Справа № 2-1944/11
Іменем України
22.01.2013 року місто Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді: Васильєвої Т.Ю.
при секретарі: Городнюк К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, із залученням в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2, про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет застави, -
встановив:
Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 19.03.2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем було укладено відповідний кредитний договір, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 18 458, 38 доларів США шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10, 56 %, з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 18.03.2013 року, а відповідач прийняла на себе відповідні зобов'язання, в тому числі здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку. Крім цього, цим же договором передбачена передача відповідачем належного їй відповідного майна, а саме автомобіля ГАЗ, державний номер НОМЕР_1, позивачу у заставу в забезпечення виконання зобов'язань за вищезазначеним кредитним договором.
Оскільки свої зобов'язання по кредитному договору відповідач виконувала неналежним чином, тому у неї станом на 02.11.2010 року утворилася заборгованість перед позивачем в сумі 26 647, 79 доларів США, що еквівалентно 210 781, 35 грн., з яких 17 846, 05 доларів США -заборгованість за кредитом; 2 878, 83 доларів США -заборгованість по відсотках за користування кредитом; 422, 60 доларів США -заборгованість по комісії за користуванням кредитом; 5 500, 31 доларів США -пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; а також 250 грн. -штраф (фіксована частина) та 8 196,59 грн. -штраф (процентна складова).
В зв'язку з викладеними обставинами позивач звернувся до суду з даним позовом, яким просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором та звернути стягнення на предмет застави.
В ході розгляду справи, після скасування заочного рішення від 21.12.2010 року ухвалою від 31.10.2011 року, позивач подав суду заяву про уточнення позовних вимог, що пов'язано із збільшенням суми заборгованості станом на 08.11.2011 року, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за вищевказаним кредитним договором в сумі 35 868, 04 доларів США, що еквівалентно 286 226, 96 грн., з яких 18 433, 56 доларів США, що еквівалентно 147 099, 81 грн. -заборгованість за кредитом; 3 814, 07 доларів США, що еквівалентно 30 436, 28 грн. -заборгованість по відсотках за користування кредитом; 602, 73 доларів США, що еквівалентно 4 809, 79 грн. -заборгованість по комісії за користування кредитом; 13 017, 68 доларів США, що еквівалентно 103 881, 09 грн. -пеня, а також 250 грн. -штраф (фіксована частина) та 14 311, 35 грн. -штраф (процентна складова), та в рахунок погашення боргу ОСОБА_1 по даному кредитному договору звернути стягнення на предмет застави шляхом його продажу позивачем, а також передати предмет застави в заклад позивачу шляхом вилучення його у відповідача.
В судове засідання 22.01.2013 року представник позивача Молодецький О.С. не з'явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутності, уточнені позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Під час розгляду справи по суті в попередніх судових засіданнях представник позивача пояснив, що позов підтримує, наголосивши, що відповідачка майже відразу після укладення договору перестала здійснювати проплати по ньому та договором встановлено збільшений строк позовної давності.
Відповідач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 в судове засідання 22.01.2013 року не з'явилися повторно, хоча про час і місце судового розгляду повідомлялись судом належним чином та завчасно, що підтверджують матеріали справи. Під час розгляду справи по суті, який було розпочато 12.12.2011 року, відповідач ОСОБА_1 пояснила, що позов не визнає в зв'язку з тим, що вважає розрахунок розміру позову таким, що не відповідає дійсності та завищеним, дійсно отримувала кредит, але не могла вчасно погашати борг з поважних причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд вважає, що в даному судовому засіданні справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та з урахуванням того, що відповідач надавав пояснення в справі під час її розгляду, рішення суду постановляється без застосування заочного порядку розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Так, матеріалами справи доведено, що 19.03.2008 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитно-заставний договір № VIW3AK00030657, згідно якого позивач надав відповідачу кредит у розмірі 18 458, 38 доларів США шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10, 56 %, з остаточним терміном повернення кредиту не пізніше 18.03.2013 року, а відповідач прийняла на себе відповідні зобов'язання, в тому числі здійснювати повернення кредиту щомісячними платежами відповідно графіку.
Проте в зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором в відповідача станом на 08.11.2011 року виник борг перед позивачем в розмірі 35 868, 04 доларів США, що еквівалентно 286 226, 96 грн., з яких 18 433, 56 доларів США, що еквівалентно 147 099, 81 грн. -заборгованість за кредитом; 3 814, 07 доларів США, що еквівалентно 30 436, 28 грн. -заборгованість по відсотках за користування кредитом; 602, 73 доларів США, що еквівалентно 4 809, 79 грн. -заборгованість по комісії за користування кредитом; 13 017, 68 доларів США, що еквівалентно 103 881, 09 грн. -пеня, а також 250 грн. -штраф (фіксована частина) та 14 311, 35 грн. -штраф (процентна складова), що підтверджується розрахунком суми боргу по кредитному договору, враховуючи умови договору про несвоєчасне виконання зобов'язань, який в судовому засіданні жодними іншими доказами по справі спростовано не було (а.с. 64 -65).
В забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між банком та ОСОБА_1, відповідно до ст. 17.10 кредитно-заставного договору відповідачем передано в заставу рухоме майно у вигляді автомобіля ГАЗ, модель: 3302 СПГ, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий автомобіль (від 2 000 до 3 000 см. куб.), № кузова: НОМЕР_2, об'єм двигуна: 2, 46, державний номер НОМЕР_1, який на час укладення кредитно-заставного договору перебував у власності позичальника. Предмет застави належить ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва реєстрації транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 18.02.2008 року.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. В той же час згідно ст. 12.2.6 кредитно-заставного договору між позивачем та відповідачем ОСОБА_1, якщо протягом строку, вказаного у статті 12.2.5 позичальник не усунув подію дефолту, позичальник зобов'язаний негайно повернути суму кредиту в повному обсязі, виплати винагороди, проценти за користування кредитом, виконати усі інші грошові зобов'язання за договором у повному обсязі. Таке право позивача також передбачене ст. 1050 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ст. 526, 530, 623, 624, 625 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений у ньому строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані збитки.
Зокрема ст. 14.11 кредитно-заставного договору визначено, що сторони встановлюють строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, винагороди та процентів за користування кредитом, неустойки тривалістю у 5 (п'ять) років.
Тому вимога позивача про стягнення боргу з відповідача ОСОБА_1 підлягає задоволенню. Враховуючи, що позивач просить стягнути суму боргу у іноземній валюті за курсом валюти станом на 14.11.2011 року, на що посилається в уточнюючій позовній заяві, з огляду на ст.ст. 192, 533 ЦК України, суд вважає необхідним стягнути борг з відповідача в іноземній валюті з його перерахунком в національну валюту станом на 14.11.2011 року.
Також відповідно до ст. 7.1 кредитно-заставного договору № VIW3AK00030657 від 19.03.2008 року застава забезпечує всі вимоги банку щодо виконання позичальником всіх його грошових зобов'язань за цим договором.
Згідно ст. 12.2.6 вказаного договору банк має право в тому числі звернути стягнення на предмет застави в порядку, визначеному у статті 13 договору, застосувати будь-який спосіб захисту своїх прав, дозволений законодавством України.
Згідно ст. 13 кредитно-заставного договору звернення стягнення на предмет застави здійснюється відповідно до чинного законодавства та даного договору, в тому числі шляхом безпосереднього продажу третій особі, що відповідає вимогам ст. 20 Закону України "Про заставу", а також ст.ст. 25, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
Також ст. 13.5 договору передбачено, що положення договору не обмежують право банку використовувати для реалізації прав банку чи примусового виконання обов'язків позичальника за цим договором будь-який інший порядок і засоби захисту прав, що прямо не передбачені в цьому договорі, але дозволені чинним законодавством.
Згідно ст. 10.1.12 договору, на предмет застави може бути звернено стягнення на підставах, передбачених чинним законодавством. Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.
Тому вимога позивача про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення боргу за кредитним договором шляхом безпосереднього продажу покупцю з наданням позивачу всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу також підлягає задоволенню з дотриманням вимог ч. 2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". В тому числі п. 13.2. договору передбачено встановлення початкової ціни предмету застави при зверненні стягнення шляхом продажу в розмірі оціночної вартості, встановленої банком, але не нижче 50 % від повної вартості згідно ст. 17.10 Договору, яка встановлена в розмірі 89 750 грн.
Ст. 12.2.2 кредитно-заставного договору також передбачено обов'язок заставодавця у разі не усунення події дефолту, якими передбачені в ст.12.1 Договору випадки, передати предмет застави у володіння банку, що відповідає ст.ст. 44 -46 Закону України "Про заставу", крім цього вимога передача заставленого майна в заклад відповідає п. 3 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". На даний час встановлено, що відповідач порушує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором та заставлене майно все ще залишається в його володінні та не передане позивачу в заклад. Тому вимога позивача про передачу заставного майна в заклад заставодержателю також підлягає задоволенню з метою забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження.
Крім цього, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачені ним судові витрати, що підтверджені документально, а саме відповідними платіжними дорученнями, та сплачені згідно діючого на час звернення до суду законодавства.
Керуючись ст.ст. 526, 530, 549, 590, 623, 624, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 20, 44-46 Закону України "Про заставу", ст.ст. 25, 26, 28 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість по кредитно-заставному договору № VIW3AK00030657 від 19.03.2008 року, в сумі 35 868, 04 доларів США, що еквівалентно 286 226, 96 грн., з яких 18 433, 56 доларів США, що еквівалентно 147 099, 81 грн. -заборгованість за кредитом; 3 814, 07 доларів США, що еквівалентно 30 436, 28 грн. -заборгованість по відсотках за користування кредитом; 602, 73 доларів США, що еквівалентно 4 809, 79 грн. -заборгованість по комісії за користування кредитом; 13 017, 68 доларів США, що еквівалентно 103 881, 09 грн. -пеня; а також стягнути 250 грн. штрафу (фіксована частина) та 14 311, 35 грн. штрафу (процентна складова).
Передати в заклад Публічному акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" шляхом вилучення у ОСОБА_1 належне їй на праві власності заставне майно, а саме автомобіль ГАЗ, модель: 3302 СПГ, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий автомобіль (від 2 000 до 3 000 см. куб.), № кузова: НОМЕР_2, об'єм двигуна: 2, 46, реєстраційний номер НОМЕР_1.
В рахунок погашення даної заборгованості по кредитно-заставному договору № VIW3AK00030657 від 19.03.2008 року звернути стягнення на предмет застави, а саме за даним договором на автомобіль ГАЗ, модель: 3302 СПГ, рік випуску: 2007, тип ТЗ: легковий автомобіль (від 2 000 до 3 000 см. куб.), № кузова: НОМЕР_2, об'єм двигуна: 2, 46, реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_1, шляхом продажу Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк" з правом укладення договору купівлі-продажу від імені ОСОБА_1 з іншою особою-покупцем, з наданням Публічному акціонерному товариству комерційний банк "ПриватБанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, встановивши початкову ціну в розмірі оціночної вартості предмета застави, встановленої банком, але не нижче 50 % від повної вартості, яка встановлена в розмірі 89 750 грн., а кошти, отримані від реалізації предмету застави, направити на погашення загальної заборгованості за кредитно-заставним договором № VIW3AK00030657 від 19.03.2008 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: підпис
Копія вірна
Суддя:
Секретар: