"10" березня 2011 р.справа № 2а-138/10
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Суховарова А.В.
суддів: Лукманової О.М. Божко Л.А.
при секретарі судового засідання: Цьокі І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Садового товариства «Тягинка»на постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.06.2010 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новогнідської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Виконкому Новогнідської сільської ради, Синельниківського відділу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»Дніпропетровської регіональної філії, Відділу земельних ресурсів Синельниківського району про визнання рішення протиправним, визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею та скасування його реєстрації, третя особа Садове товариство «Тягинка»
ОСОБА_1 26.04.2010 звернулась до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Новогнідської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Виконкому Новогнідської сільської ради, Синельниківського відділу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»Дніпропетровської регіональної філії, Відділу земельних ресурсів Синельниківського району про визнання рішення протиправним, визнання недійсним державного акту на право постійного користування землею та скасування його реєстрації, третя особа Садове товариство «Тягинка». Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що за рішенням Виконкому Новогнідської сільської ради №8 від 20.10.1995 її земельна ділянка увійшла до складу земельної ділянки, наданій у постійне користування третій особі (ас2,78).
Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.06.2010 позов задоволений. Визнано протиправним рішення Виконкому Новогнідської сільської ради №8 від 20.10.1995 в частині передачі у постійне користування СТ «Тягинка»земельної ділянки площею 16,9га; скасований державний акт ДП №002705 від 04.11.1995 на право постійного користування землею 16,9га, виданий СТ «Тягинка», зобов'язано скасувати реєстрацію цього акту та внести відповідні зміни до земельного кадастру (ас98).
В апеляційній скарзі СТ «Тягинка»просить постанову суду скасувати та в позові відмовити. Посилається на те, що позивачкою не доведено знаходження її земельної ділянки у складі земельної ділянки садового товариства (ас108).
В судове засідання в апеляційній інстанції учасники не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином (ас115-120,124-133).
Перевіривши законність і обгрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно державного акту ДП №002509 від 23.10.1995 на право приватної власності на землю, ОСОБА_1, на підставі рішення Новогнідської сільської ради від 19.05.1995, надана у власність земельна ділянка площею 0,064га на території СТ «Тягинка»для ведення садівництва (ас15).
Згідно державного акту ДП №002705 від 04.11.1995 на право постійного користування землею, СТ «Тягинка», на підставі рішення Виконкому Новогнідської сільської ради №8 від 20.10.1995, надана у постійне користування земельна ділянка площею 16,9га для ведення садівництва (ас10-13).
Таким чином, позивачка отримала право власності на земельну ділянку раніше чим третя особа отримала право постійного користування землею.
Відповідно до частини 6 статті 19 Земельного Кодексу України 1990 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації проводиться після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 цього Кодексу.
Те саме передбачено частиною 5 статті 116 Земельного Кодексу України 2001 року, на яку послався суд першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги що позивачка не доказала знаходження її земельної ділянки на території садового товариства колегією суддів не приймаються.
Відповідачі проти цього факту не заперечували. На судові запити відповідні документи не надали (ас25-29,31,125,130). З державного акту на право приватної власності на землю видно, що земельна ділянка ОСОБА_1 знаходиться на території СТ «Тягинка».
Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачі таких доказів не представили.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Спірне рішення про надання земельної ділянки у постійне користування СТ «Тягинка»прийнято Виконкомом Новогнідської сільської ради. Водночас статтею 19 Земельного Кодексу України 1990 року та пунктом 17 частини 2 статті 19 Закону України «Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» №533-ХІІ від 07.12.1990, чинного до 14.06.1997, передбачалось, що дане рішення мала приймати тільки сільська рада.
Тобто рішення №8 від 20.10.1995 прийнято Виконкомом Новогнідської сільської ради з перевищенням наданих повноважень.
Місцевий суд правильно послався на статтю 152 Земельного Кодексу України 2001 року, відповідно до якої захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсним рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
Учасники справи не наполягали на застосуванні статей 99, 100 КАС України, а ОСОБА_1 стверджує, що про спірне рішення дізналась в січні 2010 року.
Керуючись пунктом 1 статті 198, статтями 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу Садового товариства «Тягинка»залишити без задоволення, а постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30.06.2010 -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.
Вступну та резолютивну частини ухвали проголошено 10.03.2011.
В повному обсязі ухвала складена 11.03.2011.
Головуючий: А.В. Суховаров
Суддя: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко