01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.11.2006 № 9/132б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коваленка В.М.
суддів: Вербицької О.В.
Дзюбка П.О.
при секретарі:
За участю представників:
від кредиторів:
1) Чернігівського регіонального управління відкритого акціонерного товариства комерційний банк “ Надра» - Кирієнко О.В. (дов. № 1-11-7961від 21.08.2006 року);
2) Державної податкової інспекції у м. Чернігові - Гвоздьова І.В. (дов. № 6564\10\10-010 від 06.03.2006 року);
3) сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Лан-Агріко» - Костирко Ю.В. (дов. б\н від 01.08.2006 року);
товариства з обмеженою відповідальністю “Десна-Агріко» - Костирко Ю.В. (дов. б\н від 01.08.2006 року);
від боржника - Оганісян Т.А. (паспорт НК 879473, виданий Ново заводським ВМ УМВС України в Чернігівській області 23.01.2001 року);
від розпорядника майна - Агєєв А.В. (дов. № 2\4 від 18.04.2006 року);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові, м. Чернігів
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 15.08.2006
у справі № 9/132б (Iвченко С.М.)
за заявою Державною податкової інспекції у м.Чернігові, м. Чернігові
до Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Оганнісяна Тиграна Айковича
про визнання банкрутом
Суть ухвали і скарги:
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 15 серпня 2006 року, яка прийнята у справі № 9\132-б (суддя - С.М. Івченко), за заявою суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Оганісяна Тиграна Айковича (надалі - Боржник, Підприємець) про визнання останнього банкрутом, затверджена мирова угода між Боржником та комітетом кредиторів, яка передбачає розстрочку та списання боргів, а провадження у справі припинено (т. 2 л.с. 31-32).
Державна податкова інспекція у м. Чернігові (надалі - Кредитор, Інспекція), не погоджуючись з прийнятою ухвалою судом першої інстанції, звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати означену ухвалу (т. 2 л.с. 35-37).
Представники Чернігівського регіонального управління філії відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра», сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Лан-Агріко», товариства з обмеженою відповідальністю “Десна-Агріко», розпорядника майна Підприємця та суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа Оганісян Тигран Айкович у судовому засіданні не погоджуються з вимогами, що викладені Інспекцією в апеляційній скарзі, а тому просять залишити ухвалу господарського суду Чернігівської області від 15 серпня 2006 року без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених, зокрема, у відзивах на апеляційну скаргу № 2456 від 27.09.2006 року, від 18.10.2006 року (т. 2 л.с. 48-49, 60-61, 66-67) та наданих поясненнях.
Враховуючи, що матеріали справи містять належні докази повідомлення іншого кредитора Боржника про день і час судового засідання по розгляду апеляційної скарги Інспекції, що підтверджується ухвалою від 23.10.2006 року (т. 2 л.с. 57-58), а причини неявки уповноважених представників вказаного кредитора суду невідомі, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Інспекції без участі представників іншого кредитора Боржника.
Заслухавши усні пояснення представників кредиторів Боржника, Боржника та розпорядника майна Боржника в судовому засіданні, дослідивши та вивчивши матеріали справи апеляційний суд
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 13.04.2006 рокубуло порушено провадження у справі № 9\132-б про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Оганісяна Тиграна Айковича в порядку ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (т. 1 л.с. 1).
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 31 липня 2006 року визнані кредитори до Боржника із відповідними сумами вимог із включенням до реєстру вимог кредиторів (т. 2 л.с. 8-9).
Розпорядник майна Боржника звернувся до господарського суду Чернігівської області із заявою № 2\8 від 14.08.2006 року, в якій повідомляє про приєднання до матеріалів справи протоколів зборів кредиторів, згоди кредиторів на укладення мирової угоди, а також тексту мирової угоди (т. 2 л.с. 13).
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 15.08.2006 року затверджена мирова угода між Боржником та комітетом кредиторів, яка передбачає розстрочку та списання боргів, а провадження у справі припинено (т. 2 л.с. 31-32).
В обґрунтування своєї позиції суд першої інстанції посилається на те, що на засіданні комітету кредиторів вирішено укласти та підписати мирову угоду у справі, яка надана Боржником, що погоджена із заставними кредиторами Підприємця, а також вирішено надати повноваження підписати мирову угоду голові комітету кредиторів, а умови мирової угоди передбачають розстрочення боргів кредиторів першої та другої черги, та списання - третьої та четвертої. Також, місцевий суд зазначив, що умови мирової угоди погоджені письмово в окремих листах та погодження зафіксовані в протоколі засідання комітету кредиторів, на якому проти укладення та погодження мирової угоди з умовами прощення боргів Інспекції заперечувала тільки остання. Крім цього, місцевий суд зазначив, що для кредиторів, щодо яких встановлено списання боргів, умови, встановлені в мировій угоді, не гірші, ніж для інших. При цьому, місцевий суд керувався ст.ст. 16, 36-38, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. 86 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) (т. 2 л.с. 31-32).
Між тим, вказаний висновок суду першої інстанції слід визнати як таким, що зроблений з порушенням норм процесуального та матеріального права, а справу розглянуто господарським судом за відсутністю кредиторів - Інспекції та закритого акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк», не повідомлених належним чином про час та місце засідання суду (п. 4 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України).
За таких обставин, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню. При цьому, керуючись, зокрема, ст.ст. 4-1, 106 ГПК України та ст.ст. 35, 36, 37, 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" апеляційний суд вважає за необхідне передати справу № 9\132-б на розгляд господарського суду Чернігівської області .
До вказаних висновків апеляційна інстанція дійшла враховуючи наступне:
Згідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Статтею 4-4 ГПК України визначено, що розгляд справ у господарських судах відкритий.
Відповідно до ч. 1 ст. 4-7 ГПК України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи, а якщо спір вирішується колегіально - більшістю голосів суддів.
Частиною 2 ст. 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право, зокрема, брати участь в господарських засіданнях.
Частиною 2 ст. 101 ГПК України встановлено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут).
Згідно ст. 35 Закону рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів - членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, висловили письмову згоду на укладення мирової угоди. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів управління та керівника боржника і підписують її. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету кредиторів.
Статтею 37 Закону визначено, що мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі господарського суду про припинення провадження у справі про банкрутство. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.
Відповідно до п. 1 ст. 38 Закону арбітражний керуючий протягом п'яти днів з дня укладення мирової угоди повинен подати до господарського суду заяву про затвердження мирової угоди.
Пунктом 2 цієї ж статті визначено, що про дату розгляду мирової угоди господарський суд повідомляє сторони мирової угоди. Господарський суд зобов'язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, у якого виникли заперечення щодо укладення мирової угоди, навіть якщо на засіданні комітету кредиторів він голосував за укладення мирової угоди.
В порушення вищезазначених норм законодавства суд першої інстанції прийняв оскаржувану у даній справі ухвалу та затвердив укладену у справі мирову угоду між кредиторами та Боржником, не повідомивши належним чином про час та місце проведення судового засідання по розгляду мирової угоди сторін останньої, Боржника та жодного із кредиторів, а також неналежним чином дослідивши порядок укладення та підписання відповідної мирової угоди у зв'язку з наступним.
Так, в тексті оскаржуваної ухвали місцевий суд зазначив про присутність у відповідному судовому засіданні представників деяких кредиторів Підприємця, Боржника та розпорядника майна Боржника. Між тим, враховуючи, що окрім кредиторів, представники яких були присутні у судовому засіданні, у якому затверджена спірна мирова угода, 15.08.2006 року, відповідно до ухвали попереднього засідання від 31.07.2006 року (т. 2 л.с. 8-9) визнані та визначені також і інші кредитори до Боржника: Інспекція та закрите акціонерне товариство комерційний банк “ПриватБанк», представники яких, як вбачається з тексту оскаржуваної ухвали, у відповідному судовому засіданні були відсутні. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ухвала про призначення мирової угоди у даній справі до розгляду та, відповідно, про дату розгляду такої угоди відповідно до ст. 38 Закону, зокрема 15.08.2006 року, коли прийнята оскаржувана ухвала, у матеріалах справи відсутня, та відповідно сторонам у даній справі про банкрутство не направлялась. У зв'язку з викладеним слід зробити висновок, що судом першої інстанції під час розгляду справи допущені порушення ст.ст. 4-2, 4-3, 22 ГПК України та ст. 38 Закону щодо рівності та змагальності, прав, зокрема, Інспекції щодо використання нею, як кредитором, передбачених законодавством своїх прав у господарській справі про банкрутство та, зокрема, прав, як кредитора, що заперечував проти укладення та затвердження у даній справі мирової угоди на викладених в ній умовах.
При цьому, апеляційна інстанція звертає увагу також на те, що мирова угода та додані до неї документи були надані суду розпорядником майна Боржника 15.08.2006 року, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції місцевого суду № 19193 на листі № 2\8 від 14.08.2006 року, згідно з яким були додані мирова угода та додані до неї документи (т. 2 л.с. 13-28). Тобто мирова угода була надана суду у день проведення судового засідання по її розгляду та затвердженню, а не до дня, призначеного судом першої інстанції, як це передбачено вимогами п. 2 ст. 38 Закону. Отже, при прийнятті оскаржуваної ухвали та затвердженні мирової угоди у даній справі були порушені вимоги, як процесуального права щодо повідомлення сторін у господарській справі про час та місце проведення судового засідання, так і вимоги матеріального права щодо порядку призначення та проведення судового засідання по розгляду та затвердженню мирової угоди у справі про банкрутство.
Таким чином, вимоги Інспекції щодо порушення порядку розгляду та затвердження мирової угоди між Боржником та комітетом кредиторів Підприємця, підтверджуються документами у справі та діючим законодавством, а оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з підстав, викладених у даній постанові. При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне передати справу та наявну укладену мирову угоду між Боржником та комітетом кредиторів Підприємця на розгляд з урахуванням вимог Закону щодо порядку та процедури провадження у справі про банкрутство суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина, яким є Боржник.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 35, 36, 37, 38 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та ст.ст. 4-1, 4-4, 4-7, 22, 33, 34, 43, 85, 91, 94, 99, 101 - 105, 106 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові задовольнити повністю.
2. Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 15 серпня 2006 року у справі № 9\132-б скасувати повністю.
3. Справу № 9\132-б передати на розгляд господарського суду Чернігівської області.
Головуючий суддя Коваленко В.М.
Судді Вербицька О.В.
Дзюбко П.О.
05.12.06 (відправлено)