Справа № 0115/2006/2012
"24" січня 2013 р.
Первомайський районний суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого - судді Михайлової Л.О.
при секретарі Жук А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Первомайське Первомайського району АР Крим цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства радгоспу-заводу ім. 1 Мая про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Державного підприємства радгоспу-заводу ім. 1 Мая про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що знаходилась з відповідачем в трудових відносинах. Згідно з наказом № 132-к від 04.11.2011 року звільнена за згодою сторін. Відповідач, порушуючи ст. 116 КЗпП України, при звільненні не виплатів їй всі суми, що належать до виплати. Судовим наказом № 2н/0115/1/2012 від 16.01.2012 року на її користь з відповідача стягнута заборгованість по заробітної платі у сумі 3861грн. 48 коп. Рішенням Первомайського районного суду АР Крим від 20.06.2012 року з відповідача на її користь стягнутий середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.11.2011 року по 20.04.2012 року у сумі 10623 грн. 34 коп. Повний розрахунок з нею відповідачем проведений тільки 14.11.2012 року, у зв'язку з чим вона просить суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 21.04.2012 року по 14.11.2012 року у розмірі 13074,88 грн., а також моральну шкоду у розмірі 1500 гривень, заподіяну їй діями відповідача.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилася, надала заяву, у якій просить справу розглянути її відсутність, підтримує свої позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився за невідомою суду причиною, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи та представлені докази вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходилась з Державним підприємством радгоспом-заводом ім. 1 Мая в трудових відносинах, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1, на підставі наказу № 132-к від 04.11.2011 року вона звільнена за згодою сторін.
Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
16.01.2012 року Первомайським районним судом АР Крим за заявою прокурора Первомайського району АР Крим в інтересах ОСОБА_1 виданий судовий наказ за вимогою про стягнення нарахованої, але не виплаченої суми заробітної плати з Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая у розмірі 3861 грн. 48 коп.
Рішенням Первомайського районного суду АР Крим від 20.06.2012 року з відповідача на користь позивача стягнутий середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 04.11.2011 року по 20.04.2012 року у сумі 10623,34 грн. Рішення набрало законної сили 21.09.2012 року.
Фактичний та повний розрахунок з ОСОБА_1 відповідачем проведений 15.11.2012 року шляхом зарахування грошових коштів на її рахунок № 20231 у АТ «Ощадбанк», що підтверджується випискою АТ «Ощадбанк» 10011/0090 від 16.11.2012 року.
Частиною 1 статті 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, за відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Виплату належних ОСОБА_2 у день звільнення коштів, відповідач затримав на 208 календарних днів (з 21.04.2012 року по 14.11.2012 року), починаючи з дня, наступного після того, по якій стягнуто середній заробіток за рішенням суду від 20.06.2012 року по день фактичного розрахунку, тому зобов'язаний виплатити їй середній заробіток за цей період, який становить 13074,88 (1236,68 грн. + 2597,74 грн. - заробіток за вересень, жовтень 2011 року (за два останні повні відпрацьовані місяці до звільнення) : 61 календарний день у цих місяцях = 62 грн. 86 коп. - середній одноденний заробіток; 62 грн. 86 коп. х 208 днів = 13074 грн. 88 коп.). Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, при проведенні наведеного розрахунку враховані обставини, встановлені судовим рішенням Первомайського районного суду АР Крим у цивільній справі № 2/0115/199/2012, що набрало законної сили 21.09.2012 року, щодо розміру заробітку позивача за вересень, жовтень 2011 року - за два останні повні відпрацьовані місяці до звільнення, які не підлягають доказуванню.
Як роз'яснив Верховний суд України у постанові Пленуму «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999 року, задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без урахування цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
З невиплаченого позивачу середнього заробітку за час затримки виплати прибутковий податок та інші обов'язкові платежі не сплачено, тому вони підлягають утриманню.
Частиною 1 ст. 233 КЗпП України визначено, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли від дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України «Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди» працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Унаслідок порушення Державним підприємством радгоспом-заводом ім. 1 Мая прав ОСОБА_1 у сфері трудових відносин, а саме невиплати належних їй грошових сум, у позивача порушились нормальні життєві зв'язки і вона вимушена була витрачати додаткові зусилля для організації свого життя.
Розмір заподіяної їй моральної шкоди суд визначає в 300 грн.
На підставі ст. 88 ЦПК України, з Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 458 грн. 80 коп. (229,40 грн. + 229,40 грн.).
На підставі ст. ст. 116, 117, 233, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 11, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая на користь ОСОБА_1 13074 гривні 88 копійок середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, з яких необхідно провести утримання податку та інших обов'язкових платежів.
Стягнути з Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая на користь ОСОБА_1 300 грн. моральної шкоди.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного підприємства радгосп-завод ім. 1 Мая на користь держави судовий збір у розмірі 458 грн. 80 коп.
Позов задовольнити частково.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Первомайський районний суд АРК шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий