Єдиний унікальний номер 422/3528/12
14 січня 2013 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді Скрипник К.О.,
при секретарі Назаренко Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Позивач 29 лютого 2012 року звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначив, що відповідно до укладеного договору № 22039618 від 27 вересня 2007 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»надав відповідачу кредит в сумі 49 880 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13,5 % річних, строком на 72 місяці, тобто з 27 вересня 2007 року по 27 вересня 2013 року. У свою чергу відповідач порушив умови укладеного договору в частині своєчасного погашення платежів, та відсотків, передбачених умовами кредитного договору, у зв'язку з чим, станом на 04 листопада 2011 року за договором виникла заборгованість на загальну суму 79 610,82 грн., де заборгованість по кредиту -24142,55 грн., заборгованість по процентам -15290,78 грн., нарахована пеня по тілу кредиту - 16193,93 грн., нарахована пеня по відсотках -23983,56 грн. Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 79 610,82 грн., та судові витрати.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. В обгрунтування позовних вимог посилався на обставини викладені в позовній заяві.
Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі та заперечував проти їх задоволення. Заявив клопотання про зменшення пені. В судовому засіданні пояснив, що у нього банк забрав автомобіль, який в подальшому був проданий. А тому, вважає, що банк не має право нараховувати йому заборгованість.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступних підставах.
При розгляді даної цивільної справи суд бере до уваги роз'яснення Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин".
Судом встановлено, що 27 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 22039618, згідно умов якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 49880 грн. /а.с.6-8/, зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 13,5 % річних, сплатою пені у розмірі 0,5 відсоток від суми прострочення платежу за кожний день прострочення платежу, з кінцевим терміном повернення 27 вересня 2013 року.
Згідно витягу зі Статуту ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», погодженого Національним банком України, правонаступником усіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль».
Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Встановлено, що Банк свої зобов'язання по договору виконав належним чином. У свою чергу боржник порушив умови укладеного договору, в частині своєчасного погашення платежів передбачених умовами кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 04 листопада 2011 року за договором виникла
заборгованість на загальну суму 79 610,82 грн., де заборгованість по кредиту -24142,55 грн., заборгованість по процентам -15290,78 грн., нарахована пеня по тілу кредиту -16193,93 грн., нарахована пеня по відсотках -23983,56 грн. /а.с.12-13/.
Так, у відповідності до п. 10.1 Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом, ОСОБА_2 зобов'язався сплачувати пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Встановлено, що 28.10.2011 року ОСОБА_2 було направлено письмове повідомлення-вимога про повернення кредитних ресурсів, однак до теперішнього часу відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов'язань (а.с.11).
Крім того, встановлено, що 27.09.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_2 був укладений договір застави транспортного засобу CHERY A 15 AMULET, д/н НОМЕР_2 в забезпечення вимог заставодержателя, що випливають з кредитного договору № 22039618 від 27.09.2007 року (а.с.78).
Також, з матеріалів справи вбачається, що 27.04.2010 року державним виконавцем Ленінського ВДВС ДМУЮ винесена постанова про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого напису нотаріуса від 19.04.2010 року, згідно якого запропоновано звернути стягнення на транспортний засіб CHERY A 15 AMULET д/н НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_2, а за рахунок коштів, виручених від реалізації заставленого майна, задовольнити вимоги банка за кредитним договором № 22039618 в розмірі 58187,60 грн. (а.с.79,81).
Встановлено, що вищезазначений транспортний засіб реалізований, що підтверджується протоколом № 041134/2 проведення аукціону по реалізації рухомого майна та грошові кошти з продажу в сумі 12724,00 грн. надійшли в рахунок погашення заборгованості за кредитом ОСОБА_2 (а.с.86-87).
Так, як вбачається з матеріалів справи, сума в розмірі 12724,00 грн. надійшла на рахунок ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за кредитом (а.с.12).
У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
У відповідності до ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільнює винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Разом з тим, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені по тілу -16193,93 грн. та пені по відсотках -23 983,56 грн., що загалом складає суму в розмірі 40177,49 грн., значно перевищує розмір збитків за кредитом., тому вважає, що клопотання відповідача підлягає задоволенню та розмір пені за невиконання зобов'язання має бути зменшений.
Так, згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
При вирішенні питання про зменшення неустойки суди повинні об'єктивно оцінити конкретну ситуацію: чи є цей випадок винятковим виходячи з інтересів обох сторін, які заслуговують на увагу; майновий стан сторін; ступінь виконання зобов'язання; причини неналежного виконання зобов'язання та форму вини боржника; співрозмірність розміру неустойки наслідкам порушення; добровільне усунення винною стороною порушення та його наслідків тощо.
З огляду на вищевикладене при вирішенні розміру пені, яку слід стягнути з відповідача, суд також враховує, що позичальник сплатив більше половини від всієї суми кредиту, що фактично транспортний засіб реалізований та отримані грошові кошти перераховані в рахунок погашення заборгованості, враховує співрозмірність розміру неустойки наслідкам порушення, а також вимоги розумності і справедливості і вважає за можливе зменшити суму неустойки до 16 193,93 грн.
Таким чином, аналізуючи здобуті у справі докази, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача законні, обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню, та з відповідача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 55627,26 грн.
На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог слід стягнути на користь позивача судові витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 556,27 грн.
На підставі викладеного і керуючись Постановою Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин"
ст. ст. 526, 554, 615, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 2, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
Позов Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (і.н. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"заборгованість за кредитним договором № 22039618 від 27 вересня 2007 року в розмірі 55627,26 грн. (п'ятдесят п'ять тисяч шістсот двадцять сім гривень 26 коп.), з яких: заборгованість по суді -24142,55 грн., заборгованість по пені по тілу -16193,93 грн., заборгованість по прострочених відсотках -15290,78 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"судові витрати в розмірі 556,27 грн. (п'ятсот п'ятдесят шість гривень 27 коп.).
В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Суддя К.О. Скрипник