Справа № 1701/1663/12
Номер провадження 2/555/48/13
24 січня 2013 року
Березнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - Мельника В. Я.
при секретарі Лисенко О. Л.,
з участю:
представника позивача ОСОБА_1,
адвоката ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3,
його представника,
адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення неустойки та моральної шкоди за прострочення сплати аліментів, -
Позивач ОСОБА_1 вказує в заяві, що рішенням Березнівського районного суду від 29 листопада 2010 року з відповідача ОСОБА_3 було стягнуто аліменти на утримання їх малолітніх дітей - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньки Христини, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі по 300 гривень на кожну дитину щомісячно.
Згідно виконавчого листа № 2-865 від 14 березня 2011 року відповідач зобов'язаний сплачувати аліменти, починаючи з 19 липня 2010 року.
За 2011-2012 роки ОСОБА_3 допустив заборгованість в розмірі 6 999 гривень 20 копійок, в тому числі за 2011 рік - 5 804 гривні 20 копійок та за 2012 рік - 1195 гривень.
Вказує що заборгованість виникла з вини відповідача, якому було відомо про необхідність сплачувати аліменти, але сплатив він їх за вказаний період частково.
Покликається на ст. 196 СК України, згідно з якою при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) в розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Наводить розрахунок неустойки, яку вираховує за 2011 рік в розмірі 32 171 гривня 80 копійок та за 2012 рік - 1218 гривень, всього 33 389 гривень 80 копійок.
Просить вирахувану нею суму неустойки та моральну шкоду, завдану душевними стражданнями, що полягають у вимушеному забезпеченні дітей на мінімальному рівні, яку оцінює в розмірі 3000 гривень, стягнути з відповідача.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала заявлені вимоги, відповідач ОСОБА_3 їх не визнав.
Стороною відповідача було розраховано розмір неустойки в сумі 7 981 гривня. Однак, з підстав передбачених ч.2 ст. 196 СК України позивач просить зменшити її до 2000 гривень. Вважає, що не підлягають стягненню з нього витрати на правову допомогу, яку позивач понесла внаслідок укладення угоди з адвокатом, що приймав участь в судових засіданнях раніше.
Представник позивача адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні проведений розрахунок неустойки визнала таким, що відповідає вимогам ст. 196 СК України, просить стягнути вказану суму на користь ОСОБА_1Є в повному обсязі. Стосовно вимог про стягнення моральної шкоди рішення просить прийняти на розсуд суду. Просить також стягнути з відповідача всю суму понесених позивачем ОСОБА_1 витрат на правову допомогу.
Вислухавши сторін, дослідивши надані ними докази, оглянувши матеріали виконавчого провадження № 773/2, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову по вимогах про
стягнення неустойки від суми несплачених аліментів, повного задоволення позову в частині стягнення судових витрат на правову допомогу та відмови в частині позовних вимог, які стосуються стягнення моральної шкоди.
Сторони зійшлися на тому, що проведене відповідачем нарахування неустойки відповідає вимогам закону - ч.1 ст. 196 СК України. Суд з цим погоджується.
Поряд з цим вважає, що вона підлягає зменшенню. Адже у відповідності з ч.2 ст. 196 СК України розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.
Зменшуючи її розмір до 5000 гривень суд враховує ті обставини, що по виконавчому листу № 2-20 від 9 березня 1998 року ОСОБА_3 сплачує аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку на користь ОСОБА_6 (довідка ВДВС № 3641 від 6 листопада 2012 року на а. с. 18), проживає у фактичних шлюбних відносинах з іншою жінкою, що стороною позивача не заперечується, власного майна не має, що, зокрема, стверджено актом державного виконавця від 4 жовтня 2011 року з матеріалів виконавчого провадження № 773/2.
Поряд з цим, суд вважає доведеним, що несплата аліментів ОСОБА_3 жодними поважними причинами викликана не була.
Його представник адвокат ОСОБА_4 був присутній при постановленні рішення про стягнення з відповідача ОСОБА_3 аліментів 29 листопада 2010 року (а. с. 3), він скористався своїм правом на його оскарження в апеляційному порядку, а тому був обізнаний зі змістом рішення та знав про дату і порядок набрання ним законної сили.
Разом з тим сплату аліментів вперше провів лише у квітні 2012 року в розмірі 2028 гривень при заборгованості на той час 6 632 гривні.
ОСОБА_3 ніде не працює, і як встановлено в судовому засіданні, роботи не шукає.
За таких обставин суд вважає необгрунтованою позицію відповідача про зменшення неустойки до 2000 гривень і зменшує її з врахуванням наведених обставин до 5000 гривень.
Сімейне законодавство не передбачає застосування в сімейних правовідносинах такого інституту як моральна шкода, не містить такого виду відповідальності його учасників, а тому в цій частині позовних вимог ОСОБА_1 має бути відмовлено.
Що стосується заперечень відповідача щодо вимоги ОСОБА_1Є в заяві про зміну позовних вимог від 24 січня 2013 року про стягнення витрат на правову допомогу адвоката в ході судового засідання 16 листопада 2012 року в розмірі 300 гривень, то суд зазначає наступне.
Сторона в процесі є вільною у виборі адвоката, вправі укласти угоду з одним адвокатом або одночасно з кількома, в судовому засіданні 16 листопада 2012 року адвокат фактично приймав участь.
Розмір сплачених позивачем витрат за надання правової допомоги протягом судових засідань 16 листопада 2012 року та 24 січня 2013 року не перевищує розмірів, що розраховуються відповідно до вимог ст. 1 Закону України " Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" щодо тривалості участі адвокатів в судових засіданнях, а тому стягненню з відповідача підлягає вся сума - 500 гривень.
Суд також покладає на відповідача судові витрати в розмірі, що встановлений п.1 ч.1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. ст. 10-11,209,212-215 ЦПК України, ст. 196 СК України, суд
Позов задовльнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 неустойку від суми несплачених аліментів в розмірі 5000 гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 500 гривень та судові витрати в розмірі 214 гривень 60 копійок на розрахунковий рахунок управління Державного казначейства у Рівненській області № 31213206700006, код ЄДРПОУ 26406136.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Березнівський районний суд.
Суддя: (підпис)
З оригіналом згідно:
Суддя:
ОСОБА_7