ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
21.11.2006
м.Київ
Справа № 34/157-А
11 год. 40 хв.
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство «Пласт»
до
Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
про
визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000812220/0 від 18.04.2006
Суддя
Сташків Р.Б.
секретар судового засідання
Волуйко Т.В.
Представники:
від позивача:
Карлюченко Р.М. (довіреність № 251 від 14.11.2006);
Дзусенко Т.М. (довіреність № 252 від 14.11.2006);
від відповідача:
Журавльова Т.Б. (довіреність № 16526/9/10-009 від 14.11.2005);
Шкодич Ю.В. (довіреність № 13066/9/10-009 від 09.09.2005).
Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство «Пласт»(далі -Товариство) звернулось до господарського суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі -Інспекція) про визнання недійсним рішення № 0000812220/0 від 18.04.2006, яким позивачу застосовано штрафну (фінансову) санкцію у вигляді пені у сумі 28 555 грн. за порушення валютного законодавства.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Інспекцією неправомірно застосовано до Товариства штрафні санкції у вигляді пені за порушення термінів поставки продукції, що імпортується за контрактом № Beier 051012A від 12.10.2005, укладеним між Товариством і Zhangjiagang Beier Machinery Go. LTD (Китайська Народна Республіка), оскільки вказана поставка за імпортною операцією здійснена в межах строків встановлених Індивідуальною ліцензією № 417 на перевищення законодавчо встановлених строків розрахунків за імпортною операцією, виданої Національним банком України 16.05.2006 (далі -Ліцензія).
Крім того, позивач вказує, що перевірка була проведена з порушенням вимог чинного законодавства, що регулюють порядок проведення органами державної податкової служби перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Відповідач позов не визнав. Свої заперечення проти позову мотивував тим, що перевірка була проведена Інспекцією з дотриманням вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні», а Ліцензія, на яку посилається позивач, на момент проведення перевірки у Товариства була відсутня, і була отримана останнім тільки 16.05.2006, тобто після закінчення перевірки.
Під час проведення попереднього судового засідання сторонами на підставі статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) заявлено письмове клопотання про можливість переходу до судового розгляду в цей же день.
Судом клопотання сторін задоволено та розпочато судовий розгляд справи.
У судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просив суд задовольнити позов з підстав порушення Інспекцією при прийнятті оспорюваного рішення положень статей 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Дослідивши матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Інспекцією була проведена позапланова перевірка дотримання Товариством вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту № Beier 051012A від 12.10.2005, укладеного з нерезидентом України -Zhangjiagang Beier Machinery Go. LTD (Китайська Народна Республіка). Вказана перевірка проведена на підставі пункту 5 частини 6 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»згідно з листом ДВКМФ АКБ «Укрсоцбанк»від 01.02.2006 № 34.3-11/395 за вищезазначеним зовнішньоекономічним контрактом. Перевірка проводилась з 23.03.2006 до 05.04.2006.
За наслідками вказаної перевірки складено Акт № 122/22-216/13690450 від 11.04.2006 (далі -Акт перевірки), яким встановлено порушення Товариством положень статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при виконанні зовнішньоекономічного контракту № Beier 051012A від 12.10.2005, а саме -неповернення у встановлений 90-денний строк валютних цінностей на суму 24 800 доларів США.
В Акті перевірки зафіксовано, що:
- Товариством 12.10.2005 укладено з Zhangjiagang Beier Machinery Go. LTD (Китайська Народна Республіка) зовнішньоекономічний контракт № Beier 051012A, згідно з яким позивач купив у Zhangjiagang Beier Machinery Go. LTD обладнання (лінію з виробництва поліетиленових труб) на суму 82 950 доларів США;
- умови оплати за вищезазначеним контрактом: 30% ціни Контракту, тобто 24 800 доларів США, повинні бути сплачені як авансовий платіж протягом 15 днів після дати підписання цього Контракту Товариством, а решта 70% -протягом 5 днів після дати одержання Товариством відповідних документів;
- 21.10.2005 на виконання умов Контракту Товариство здійснило попередню оплату на користь нерезидента згідно банківських документів на суму 24 800 доларів США;
- граничний 90-денний термін надходження товару -19.01.2006;
- станом на 05.04.2006 товар за вищезазначеним зовнішньоекономічним контрактом на адресу Товариства не надходив;
- індивідуальна ліцензія Національного банку України на продовження термінів розрахунків за Контрактом № Beier 051012A від 12.10.2005 станом на 05.04.2006 у позивача була відсутня.
Зазначені обставини встановлені у Акті перевірки визнаються представниками сторін, і у суду не виникає сумнівів щодо їх достовірності та добровільності їх визнання, а тому відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України не потребують додаткового доказування. Сторони проти цього не заперечують.
На підставі Акта перевірки Інспекцією 18.04.2006 прийнято рішення №0000812220/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким позивачу за порушення статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та згідно зі статтею 4 цього Закону застосовано штрафну санкцію в сумі 28 555 грн.
Пеня відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»нарахована за період з 20.01.2006 до 05.04.2006.
З наявної у матеріалах справи вантажно митної декларації № 10000000/6/479437 убачається, що товар (обладнання, що поставлялося згідно з контрактом № Beier 051012A від 12.10.2005) було доставлено на митну територію України, отримано та розмитнено Товариством 22.05.2006.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи Ліцензії, виданої Національним банком України на підставі висновку Державної податкової адміністрації України від 28.04.2006 №5053/5/22-5016, термін поставки продукції за імпортною операцією за контрактом № Beier 051012A від 12.10.2005 Товариству продовжено з 20.01.2006 до 28.05.2006.
За таких обставин справи позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Частиною першою статті 4 цього Закону передбачено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.
Як встановлено судом, авансовий платіж за обладнання, що поставлялося згідно з контрактом № Beier 051012A від 12.10.2005 Товариством здійснено 21.10.2005, граничний 90-денний термін надходження товару закінчився 19.01.2006, проте відповідно до Ліцензії, законодавчо встановлений строк розрахунку за контрактом № Beier 051012A від 12.10.2005 на суму 24 800 доларів США продовжений з 20.01.2006 до 28.05.2006. Вищезазначене обладнання доставлено на митну територію України та розмитнене 22.05.2006, тобто в межах встановленого Ліцензією строку.
Таким чином, Інспекція неправомірно нарахувала Товариству відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»пеню за період з 20.01.2006 до 05.04.2006 за порушення позивачем валютного законодавства.
Посилання Інспекції на ту обставину, що оскільки Ліцензія видана Товариству після спливу законодавчо встановлених термінів розрахунків за імпортними операціями, то нею правомірно застосовані штрафні (фінансові) санкції є безпідставним, позаяк Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»не обмежує термін отримання ліцензії та не обмежує можливість її отримання після закінчення 90-денного терміну. Подібних обмежень також не містять і нормативно-правові акти, що прийняті на виконання цього Закону, зокрема, Інструкція про порядок здійснення контролю і отримання ліцензії за експортними, імпортними та лізинговими операціями (затверджена постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за № 338/3631), якою регулюється порядок отримання індивідуальної ліцензії, та Порядок віднесення операцій резидентів у разі провадження ними зовнішньоекономічної діяльності до договорів виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, оперативного та фінансового лізингу, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2002 № 445).
Згідно з частиною першою статті 94 КАС України судові витрати (судовий збір) підлягає стягненню з Державного бюджету України.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 23, 71, 86, 94, 98, 158-163, 167, пунктом 6 Розділу VІІ КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000812220/0 від 18.04.2006.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Виробничо-комерційне підприємство «Пласт»3 (три) грн. 40 коп. судового збору.
Постанова відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі, шляхом подання через Господарський суд міста Києва заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя
Сташків Р.Б.
Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 27.11.2006.