Справа № 121\8664\2012
2\119\81\13
Іменем України
29 січня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Лошакової Т.А.
при секретарі Винокурової Є.Є.
з участю представника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії справу по позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним довіреності та договору дарування,
встановив:
ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним довіреності та договору дарування, мотивуючи свої вимоги тим, що з 21.08.04 року він знаходився під вартою. В цей час, 30.08.04 року від його імені були видані довіреності від 30.08.2004 року реєстр № 1850 та від 30.08.2004 року реєстр № 1851, посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_4, на право оформлення договору дарування належної йому частки квартири АДРЕСА_1. Нотаріуса у нього в ІТУ Феодосійського МВ не було, для оформлення довіреності нотаріус з ним не зустрічалася. На підставі довіреності від 30.08.2004 року реєстр № 1850 було укладено від його імені договір дарування частки квартири ОСОБА_5 На підставі довіреності від 30.08.2004 року реєстр № 1851 він уповноважив ОСОБА_3 купити його будь-яке житло у м. Керч. ОСОБА_3 ніякого житла йому не купив. При таких обставинах вважає, що у Феодосійському ІТУ його ввели в оману, пообіцяв житло у м. Керч, для того, щоб одержати від нього довіреність для оформлення договору дарування ОСОБА_5 4\9 частки належної йому квартири. Просить визнати довіреність від 30.08.04р., реєстр № 1850 та довіреність від 30.08.2004 року, реєстр № 1851, посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_4, та договір дарування від 15.11.04р., реєстр № 2803, 4\9 часток квартири АДРЕСА_1 недійсними.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності від 31.01.2012 року, позовні вимоги підтримав, пояснивши, що при посвідченні довіреностей від 30.08.2004 року від імені ОСОБА_2, який знаходився у Феодосійському ІТУ, приватний нотаріус порушив Закон України «По нотаріат»та Інструкцію. Для оформлення довіреностей нотаріусу необхідно було надати заяву ОСОБА_2, його паспорт, ідентифікаційний код, одержати дозвіл слідчого, у провадженні якого знаходилася кримінальна справа. Яким чином, особисті документи ОСОБА_2 потрапили до нотаріуса невідомо. ОСОБА_2 видав довіреність на ім'я ОСОБА_3, доручивши останньому укласти договір дарування належної йому частки квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_5, одночасно, другою довіреністю уповноважив ОСОБА_3 купити йому житло у м. Керч. Договір дарування частки квартири був укладений, але житло у м. Керч Вітеку не придбано. При таких обставинах вважає, що у Феодосійському ІТУ ОСОБА_2 ввели в оману, пообіцяв житло у м. Керч, для того, щоб одержати від нього довіреність для оформлення договору дарування ОСОБА_5 4\9 частки належної йому квартири. ОСОБА_2 знаходився під вартою, був обмежений у волевиявленні. Він міг подарувати своє житло будь-якої особі в обмін на кращі умови утримання під вартою. Просить визнати довіреність від 30.08.04р., реєстр № 1850 та довіреність від 30.08.2004 року, реєстр № 1851, посвідчені приватним нотаріусом ОСОБА_4, та договір дарування від 15.11.04р., реєстр № 2803, 4\9 часток квартири АДРЕСА_1 недійсними по підставах ст. 230 ЦК України.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що На початку 2004 року до нього звернувся ОСОБА_2 з проханням допомогти оформити спадщину після смерті бабусі. При цьому ОСОБА_2 надав йому рішення суду про встановлення родинних відносин з померлою, свідоцтво про право власності на частку квартири. Він погодився. Після цього ОСОБА_2 зник.
Через декілька місяців ОСОБА_2 знову прийшов, сказав, що в нього неприємності, попросив гроші. Він йому дав. ОСОБА_2 залишив йому свої документи. 24.06.2004 року у начальника ЖЕК ОСОБА_2 оформив довіреність на його ім'я на оформлення спадщини. Вони обговорювали питання про придбання ОСОБА_2 житла у м. Керч. У серпні 2004 року ОСОБА_2 заарештували за скоєння крадіжок. Йому зателефонували з міліції, від імені ОСОБА_2 попросили запросити до нього нотаріуса. Він оформив виклик нотаріуса ОСОБА_4 у ІТУ до ОСОБА_2. Робітникам міліції він передав паспорт та ІК ОСОБА_2, які були в нього. Нотаріус передав йому дві довіреності від ОСОБА_2. На підставі довіреності він оформив договір дарування належної ОСОБА_2 частки квартири. Влітку 2007 року ОСОБА_2 звільнився, прийшов до нього. Він дав ОСОБА_2 гроші, про що останній написав розписку.
Третя особа - приватний нотаріус Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснила, що згідно Інструкції можливо вчиняти нотаріальні дії поза робочого місця нотаріуса. У серпні 2004 року до неї звернувся ОСОБА_3 з проханням посвідчити довіреність від імені особи, яка знаходиться під вартою. Вона попросила узгодити з робітниками ізолятора час її візиту, щоб не чекати. Вона оформляла довіреності у приміщенні ІТУ у присутності ОСОБА_2 та його адвоката. Вона побесідувала з ОСОБА_2. Він добровільно дав довіреності. Особисті документи затриманого їй принесли працівники міліції. Порядок посвідчення довіреностей не був порушений.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд знаходить що позов не підлягає задоволенню.
Довіреністю від 30 серпня 2004 року, посвідченою приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстром № 1850, ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_3 подарувати належні йому на праві приватної власності 4\9 (чотири дев'ятих) частки АДРЕСА_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_5 (ар.с. 7).
Довіреністю від 30 серпня 2004 року, посвідченою приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстром № 1851, ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_3 купити на його ім'я будь-яке житло (нерухомість) у м. Керч на умовах і за ціну на його розсуд (ар.с. 8).
Згідно договору дарування від 15 листопада 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_6 за реєстром № 2803, ОСОБА_3, діючий від імені ОСОБА_2 за довіреністю, посвідченою ОСОБА_4, приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу 30.08.2004 року за реєстром № 1850, передав у дар, а ОСОБА_5 прийняла в дар в приватну спільну часткову власність 4\9 частки АДРЕСА_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (ар.с. 14).
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання і способами захисту цивільних прав є, зокрема, визнання права, визнання правочину недійсним, зміні або припинення правовідношення.
Згідно ст. 60 ч. 4 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх позовних вимог та заперечень, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частинами 1, 3, 4 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Частиною 1 статті 215 ЦК України передбачено, що, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
За змістом частини 3 статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
В судовому засіданні встановлено, що довіреності, які оскаржує позивач, вчинені у нотаріальної формі, встановленій законом.
Вказані довіреності підписані ОСОБА_2, особу якого встановлено за паспортом, справжність його підпису перевірено приватним нотаріусом, підпис якого мається в довіреностях.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 не надав належних доказів про відсутність його волевиявлення на надання повноважень ОСОБА_3 на вчинення певних дій від його імені.
У відповідності до ст. ст. 717, 719 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність. Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Згідно ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкоджати здійсненню угоди, або якщо вона замовчує їхнє існування.
Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.
Пленум Верховного Суду України у п. 20 постанови № 9 від 06.11.09р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсним»вказує, що правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. Ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
Позивач не надав доказів в обгрунтовування своїх вимог щодо вчинення правочину під впливом обману.
Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсягу.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 216, 230, 244, 245, 717, 719 ЦК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа приватний нотаріус Феодосійського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про визнання недійсним довіреності та договору дарування залишити без задоволення.
На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів із дня проголошення через Феодосійський міський суд у порядку ст. 294 ЦПК України.
Суддя: підпис
Копія вірна: суддя -
секретар -