Справа № 1718/3766/12
28 січня 2013 року 17 год. 00 хв. м. Сарни
Сарненський районний суд Рівненської області
одноособово суддя Березень Ю. В.,
при секретарі Кудіній А. Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 через уповноваженого представника ОСОБА_2 до Великовербченської сільської ради Сарненського району про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, -
Позивачка як кандидат на присвоєння Почесного звання України “Мати-героїня” звернулася в порядку адміністративного судочинства до суду з позовною заявою до відповідача про визнання протиправним рішення щодо незвернення для присвоєння позивачці Почесного звання України “Мати-героїня”, та про зобов'язання відповідача звернутися з поданням про присвоєння такого звання. В обґрунтування позову зазначила, що причиною відмови відповідача в порушенні клопотання перед Сарненською райдержадміністрацією про присвоєння звання стала інформація про наявність судимості у її сина ОСОБА_3. Вказує, що свій материнський обов'язок щодо виховання дітей, створення належних умов для їх розвитку нею виконаний.
В судовому засіданні представники позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_4 просили визнати протиправною відмову Великовербченської сільської ради щодо присвоєння позивачці почесного звання "Мати-героїня" як особі, яка виховала до 8-річного віку п'ятеро дітей, та зобов'язати відповідача звернутись з відповідним клопотанням, посилаючись на наявність протесту прокурора Сарненського району, яким опротестоване рішення мало бути прокурором зупинене та оскаржене до суду.
Представник відповідача ОСОБА_5 позов визнала частково, просила не визнавати протиправною бездіяльність відповідача, вказуючи на правомірність оскаржуваного рішення через наявність протесту прокурора Сарненського району від 12 березня 2012 року, яким вимагалося рішення виконкому Великовербченської сільської ради № 30 від 5 березня 2012 року про порушення відповідного клопотання, скасувати як незаконне.
В останнє судове засідання 28 січня 2013 року представник відповідача не з'явилась, хоча про час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомила.
Згідно п. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причину неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представників позивачки, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.
Ухвалою суду причини пропуску строку звернення до адміністративного суду визнані поважними з поновленням строку такого звернення.
Згідно ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування.
В судовому засіданні встановлено, що виконавчим комітетом відповідача не виносилось рішення по суті звернення ОСОБА_1, яким би була встановлена відмова у її зверненні щодо присвоєння звання. 16 березня 2012 року на підставі протесту прокурора Сарненського району № 63-841 від 12 березня 2012 року винесене рішення № 45 про скасування як незаконного рішення виконавчого комітету Великовербченської сільської ради від 5 березня 2012 року № 30 "Про розгляд звернення ОСОБА_1 щодо присвоєння почесного звання України "Мати-героїня".
Як вбачається із скасованого відповідачем попереднього рішення виконкому № 30 від 5 березня 2012 року виконавчий комітет вирішив звернутись до Сарненської районної державної адміністрації з проханням порушити клопотання перед Рівненською обласною державною адміністрацією щодо присвоєння ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народила та виховала до восьмирічного віку п'ятеро дітей, почесного звання України "Мати-героїня".
Прокурор Сарненського району у своєму протесті від 12 березня 2012 року вимагав від Великовербчанського сільського голови скасувати як незаконне рішення виконкому від 5 березня 2012 року № 30 із зазначенням про зупинення такого рішення та обов'язковий розгляд протесту.
Оскаржуване рішення відповідача № 45 від 16 березня 2012 року як ненормативний правовий акт судом перевірялось на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
У відповідності до пп. 3 п. б) ч. 1 ст. 34 Закону України № 280/97-ВР від 21 травня 1997 року "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів сільських рад належить вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги, пов'язаних з охороною материнства і дитинства.
Згідно ж ч. 6, 10 ст. 59 Закону № 280/97-ВР виконавчий комітет сільської ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
У Конституції України зазначено, що рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду (частина друга статті 144).
На прокуратуру України покладено нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами місцевого самоврядування. Закон України № 1789-XII від 5 листопада 1991 року "Про прокуратуру", прийнятий до набрання чинності Конституцією України, є чинним у частині, що не суперечить Основному Закону України, і передбачає порядок зупинення рішень органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України.
Цим законом установлено, що при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право опротестовувати акти виконавчих органів місцевих рад та вносити подання або протести на рішення місцевих рад залежно від характеру порушень. Протест прокурора приноситься до органу, який видав цей акт і зупиняє його дію, прокурору надається право звернутися із заявою до суду про визнання акта незаконним, і подання такої заяви зупиняє дію правового акта (частини перша, третя, четверта статті 21 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, що діяла на день винесення протесту прокурора від 12 березня 2012 року).
Таким чином, за змістом частини другої статті 144 Конституції України, частини десятої статті 59 Закону рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються прокурором у встановленому Законом України "Про прокуратуру" порядку з одночасним зверненням до суду.
Однак, як встановлено судом, прокурор, зупинивши винесеним протестом рішення виконкому, не звертався до суду з відповідним позовом про визнання його незаконним, а поставив вимогу про його скасування, після чого виконавчий комітет самостійно скасував прийняте попереднє рішення.
В Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону № 280/97-ВР).
Скасовуючи попереднє рішення, спрямоване на реалізацією позивачкою ОСОБА_1 суб'єктивного права на присвоєння звання "Мати-героїня" та отримання відповідної державної допомоги, виконком Великовербченської сільської ради порушив вищевказаний конституційний принцип, діючи всупереч інтересів фізичної особи, яка заперечувала проти припинення реалізації такого права.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За зазначених обставин справи оскаржуване рішення відповідача у зв'язку з недотриманням вищезазначених принципів правомірної адміністративної поведінки судом розцінюється як безпідставне та таке, що підлягає скасуванню.
Скасування неправомірного рішення буде достатнім способом захисту порушеного права позивачки для звернення відповідача з відповідним клопотанням на підставі рішення виконавчого комітету Великовербченської сільської ради від 5 березня 2012 року № 30 "Про розгляд звернення ОСОБА_1 щодо присвоєння почесного звання України "Мати-героїня", вимога ж про зобов'язання вчинення відповідних дій на думку суду є безпідставною, оскільки у відповідності до вимог ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення цих питань належить виключно до повноважень відповідача.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 через уповноваженого представника ОСОБА_2 до Великовербченської сільської ради Сарненського району про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій задовольнити частково.
Рішення виконавчого комітету Великовербченської сільської ради від 16 березня 2012 року № 45 про скасування як незаконного рішення виконавчого комітету Великовербченської сільської ради від 5 березня 2012 року № 30 "Про розгляд звернення ОСОБА_1 щодо присвоєння почесного звання України "Мати-героїня" визнати неправомірним та скасувати.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Сарненський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.
Суддя: