Справа № 0306/8114/2012
Провадження № 1-кп/159/8/13
м. Ковель 29.01.2013
Ковельський міськрайонний суд Волинськоі області під головуванням
судді Луньовоі Т.М.,
за участі секретаря -Бєлих Н.Б.,
прокурора -Клімука В.С.,
обвинуваченого -ОСОБА_1.,
потерпілого -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12012020110000073 від 22 листопада 2012 року, про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ковеля Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, тимчасово безробітного, проживаючого в АДРЕСА_1, в силу ст.. 89 КК України такого, що не має судимості,
у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 178 КК України, -
26 жовтня 2012 року близько 03.00 год. обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в районі перехрестя вулиць Фестивальної, П.Могили та Б.Хмельницького в м. Ковелі Волинської області, неподалік супермаркету «Слайга», розташованого по вул. П.Могили,2 в м. Ковелі Волинської області, з метою заволодіння чужим майном вчинив напад на потерпілого ОСОБА_2 у ході якого застосував насильство, небезпечне для здоров'я потерпілого, зокрема наніс потерпілому ОСОБА_2 сильний концентрований удар у життєво важливий орган - в голову, внаслідок чого потерпілий впав на землю та втратив свідомість, отримавши легкі тенісні ушкодження у виді саден лівого крила носа та слизової верхньої губи справа, після чого, застосувавши фізичну силу обвинувачений відкрито, протиправно заволодів належним потерплому ОСОБА_2 майном, а саме сумкою вартістю 50 грн., у якій знаходилось належне потерпілому майно: мобільний телефон марки okia 1280»з навушниками вартістю 200 грн., з сім карткою мобільного оператора «МТС»вартістю 20 грн., на рахунку якої було 5 грн. 87 коп.; мобільний телефон марки kia 6288»вартістю 600 грн. з сім карткою мобільного оператора «Вееlinе»вартістю 20 грн., на рахунку якої було 3 грн. 14 коп.; шкіряний гаманець вартістю 70 грн., в якому знаходились гроші в сумі 27 грн., кулькова ручка вартістю 7 грн., записник вартістю 2 грн., запальничка вартістю 2 грн., ліхтарик вартістю 10 грн. службове посвідчення працівника міліції на ім'я ОСОБА_2 в обкладинці з ланцюжком, гроші в сумі 200 грн. однією купюрою, картка-замісник і пластикова картка «Приватбанку», а також зірвав з шиї потерпілого ОСОБА_2 срібного ланцюжка з срібним хрестиком 925-ї проби, вартість яких становила 350 грн., а всього майном і грошима на загальну суму 1567,01 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України не визнав і показав, що дійсно, у час та місці, зазначених у обвинувальному акті, тобто 26 жовтня 2012 року, вночі, він був затриманий інспекторами ДПС неподалік супермаркету «Слайга»в м. Ковелі. При затриманні працівники ДПС безпідставно звинуватили його у побитті працівника міліції. Категорично заперечує свою причетність до розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_2 Своє перебування у нічний час в районі перехрестя вулиць Фестивальної, П.Могили та Б.Хмельницького в м. Ковелі Волинської області пояснив тим, що після концерту, який відбувся 25 жовтня 2012 року в центрі міста Ковеля, проводжав дівчину в район «Ковель-2».
Незважаючи на заперечення обвинуваченим ОСОБА_1 своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, винуватість останнього у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 187 КК України доводиться як показаннями свідків, потерпілого, даними в судовому засіданні, так і письмовими доказами, що містяться у кримінальному провадженні.
Зокрема, допитаний в судовому засіданні 17 січня 2013 року свідок ОСОБА_5 показав, що у ході чергування по нагляду за безпекою дорожнього руху по маршруту автодороги М-07 «Київ-Ковель-Держкордон» він, разом з інспектором взводу з обслуговування стаціонарного посту №3 роти ДПС ДАІ ОСОБА_9, рухаючись близько 3.00 год. 26 жовтня 2012 року службовим автомобілем «Фольксваген Пасат»по вул. П.Могили в м. Ковелі, на розі вулиць Б.Хмельницького та Фестивальної помітили два силуети чоловіків, які борсалися, після чого один з чоловіків впав. Запідозривши, що відбувається щось протиправне, вони на малій швидкості під'їхали ближче до місця знаходження вказаних чоловіків і побачили, що один з чоловіків який був з велосипедом, як пізніше виявилось потерпілий ОСОБА_2, лежить на землі, а інший -обвинувачений у даному кримінальному провадженні, рухаючись на зустріч їм переходить дорогу, тримаючи в руках сумочку. Зупинившись поруч з обвинуваченим, ОСОБА_9 вийшов з службового автомобіля і спитав в обвинуваченого про сумочку, яку той тримав в руках. Обвинувачений одразу відкинув сумочку на траву. Після цього ОСОБА_9 взяв обвинуваченого за одяг, щоб той не міг втекти, а сам свідок підійшов до потерпілого, у якому впізнав працівника міліції, з яким поверхового був знайомий. У потерпілого було розбите обличчя, у зв'язку з чим він не міг пояснити, що відбулось. Він разом з ОСОБА_9 провели поверхневий огляд обвинуваченого на предмет наявності зброї та колюче-ріжучих предметів, Однак обвинуваченому все ж вдалось дістати з кишені якийсь невеликий предмет та викинути його. Цей предмет так і не вдалось відшукати. Про вказану подію свідок повідомив в міськвідділ і викликав слідчо-оперативну групу. Інших осіб, окрім обвинуваченого та потерпілого на місці події та поблизу місця події не спостерігалось.
Допитаний в судовому засіданні 17 січня 2013 року свідок ОСОБА_9 підтвердив показання свідка ОСОБА_5, щодо обставин затримання обвинуваченого ОСОБА_1 Зокрема показав, що рухаючись близько 3.00 год. 26 жовтня 2012 року службовим автомобілем «Фольксваген Пасат»по вул. П.Могили в м. Ковелі, побачив на розі вулиць Б.Хмельницького та Фестивальної силуети двох чоловіків. Що саме відбувалося між вказаними особами роздивитися було важко, але однин з чоловіків, що був з велосипедом, впав, а той, що залишився стояти, як пізніше виявилось обвинувачений, пішов назустріч їх службовому автомобілю, у напрямку супермаркету «Слайга», тримаючи в руках сумочку. Коли службовий автомобіль порівнявся з обвинуваченим, той вже відійшов від потерпілого, що лежав на землі, приблизно на 20 метрів. Свідок вийшов з автомобіля і поцікавився в обвинуваченого що за сумочка в нього в руках, на що обвинувачений спитав «Яка сумка?»і одразу відкинув сумочку на газон. Упевнившись, що стали очевидцями пограбування, він вжив заходів для затримання обвинуваченого, а ОСОБА_5 в цей час підійшов до потерпілого і намагався розпитати того про обставини отриманням тим тілесних ушкоджень. Однак потерпілий не міг дати пояснень тому що сталось з причини отриманих побоїв, говорив, що в нього болить голова. Про вказану подію було повідомлено до Ковельського міськвідділу. Переконаний у тому, що особою, яка вчинила розбійний напад на потерпілого ОСОБА_2 є саме обвинувачений, оскільки інших людей поблизу місця події не спостерігалось, а крім цього, напад на потерпілого відбувся фактично на його очах.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні 17 січня 2013 року показала, що 26 жовтня 2012 року, під час її перебування на курсах підвищення кваліфікації у м. Луцьку, близько 04.30 год. їй зателефонувала слідча Ковельського МВ УМВС і повідомила про напад, який було здійснено на ОСОБА_2 Тоді ж, у розмові, слідча повідомила їй, що особу, яка вчинила напад затримали працівники ДПС, які стали очевидцями нападу. Повідомила, що чоловік, якого затримали працівники міліції, хотів «скинути»сумочку, яку викрав в потерпілого. Показала, також, що у 2006 році подарувала потерпілому срібного ланцюжка та срібного хрестика, які потерпілий постійно носив на шиї. Після розбійного нападу ланцюжок з хрестиком зникли.
Будучи допитаним в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 показав, що після роботи 26.10.2012 року, близько 00.30 год. велосипедом поїхав до супермаркету «Слайга», розташованого по вул. П.Могили в м. Ковелі Волинської області. Перед тим, як зайти до супермаркету, залишив велосипед поблизу магазину, зафіксувавши заднє колесо велосипеда тросом. Придбавши у супермаркеті пляшку пива, повернувся до велосипеда, від'єднав трос та поїхав додому. Вже вдома виявив, що забув замка, яким з'єднував трос біля супермаркету і вирішив повернутися до магазину. Вдягнувшись і захопивши сумочку, у якій зберігав телефони, пластикову зарплатну картку, гаманця, запальничку та інші речі, поїхав велосипедом назад до магазину. Коли рухався по вул. Фестивальній, на розі з вулицями Б.Хмельницького та П.Могили зупинився, пропускаючи автомобіль. В цей час відчув сильний удар в потилицю, від якого втратив свідомість. Припускає, що чинив опір нападнику, оскільки наступного дня виявив розрив на лівому рукаві своєї куртки, а крім того було пошкоджено сумочку, у якій зберігав особисті речі. Внаслідок ударів, заподіяних нападником, майже не пам'ятає обставин за яких на нього було вчинено напад. До теперішнього часу потерпає від головних болів. Цивільного позову не бажає заявляти оскільки розуміє, що ні матеріальної, ні моральної шкоди обвинувачений йому не відшкодує.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України доводиться наступними письмовими доказами: протоколом огляду місця події від 26 жовтня 2012 року, змістом якого повністю підтверджуються показання потерпілого та свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_9 щодо обставин вчинення розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_2 та обставин затримання обвинуваченого ОСОБА_1, зокрема у ході огляду місця події з місця події, на земельній ділянці, вкритій рослинністю, вилучено чоловічу сумочку з речами, належними потерпілому ОСОБА_8, ручка в якій з однієї з сторін містить механічні пошкодження кріплення (а.п. 9-13); актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №713 від 26.10.2012 року обвинуваченого ОСОБА_1, згідно якого на момент затримання обвинувачений перебував у стані алкогольного сп'яніння (а.п.15); повідомленням №395 Ковельського МТМО від 26.10.2012 року, а також повідомленням Ковельського МТМО №3685/5-2.12 від 13.11.2012 року згідно яких ОСОБА_2 звертався у Ковельську ЦРЛ з забоєм м'яких тканин волосяної частини голови (а.п.16,26); протоколом огляду предметів, вилучених на місці події 26.10.2012 року, спортивної шапки чорного кольору, наплічної чоловічої матерчатої сумки з ременем, закріпленим на сумці металевими карабінами, один з яких має механічне ушкодження, у якій знаходяться речі, належні потерпілому ОСОБА_2, велосипеда, з механічними ушкодженнями, а також предметів одягу, у яких знаходився потерпілий на час вчинення розбійного нападу (а.п.29-41); висновками судово-медичних експертиз №625 від 30.10.20012 року (а.п.51-52) та №073 від 29.01.2013 року згідно яких у громадянина ОСОБА_2 відмічені тілесні ушкодження у вигляді саден лівого крила носа, слизової верхньої губи справа, забою м'яких тканин потиличної частки голови, що утворились від дії тупих твердих предметів, можливо внаслідок удару в потиличну ділянку голови з послідуючим падінням на тверде порожнє покриття в час, вказаний в постанові та ухвалі і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень згідно п.2.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Вказаними висновками підтверджуються показання потерпілого та свідків щодо часу, місця та обставин розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_2
Суд повно, усестороннє, об'єктивно аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні докази, приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 органами досудового слідства вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 187 КК України.
Невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України суд розцінює, як намагання обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності за вчинене.
Суд критично оцінює показання обвинуваченого ОСОБА_1 в частині обставин та причин, які спонукали обвинуваченого знаходитись у час та місці, де було вчинено розбійний напад на потерпілого ОСОБА_2 Зокрема обвинувачений в судовому засіданні не зміг вказати імені дівчини, яку ніби проводжав з концерту в район «Ковель-2»та не зміг вказати адреси за якою вказана особа ніби проживає.
Крім цього, обвинувачений був затриманий у безпосередній близькості від місця скоєння розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_2 працівниками ДПС ОСОБА_5 та ОСОБА_9, які фактично стали очевидцями розбійного нападу і у своїх показаннях, даних у судовому засіданні 17 січня 2013 року показали, що інших осіб на час вчинення розбійного нападу на місці події та поблизу місця події, окрім обвинуваченого, не спостерігалось. Крім цього, у ході огляду місця події було виявлено і вилучено чоловічу сумочку належну потерпілому, яку у присутності свідка ОСОБА_9 обвинувачений викинув на газон.
Відтак своїми умисними діями, що виразились у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з насильством, небезпечним для здоров'я особи, яка зазнала нападу, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив розбій, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 187 КК України.
При призначенні покарання суд враховує суспільну небезпеку вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення та особу винного у їх сукупності.
До обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 суд відносить вчинення останнім кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.
Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе лише за умови ізоляції його від суспільства, обравши покарання в межах санкції ст.. 187 ч.1 КК України.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Враховуючи ту обставину, що хоча обвинувачений в силу ст.. 89 КК України вважається таким, що не має судимості, однак раніше притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, враховуючи мету та підстави застосування запобіжних заходів, суд приходить до висновку про необхідність змінити обвинуваченому міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу з особистого зобов'язання на тримання під вартою, взявши під варту негайно, в залі суду.
На підставі наведеного, керуючись ст. 373-375 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.187 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців (чотири роки шість місяців).
Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з моменту приведення вироку до виконання -з 29 січня 2013 року.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу з особистого зобов'язання на тримання під вартою, взявши під варту негайно, в залі суду.
Речові докази у справі: спортивну шапку, матерчату наплічну сумку, мобільний телефон марки 1280»з навушниками з сім карткою мобільного оператора «МТС»; мобільний телефон марки 6288»з сім карткою мобільного оператора «Вееlinе»; шкіряний гаманець; гроші в сумі 227 грн., кулькову ручку; записник; запальничку; ліхтарик; службове посвідчення працівника міліції на ім'я ОСОБА_2; картку-замісник; пластикова картка «Приватбанку»; велосипед, спортивну куртку, светр, джинси -залишити у власності потерпілого ОСОБА_2
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуюча: Т.М.Луньова