23.11.2006 Справа № 14/180
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Чимбар Л.О.,
суддів: Швець В.В. (доповідач), Верхогляд Т.А.
при секретарі судового засідання: Чоха Є.О.
за участю представників:
від відповідача: Жиденко В.І., довіреність №132 від 19.04.06, головний державний податковий інспектор;
Скрипник О.М., довіреність №170 від 17.08.06, головний державний податковий інспектор -був присутній в судовому засіданні 14.11.06р.;
представник позивача у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції у місті Кіровограді;
на постанову господарського суду Кіровоградської області від 27 червня 2006 року;
у справі №14/180;
за позовом казенного підприємства “Кіровгеологія» в інтересах геологорозвідувальної експедиції №37 казенного підприємства “Кіровгеологія», місто Кіровоград;
до Державної податкової інспекції у місті Кіровограді, м. Кіровоград;
про скасування актів та визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.
Позивач, казенне підприємство “Кіровгеологія» в інтересах геологорозвідувальної експедиції №37 казенного підприємства “Кіровгеологія», місто Кіровоград звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить скасувати акти перевірки дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання Відповідача Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції:
№687 від 12 травня 2003 року;
№688 від 12 травня 2003 року;
№689 від 12 травня 2003 року;
№690 від 12 травня 2003 року;
№43 від 25 січня 2005 року;
№46 від 25 січня 2005 року;
№48 від 25 січня 2005 року;
№58 без дати;
№63 від 9 лютого 2005 року;
№66 від 9 лютого 2005 року,
та визнати нечинними податкові повідомлення-рішення прийняті Відповідачем:
№1157/15-2/0474640010019 від 12 травня 2003 року на суму 7055,04 гривень;
№1158-15-2/0474640010020 від 12 травня 2003 року на суму 7055,04 гривень;
№1159-15-2/0474640010021 від 12 травня 2003 року на суму 7055,04 гривень;
№1160-15-2/0474640010022 від 12 травня 2003 року на суму 2822,02 гривень;
№42/1511 від 27 січня 2005 року на суму 10819,82 гривень;
№44/1511 від 27 січня 2005 року на суму 4242,63 гривень;
№46/1511 від 27 січня 2005 року на суму 8485,26 гривень;
№47/1511 від 27 січня 2005 року на суму 4070 гривень;
№0001311511/0 від 2 березня 2005 року на суму 21213,15 гривень;
№0001351511/0 від 2 березня 2005 року на суму 5459 гривень;
№000143151І/0 від 2 березня 2005 року на суму 4242,64 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до пункту 18.1 статті 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», 25 травня 2001 року відповідно до рішення №5 від 25 травня 2001 року між сторонами по справі укладено договір про розстрочення сплати податкового боргу строком з 20 липня 2000 року по 10 травня 2005 року.
Вищевказаним Законом та Положенням про списання та розстрочення податкового боргу платників податків у зв'язку з відміною картотеки, затвердженого наказом ДПА України 1 березня 2001 року №81, не визначена процедура узгодження сум податкового боргу, який виник до 1 січня 2001 року та був розстрочений на підставі статті 18 вказаного Закону.
Постановою господарського суду Кіровоградської області у справі №14/180 від 27 червня 2006 року (суддя Колодій С.Б.) позовні вимоги задоволені повністю.
Приймаючи спірну постанову господарський суд виходив з того, що з порушенням строків погашення, передбачених договором розстрочення, сума розстроченого податкового боргу погашена Позивачем у повному обсязі.
Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» застосування штрафних санкцій за порушення строків сплати розстрочених сум податкового боргу відповідно до статті 18 цього Закону не передбачені.
Відповідач не погодившись з постановою господарського суду подав апеляційну скаргу.
Вважає, що вона винесена з порушенням закону.
Господарський суд при винесенні постанови неповно з'ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального права.
Відповідач просить спірну постанову скасувати та у позовних вимогах відмовити посилаючись на те, що відповідно до пункту 1 статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Пунктом 2 вказаної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річним строком, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Відповідно до пункту 1 статті 100 КАС України передбачено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
На апеляційну скаргу Позивач заперечення не надав.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників відповідача, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити.
Постанову місцевого господарського суду Кіровоградської області залишити без змін.
Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:
Господарським судом у судовому засіданні встановлено, що відповідно до пункту 18.1 статті 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», 25 травня 2001 року відповідно до рішення №5 від 25 травня 2001 року між сторонами по справі укладено договір про розстрочення сплати податкового боргу строком з 20 липня 2000 року по 10 травня 2005 року.
З порушенням строків погашення, передбачених договором розстрочення, сума розстроченого податкового боргу погашена в повному обсязі.
Судова колегія погоджується з висновком Відповідача про те, що відповідно до підпункту 18.1.2 пункту 18.1 статті 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг, який виник у період з 1 січня 2000 року до 1 січня 2001 року і не сплачений на день набрання чинності цією статтею, може бути за бажанням платника податку розстрочений на таких умовах:
а) розстрочення податкового боргу надається на строк, що не перевищує 60 календарних місяців від місяця виникнення податкового боргу, включаючи такий місяць.
У разі існування консолідованого податкового боргу строк розстрочення відраховується від місяця виникнення першої складової такого консолідованого боргу;
б) основна сума податкового боргу (без пені та штрафних санкцій) підлягає сплаті рівними частками у строки, встановлені цим Законом для квартального податкового періоду, з відстроченням першого платежу на строк, який визначається платником податків, але не може бути більшим двох квартальних податкових періодів, наступних за квартальним періодом, у якому був укладений договір про розстрочення;
в) розстрочення податкового боргу надається під проценти, розраховані за період, що починається від місяця укладення договору про розстрочення та закінчується місяцем погашення розстроченого податкового боргу, виходячи з облікової ставки Національного банку України, діючої на момент сплати чергового квартального платежу. Зазначені проценти нараховуються платником податків, але не сплачуються, крім випадків, визначених підпунктом “д» підпункту 18.1.2 цього пункту;
г) проценти, нараховані згідно з підпунктом “в» підпункту 18.1.2 цього пункту, списуються у момент остаточного погашення розстроченого податкового боргу.
Відповідно статті 19 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»останній набирає чинності з 1 квітня 2001 року, за винятком:
статті 18, яка набирає чинності з дня опублікування цього Закону 20 лютого 2001 року “Голос України», випуск №32.
Процедура узгодження податкових зобов'язань через податкову декларацію запроваджена з 1 квітня 2001 року, через податкове повідомлення з 1 жовтня 2001 року.
Розстроченню на підставі статті 18 вищевказаного Закону підлягає податковий борг, який виник у період з 1 січня 2000 року до 1 січня 2001 року і не сплачений до 1 квітня 2001 року.
У розстрочений податковий борг за договором №5 від 25 травня 2001 року не сплачена у встановлені строки сума податкового зобов'язання за деклараціями від 2000 року.
Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Положенням про списання та розстрочення податкового боргу платників податків у зв'язку з відміною картотеки, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 1 березня 2001 №81 не визначена процедура узгодження сум податкового боргу, який виник до 1 січня 2001 року та був розстрочений на підставі статті 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
При порушенні термінів сплати розстрочених сум податкового боргу на підставі статті 18 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» керівник податкового органу (його заступник) зобов'язаний прийняти рішення про дострокове розірвання договору про розстрочення, що тягне за собою обов'язок платника податків сплатити невнесену суму розстроченого податкового боргу, а також процентів, нарахованих відповідно до підпункту “в» підпункту 18.1.2 пункту 18.1 статті 18 вищевказаного Закону на таку розстрочену суму податкового боргу, у разі коли платник податків, який уклав договір про розстрочення, до закінчення дії такого договору.
Відповідачем рішення про дострокове розірвання договору, про розстрочення №5 від 25 травня 2001 року не приймалося.
Тому нарахування штрафів у даному випадку не визначено.
При порушенні термінів сплати розстрочених сум податкового боргу на підставі статті 18 Закону України 2181 не передбачається нарахування штрафів.
Таким чином, застосування штрафних санкцій відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення строків сплати розстрочених сум податкового боргу відповідно до статті 18 цього Закону не передбачена.
Дана позиція також викладена в податковому роз'ясненні, яке затверджено наказом ДПА України від 7 жовтня 2005 року №434 Щодо застосування штрафних санкцій відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову залишити без змін.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 167, 200, 205, 206 КАС України суд -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Кіровограді, залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Кіровоградської області від 27 червня 2006 року у справі №14/180, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Л.О. Чимбар
Судді В.В. Швець
Т.А. Верхогляд
З оригіналом згідно.
Пом. судді О.С.Уманчук