Справа № 173/145/13- ц
іменем України
28 січня 2013 року м.Верхньодніпровськ
Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Шевченко О.Ю.,
при секретарі судового засідання Демяненко С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання їх неповнолітньої дитини з дати звернення до суду та до досягнення нею повноліття. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 23 липня 2011 року між нею та відповідачем виконавчим комітетом Верхівцевської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області було зареєстровано шлюб. У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син -ОСОБА_3. З грудня 2012 року позивач не проживає з відповідачем однією сім'єю. Дитина проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні. Відповідач працює, отримує заробітну плату, проте матеріально не допомагає. Позивач не працює, оскільки доглядає за дитиною до досягнення нею трьох років. Тому позивач просила стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу відповідача, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня подання позову до досягнення нею повноліття.
У судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги та пояснила, що протягом місяця проживає з дитиною окремо від відповідача, який не надає матеріальної допомоги на утримання їх малолітньої дитини.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав, проти задоволення позовних вимог не заперечував.
Суд, заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що сторони мають спільну неповнолітню дитину -сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.3).
Дитина проживає разом з позивачем і перебуває на її утриманні. Вказана обставина визнана сторонами і відповідно до ч.1 ст.61 Цивільного процесуального кодексу України не підлягає доказуванню.
Позивач ніде не працює, що підтверджується довідкою, наданою Верхівцевською міською радою 16 січня 2013 року (а.с.8).
Відповідач офіційно працевлаштований, має щомісячний дохід. Матеріальну допомогу надає не систематично та в різному розмірі.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Оскільки відповідач є батьком неповнолітньої дитини, домовленості (договору) щодо сплати аліментів на утримання дитини між сторонами у справі, досягнуто не було, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення аліментів підлягають задоволенню.
При визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини та сторін, той факт, що дитина мешкає разом із позивачем та потребує утримання, та те, що відповідач не надав суду доказів про наявність у нього інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дітей та про проведення з нього стягнень на утримання зазначених осіб.
Відповідно до ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.. 184 Сімейного кодексу України.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про те, що вбачаються підстави для задоволення заявлених позовних вимог та стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до повноліття дитини.
Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що згідно з п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивача було звільнено від сплати судового збору при зверненні до суду, тому відповідно до ч. 3 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.
Згідно п.1 ч.1 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Керуючись ст. 181, 183 Сімейного кодексу України, ст. ст. 88, 212-215, п.1 ч.1 ст. 367 Цивільного процесуального кодексу України суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (і.н. НОМЕР_1), уродженця м. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини -сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 січня 2013 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (і.н. НОМЕР_1), уродженця м. Верхівцеве Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 229 грн. 40 коп.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Дніпропетровської області через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О.Ю.Шевченко