбачає особливі вимоги до таких операцій, наявність певних умов для виникнення у платника податку права на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді.
Відповідно до положень Закону України "Про податок на додану вартість" в редакції, діючій на момент спірних відносин, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункт 1.7 статті 1). Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7). Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку з операцій поставки товарів (робіт, послуг) на митній території України, не підтверджених податковими накладними (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7).
Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку - продавцем, визначено підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165, яким передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках (оригінал і копія) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця (пункт 6); усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця (пункт 18).
Відповідно до п.2 Порядку заповнення податкової накладної податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість". Згідно абз.1 п.5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у випадку її заповнення іншою особою, ніж вказано у п.2 цього Порядку.
В даному випадку спірні податкові накладні виписані особою (ПП "Гривал"), свідоцтво платника податку на додану вартість якої визнані в судовому порядку недійсним.
Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 2-3022/2004 від 05.04.04, яке набрало законної сили, визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію ПП "Гривал" як платника податку на додану вартість.
Як установлено цим судом, ПП "Гривал" створено невідомим особами на підставну особу Грицая В.Л., який не мав наміру і можливостей займатися підприємницькою діяльністю, ніяких відносин до діяльності підприємства не мав.
Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Установлені рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська по справі № 2-3022/2004 від 05.04.04 факти свідчать, що у господарських операціях з позивачем на стороні продавця від імені ПП "Гривал" діяла особа, яка не мала законних повноважень на здійснення таких операцій та підписання документів податкової звітності.
Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що Законом України "Про податок на додану вартість" встановлений певний порядок включення платником податків сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, який передбачає особливі вимоги до таких операцій, наявність певних умов для виникнення у платника податку права на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді, спірні податкові накладні виписані особою, свідоцтво платника податку на додану вартість якої визнані в судовому порядку недійсним, не відповідають встановленим законом вимогам та не можуть слугувати підтвердженням права позивача на податковий кредит в сумі 18409,00 грн.
Дані обставини призвели до заниження позивачем суми податку на додану вартість на загальну суму 18409,00 грн., з зв'язку з чим суд вважає, що правові підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 19.07.06 № 0000322342/3/27663 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій 27613,50 грн. відсутні.
Також позивач просить визнати недійсною першу податкову вимогу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції від 15.08.06 № 1/27830851/10/24-053, яку було направлено на узгоджене податкове зобов'язання на загальну суму 71499,66 грн., у тому числі в сумі, яка є предметом розгляду в цьому провадженні. Відповідно до приписів пп. 6.4.1 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкова вимога вважається відкликаною, якщо рішення контролюючого органу про нарахування суми податкового зобов'язання або стягнення податкового боргу скасовується чи змінюється судом.
Як було встановлено судом нарахування сум податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 47116,34 грн. є незаконними, а тому і включати їх до першої податкової вимоги у відповідача не було підстав, у зв'язку з чим перша податкова вимога Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції від 15.08.06 № 1/27830851/10/24-053 підлягає визнанню недійсною в частині визначення суми податкового боргу по податку на прибуток в сумі 47053,16 грн.
Керуючись ст.94, ст.ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Нікополь, Дніпропетровської області, № 0000332342/3/27662 від 19.07.06.
Визнати недійсною першу податкову вимогу Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції № 1/27830851/10/24-053 від 15.08.06 в частині визначення суми податкового боргу по податку на прибуток в розмірі 47053,16 грн.
Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромінвест", м. Нікополь, Дніпропетровської області -1,70 грн. судового збору.
Видати виконавчий лист.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя
І.Ю. Добродняк
29.11.06
Згiдно з оригіналом
Помічник судді
Н.Ф. Голов'яшкіна