Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 703/4330/12
21.01.2013 м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі :
головуючого В. І. Дворніченко
при секретарі Турок Б.Б.
За участі потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
Їх представника ОСОБА_3,
Підсудного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5,
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів кримінальну справу, порушену за скаргою про приватне обвинувачення
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Теково Виноградівського району, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, одруженого, на утриманні двоє дітей, працюючого машиністом ДЕПО ст..Королево, раніше не судимого,
У вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачують ОСОБА_4 в тому, що 08.01.2011 року приблизно о 23-00 годині в смт.Королево Виноградівського району Закарпатської області по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 вискочив на вулицю та з нецензурними висловлюваннями та лайкою накинувся на них , погрожуючи вбивством, почав наносити удари кулаками рук в область їх голів та інших частин тіла, спричинивши їм обом легкі тілесні пошкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я, вчинивши своїми діями злочин, передбачений ч.1 ст.125 КК України.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 заперечив обставини пред'явленого йому обвинувачення та не визнав вину у вчиненні злочину, що інкримінують йому потерпілі по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Дав показання про те, що 08.01.2011 року приблизно о 22-30 годині йому зателефонував його син ОСОБА_6 і почав щось нерозбірливо бурмотіти, коли він втретє перепитав, що сталося, то зрозумів, що син просить його вийти на вулицю, бо його побили. Він, усвідомивши, що син у небезпеці, вибіг на вулицю без взуття і побачив навпроти свого будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1, біля будинку сім'ї ОСОБА_11 сутичку. Направився туди і зустрів на шляху ОСОБА_7, який повідомив про те, що два хлопці б'ють його сина. Він побачив сина, якого били двоє хлопців, і обличчя у нього було у крові. Тоді він схопив одного із хлопців, яким виявився ОСОБА_1, за груди, а ОСОБА_1, розвернувшись, тілом штовхнув іншого хлопця - ОСОБА_2 ОСОБА_2 від поштовху впав, а ОСОБА_1 впав на коліна. ОСОБА_7 почав його заспокоювати і просити, щоб не бив хлопців, тим часом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 втекли з місця події. Він пробіг за ними близько десяти метрів і наказував зупинитися. Але потім припинив наздоганяти хуліганів, повернувся до хати, куди дружина вже завела сина та вони вклали його на ліжко і викликали швидку медичну допомогу.
Підсудний ОСОБА_4 не вважає свої дії злочином, просить суд виправдати його.
Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні відмовився від обвинувачення, пред'явленого проти підсудного ОСОБА_4, а саме від обвинувачення ОСОБА_4 у нанесенні йому умисних легких тілесних ушкоджень, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я. Просить залишити без розгляду і цивільний позов. Просить суд не засуджувати ОСОБА_4
Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення та дав показання про те, що 08.01.2011 року приблизно о 22-00 год вони разом із ОСОБА_2 поверталися зі святкування різдва у гостях у знайомих, по дорозі зустріли ОСОБА_6, у якого ОСОБА_1 попросив сигарети. Той відмовив і після словесної перепалки між ними розпочалася сутичка, ОСОБА_6 втік. Наздогнали його вже біля його будинку, де почали його бити. Несподівано для них підсудний ОСОБА_4 вискочив на вулицю, підбіг до них і вдарив ОСОБА_2 В той час ОСОБА_1 тримав ОСОБА_6, сина ОСОБА_4, за одяг, а підсудний ОСОБА_4 накинувся на нього і почав наносити йому удари кулаками по голові, в результаті чого він отримав легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я. Разом із тим, потерпілий ОСОБА_1 визнав в судовому засіданні ту обставину, що ОСОБА_6 в ході інциденту з ними телефонував по мобільному телефону і щось говорив по-угорськи. Просить суд притягнути підсудного ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за нанесення йому легких тілесних ушкоджень за ч.1 ст.125 КК України та задовольнити заявлений ним цивільний позов.
Заслухавши показання підсудного ОСОБА_4, показання потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1, допитавши свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, дослідивши письмові докази, всебічно, повно та об'єктивно розглянувши усі встановлені на підставі зібраних та досліджених доказів фактичні обставини у їх сукупності, суд прийшов до переконання, що діяння підсудного ОСОБА_4 не є злочином, у його діях немає складу злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, з наступних міркувань.
Висновком експерта №41 від 20.01.2011 року (а.с.5-6) за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_1 підтверджено ті обставини, що у ОСОБА_1 дійсно мали місце легкі тілесні пошкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я, які він міг отримати 08.01.2011 року, у вигляді синців шкірних покровів верхньої та нижньої повіки лівого ока, в підключичній ділянці справа, крововиливу під слизову оболонку верхньої губи по центру - механізм виникнення яких є ударним, внаслідок дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею; та садна шкірних покровів в поперековій ділянці зліва - із механізмом спричинення «тертя-ковзання».
Висновком експерта №40 від 20.01.2011 року (а.с.7-8) за результатами судово-медичної експертизи ОСОБА_2 підтверджено ті обставини, що у ОСОБА_2 дійсно мали місце легкі тілесні пошкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я, які він міг отримати 08.01.2011 року, у вигляді крововиливу під кон'юктиву лівого ока в зовнішньому куті та травматичного підвивиху І та ІІ зубів на нижній щелепі зліва, механізм виникнення яких є ударним внаслідок дії тупого предмету, якими могла бути стиснута в кулак рука; та тілесні ушкодження у вигляді набряку м'яких тканин лобно-скроневої ділянки зліва, синця та садна шкірних покровів лобно-скроневої ділянки зліва, садна шкірних покровів спинки носа, виникнення яких внаслідок падіння та контакту із твердим підлеглим покриттям експертом не виключено.
Ті обставини, що потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримали 08.01.2011 року ввечері виявлені експертом тілесні ушкодження, визначені експертом як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я, підтверджено також показаннями свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, матерів потерпілих, даними у судовому засіданні.
Є встановленими ті обставини, що потерпілі по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 08.01.2011 року о 22 -00 год у стані алкогольного сп'яніння на перехресті вулиць Гриньова і Гагаріна в смт.Королево Виноградівського району вчинили тривалі хуліганські дії з особливою зухвалістю відносно ОСОБА_6, та вчинили злочин проти здоров'я ОСОБА_6, якому завдали численні удари кулаками та взутими ногами по голові та тулубу. Продовжуючи злочинні дії вже на перехресті вулиць Павлова та Гагаріна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 знову побили ОСОБА_6, завдавши йому легкі та середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження. А саме:
1) синців обох орбітальних областей;
2) крововиливів під кон'юктиву обох очей;
3) набряку м'яких тканин носа, нижньої щелепи зліва;
4) саден виличних та щічних ділянок зліва та справа;
5) закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку;
6) двобічних уламкових переломів верхньо-щелепних стінок верхньо-щелепних пазух;
7) закритого перелому кісток носа.
Дані обставини встановлені судовими рішеннями у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.296 та ч.1 ст.122 КК України: вироком Виноградівського районного суду від 04.05.2011 року, частково скасованим вироком Апеляційного суду Закарпатської області від 06.10.2011 року, який змінено Ухвалою ВССУ від 09.02.2012 року, якими ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнано винними та засуджено за вчинення вказаних злочинів.
Показаннями підсудного ОСОБА_4, що повністю узгоджуються із показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, даними ними в судовому засіданні, а також із показаннями про обставини події, даними в судовому засіданні потерпілим ОСОБА_1, підтверджено наступні обставини.
Підсудний ОСОБА_4 ввечері 08.01.2011 року приблизно о 22-20 годині знаходився в себе вдома і йому на мобільний телефон подзвонив син ОСОБА_6, який не міг говорити, а лише бурмотів. Тричі перепитавши, що сталося, підсудний ОСОБА_4 зрозумів, що сина б'ють і він просить його вийти на вулицю. Тоді він усвідомив, що син у небезпеці і повідомив цю новину дружині. Схвильований, підсудний ОСОБА_4 вибіг на вулицю, де побачив як двоє хлопців штовхають та б'ють його сина, а обличчя сина все у крові.
Підсудний ОСОБА_4 негайно побіг у напрямку місця події, що відбувалася навпроти його будинку по АДРЕСА_1, біля паркану будинку сім'ї ОСОБА_11. На його шляху трапився ОСОБА_7, який виявився лише свідком події і повідомив йому про бійку. Підбігши до хлопців, які штовхали і били його сина, він схопив одного із них (ОСОБА_1.) за груди і потягнув на себе, внаслідок чого ОСОБА_1 розвернувся і тілом штовхнув іншого хлопця (ОСОБА_2), який від поштовху впав, а ОСОБА_1 впав перед ним на коліна. Відтягувати хлопців йому допомагав ОСОБА_7 На вмовляння ОСОБА_7 він не став бити хлопців, які в той момент втекли, а він, розлючений, погнався за ними десь близько 10 метрів і наказував їм зупинитися.
Припинивши наздоганяти хлопців, підсудний ОСОБА_4 повернувся до хати, куди дружина вже завела сина. Вони з дружиною вклали сина на ліжко і викликали швидку медичну допомогу.
Розглянувши усі підтверджені зібраними доказами фактичні обставини у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що підсудний ОСОБА_4 з мотивів сильного душевного хвилювання за життя та здоров'я свого сина, діяв з метою його захисту, з метою протидії суспільно-небезпечним діям сп'янілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проти здоров'я його дитини; такі дії на переконання суду були у тій конкретній обстановці необхідними та виявилися достатніми для припинення протиправної поведінки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - посягання на здоров'я його сина ОСОБА_6 Суд не вбачає у діянні підсудного ОСОБА_4 умислу на заподіяння потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, з огляду на достовірно встановлені мету та мотиви його поведінки.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст.36 КК України, дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів іншої особи від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного припинення посягання - є необхідною обороною. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
Дії, вчинені у стані необхідної оборони, якщо при цьому не було перевищено її межі, виключають злочинність діяння та вважаються правомірними і не можуть бути підставою для притягнення особи не тільки до кримінальної, а й до цивільно-правової чи будь-якої іншої юридичної відповідальності.
Тому, враховуючи характер, механізм спричинення та ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потерпілим від їх дій ОСОБА_6 (сином підсудного ОСОБА_4), а також обставини, за яких вказані тілесні ушкодження завдано; враховуючи характер, механізм спричинення та ступінь тяжкості отриманих потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 тілесних ушкоджень, та встановлені фактичні обставини, за яких потерпілі отримали дані тілесні ушкодження, оцінюючи усі обставини у сукупності, суд прийшов до переконання, що підсудний ОСОБА_4 діяв у стані необхідної оборони, межі якої не було перевищено, тобто діяв з метою захисту життя та здоров'я свого сина від злочинного посягання на них ОСОБА_1 та ОСОБА_2; такі його дії є правомірними і не утворюють складу злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
У відповідності до ч.4 ст.327 КПК України від 1960 року, у випадках, коли в діянні підсудного немає складу злочину постановляється виправдувальний вирок.
Відповідно до ст..328 КПК України від 1960 року, при виправданні підсудного за відсутністю в його діях складу злочину суд залишає позов без розгляду.
Керуючись п.11 Перехідних положень КПК України, ст.ст.323-324, п.4 ст.327, ч.3 ст.328 КПК України від 1960 року, -
ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, - виправдати за відсутністю в його діянні складу злочину.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - залишити без розгляду.
На вирок може бути подано апеляцію протягом п"ятнадцяти діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд.
ГоловуючийВ. І. Дворніченко