Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 703/4630/12
Категорія 26
03.01.2013 м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі:
Головуючого -судді Дворніченка В.І.,
При секретарі Лемак А.М.,
За участі представника позивача Кут М.В.,
Представника відповідача ОСОБА_2,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ПАТ «Державний ощадний банк України» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 11.05.2007 року між ОСОБА_3 та позивачем було укладено кредитний договір про надання відповідачу ОСОБА_3 кредиту в розмірі 15 тисяч грн. Поручителями за договором виступили ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Позичальник прострочив виконання зобов'язання та не виконав його у строк, встановлений договором. Поручителям відправлено вимоги про погашення заборгованості. Заборгованість за договором складає 11620,20 грн, які позивач просить стягнути солідарно із боржника та поручителів.
Відповідач ОСОБА_4 подала до суду письмове заперечення проти вимог позову, яке мотивувала тим, що на час подачі позову дія договору поруки припинилася. Так про наявність заборгованості у ОСОБА_3 вона не знала, вимоги про погашення заборгованості вона не отримувала. Порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Тому просить відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення із ОСОБА_4 заборгованості по кредитному договору.
На судовий розгляд справи відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не з"явилися, належним чином своєчасно повідомлені про час і місце судового розгляду справи. Причин неявки не повідомили, заяв не подавали.
Відповідач ОСОБА_4 не з"явилася на судовий розгляд справи, її інтереси в суді представляє адвокат ОСОБА_2
В судовому засіданні представник позивача Кут М.В. підтримала обставини та вимоги позову, заявила, що відповідачу ОСОБА_4 було направлено вимогу про погашення грошового зобов"язання за кредитним договором 183-П-07 у одному поштовому відправленні із іншими документами. Просила вимоги позову задовольнити повністю.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заперечив обставини позову в частині дотримання кредитором процедури направлення вимоги поручителю та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог до відповідача ОСОБА_4 на підставі повідомлених у запереченні обставин та поданих доказів. Зокрема, на спростування твердження позивача про те, що 28.07.2010 року поручителю ОСОБА_4 було направлено письмову вимогу за кредитним договором №183-П-07, заявив, що насправді 28.07.2010 року за вихідним номером №28 ОСОБА_4 було направлено банком вимогу про погашення заборгованості за договором №184-П-07. Відтак ту обставину, що поручитель у шестимісячний строк отримала вимогу кредитора про погашення заборгованості за основним зобов"язанням - не доведено.
Заслухавши пояснення , дослідивши подані письмові докази та давши їм оцінку, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши на підставі належних та допустимих доказів фактичні обставини, необхідні для вирішення спору по суті, оцінивши їх у сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Суд встановив, що 11 травня 2007 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 183-П-07. Згідно пункту 1.1 даного кредитного договору, Банк надав Позичальнику грошові кошти в сумі 15 000,00 (п'ятнадцять тисяч) грн. Кредит надано на строк у 36 місяців до 11 травня 2010 року, за користування кредитом встановлена плата в розмірі 20% річних.
За умовами п. 1.4. Кредитного договору, Позичальник зобов'язується проводити погашення основного боргу за Кредитом та сплачувати відсотки за користування ним щомісячно до 10 числа кожного звітного місяця, ануїтетними платежами в сумі 570,00 (п'ятсот сімдесят) грн., починаючи з 08 червня 2007 року. Останнє погашення здійснити не пізніше 11 травня 2010 р.
Банк письмово листом на замовлення за № 40 від 28.07.2010 р. звертався до Боржника з пропозицією погасити заборгованість, але заходів по погашенню заборгованості вжито не було та на направлений Банком лист Боржник не відповів.
Строк дії договору закінчився 11.05.2010 року, однак зобов'язання за ним Позичальником не виконано.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно умов Кредитного договору та розрахунку, станом на 01.11.2011 року заборгованість позичальника ОСОБА_3 по кредитному договору становить 11620,20 грн, в тому числі 6 993,75 грн заборгованості по кредиту, 2 778,39 грн заборгованість по відсотках, 1 848,06 грн пеня.
Таким чином, розглянувши у цій частині позов на підставі поданих доказів суд прийшов до переконання, що вимога Банку про стягнення із ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Встановлено, що у забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між кредитором та поручителями було укладено два договори поруки № 183/1-П та № 183/2-П від 11 травня 2007 р., за якими поручителі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зобов'язалися перед Кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання Боржником Зобов'язання за Кредитним договором № 183-П-07 від 11 травня 2007 року.
Відповідно до п. 3.1. Договору поруки, Поручитель відповідає по зобов'язаннях за Кредитним договором перед Кредитором в тому ж обсязі, що і Боржник.
Перевіривши доводи відповідача ОСОБА_4 на обґрунтування її заперечень проти задоволення звернених до неї як до поручителя позовних вимог, суд прийшов до висновку, що такі є обґрунтованими, з наступних міркувань.
Умовами п.п.2.2,2.4 Договорів поруки встановлено обов'язок Боржника письмово повідомити Поручителя не пізніше ніж за три дні до моменту настання строку платежу, якщо Боржник не в змозі вчасно здійснити черговий платіж у відповідності із кредитним договором, а також обов'язок Боржника за кредитним договором та обов'язок Банку повідомляти Поручителя про прострочення платежу боржником.
Проте тієї обставини, що про прострочення Боржником платежів по кредитному договору було повідомлено Поручителів, позивачем належними доказами не доведено.
Також, відповідно до п.4.2 Договорів поруки, укладених із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 порука припиняється, якщо Кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов'язань по кредитному договору №183-П-07 від 11.05.2007 року не пред'явить вимоги до Поручителя.
Дана вимога кореспондується із правилами, встановленими цивільним законодавством. Так, ч.4 ст.559 ЦК України встановлено правило, за якого порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Суд констатує, що в договорі поруки не встановлено строку його припинення. Умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст.252 ЦК України.
Таким чином, обставиною, що має суттєве значення для вирішення питання про дію чи припинення дії договору поруки та для правильного вирішення спору, є пред'явлення Кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання позичальником зобов'язання, а в даному випадку - з 11.05.2010 року.
Позов до суду про стягнення із поручителів заборгованості за кредитним договором пред'явлено Банком 09.12.2011 року.
Домовленістю між сторонами Договорів поруки встановлено, що будь-які повідомлення, які направляються сторонами одна одній в рамках цього договору, повинні бути здійсненні в письмовій формі та будуть вважатися наданими належним чином, якщо вони надіслані листом на замовлення або доставлені особисто на адресу сторін (п.6.1).
Проте, оцінивши подані позивачем докази на підтвердження вказаної обставини, яка заперечується відповідачем ОСОБА_4 та підлягає доказуванню, - а саме, копії письмових вимог Банку, адресованих поручителям ОСОБА_4 та ОСОБА_5, датованих 28.07.2010 року, та копії записів у журналі вихідної кореспонденції - суд ці докази відхиляє як неналежні, оскільки такі не містять інформації про вид кореспонденції (проста чи рекомендована) та інформації про фактичне вручення особисто адресату чи вручення за вказаною адресою для передання адресату.
Таким чином суд вважає недоведеною позивачем ту обставину, що Кредитором протягом шести місяців від дня настання строку виконання позичальником зобов'язання, а в даному випадку - із 11.05.2010 року, було у відповідності до умов п.6.1. Договорів поруки пред'явлено вимогу до поручителів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про погашення заборгованості. Відтак вимога позивача про стягнення із поручителів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.10,60,169,212-215 ЦПК України, -
Позов ПАТ «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1, заборгованість за кредитним договором в сумі 11 620,20 (одинадцять тисяч шістсот двадцять гривень 20 коп.) грн. та судовий збір у розмірі 188,20 грн. на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»на р/р. 37392000000105, МФО 312356, код 09312190.
У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд.
ГоловуючийВ. І. Дворніченко