"28" листопада 2012 р.
Справа №228/1089/2012
Провадження по справі№2/228/326/2012
28 листопада 2012 року с. Мазурівка
Чернівецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого: судді Суперсон С.П.,
при секретарі Гендзьорі О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу по договору позики, -
ОСОБА_1 звернулася до районного суду із вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 9 липня 2011 року вона позичила відповідачу 10000 гривень. На підтвердження отримання зазначеної суми відповідач написав розписку, в якій зобов'язувався повернути борг до 10 вересня 2012 р.
Однак свої зобов'язання відповідач не виконав, суму боргу в термін, визначений розпискою, не повернув, що свідчить про неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.
В позовній заяві позивач просить справу розглядати у її відсутність, стягнути з відповідача 10000 гривень, та понесені нею судові витрати.
Відповідач в судове не з'явився, подавши до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.
Дослідивши та оцінивши в сукупності матеріали цивільної справи, суд вважає вимоги позивача законними та обґрунтованими з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 9 липня 2011 року ОСОБА_1 позичила кошти в сумі 10000 гривень. Між ОСОБА_1 як позикодавцем та ОСОБА_2, - як позичальником, в письмовій формі не було укладено договір позики, однак, відповідачем власноручно написано розписку про те, що він позичив у ОСОБА_1 10000гривень, які зобов'язався повернути 10 вересня 2012року.
Однак, в порушення обумовленого в розписці строку, кошти, позичені ОСОБА_2 позивачу до цього часу не повернуто в добровільному порядку.
Частиною 2 статті 1047 ЦК України встановлено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Частиною 1 статті 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору в розмірі 214,60 гривень про що свідчить квитанція.
Вище викладене дає суду законні підстави для задоволення позовних вимог і в частині стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 понесених нею при зверненні до суду судових витрат, зокрема, судового збору.
На підставі ст., ст.625, 1047, 1049, ЦК України, керуючись ст., ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути із ОСОБА_2, мешканця с.Сокіл Чернівецького району Вінницької області на користь ОСОБА_1 борг в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень заборгованих коштів згідно договору позику.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду: 214,60 гривень судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Вінницької області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення установлених строків, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя: