Справа № 2-а-2327/11
Рядок статзвіту № 101
12 березня 2012 року
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючий суддя - Іванків О.В.
секретар - Слободянюк І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Володимирець справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПСЗН про визнання протиправними дії та здійснення перерахунку допомоги дитині-інваліду,
ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому зазначила, що її малолітня дитина є інвалідом, інвалідність якої пов'язана з наслідками чорнобильської катастрофи. У зв'язку з цим ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 має право на пільги та виплати, передбачені ст.ст.37, 48, 39, 50, 51, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Разом з тим, розмір даних допомог, що виплачується позивачу, не відповідає вимогам закону.
Представник відповідача письмових заперечень проти позову протягом встановленого часу не надав.
Дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 в інтересах якої законним представником пред'явлено позов, є дитиною, постраждалою від наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії і перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області, що підтверджується оглянутим в суді посвідченням із вкладкою встановленого зразка. Також встановлено, що малолітня ОСОБА_2 є інвалідом, захворювання якої пов'язано із наслідками аварії на ЧАЕС, що підтверджується відповідними експертними довідками і медичними заключеннями.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 має право на отримання щорічної одноразової допомоги на оздоровлення.
Відповідно до абз. 3 ч. 4 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам другої групи в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, інвалідам третьої групи -в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Частиною 5 ст. 48 вищенаведеного Закону передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.
Згідно ч. 7 ст. 48 вищенаведеного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
У відповідності до ст..71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
У відповідності із підпунктом 11) пункту 28 р.П. Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 р. №107-У1 ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було викладено в новій редакції, згідно з якою одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 положення пункту 28 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007р. визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до п. 6 резолютивної частини цього рішення, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними. Вказане рішення набуло чинності з 22.05.2008 року.
Таким чином, з 22.05.2008 року відновлено в повному обсязі дію ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка діяла до внесення змін, у зв'язку з чим нарахування та виплата щорічної допомоги на оздоровлення в 2008 та 2009 роках має здійснюватись згідно з положенням вказаного Закону.
Враховуючи викладене, виходячи із принципу верховенства права, закріпленого ст.8 Конституції України, суд приходить до висновку, що при розрахунку щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»відповідач повинен керуватись вимогами вказаного Закону, який має вищу юридичну силу.
Крім того, малолітня ОСОБА_2 з часу свого народження проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3. Даний населений пункт у відповідності до Постанови КМ Україської РСР №106 від 23.07.1991 року віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
У відповідності до ст.37 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;
До вказаної статті вносились зміни щодо розміру та порядку виплати грошової допомоги на підставі Законів України «Про державний бюджет на 2007 рік»та «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
В той же час Рішеннями Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року та №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року ці зміни визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Відповідно до п. 6 резолютивної частини цих рішень, рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Законів України, визнаних неконституційними.
Таким чином, з 22.05.2008 року відновлено в повному обсязі дію ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка діяла до внесення змін.
Крім того, як вбачається зі ст.71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", дія положень цього Закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
У зв'язку з викладеним, враховуючи принцип пріоритетності Законів над підзаконними нормативними актами, нарахування та виплата позивачу грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, починаючи з 22.05.2008 року, має здійснюватись згідно з положенням вказаного Закону, а не на підставі підзаконних нормативних актів, в т.ч. Постанов Кабінету Міністрів України.
Оскільки розмір мінімальної заробітної плати щорічно визначається Законом України про Державний бюджет, посилання відповідача на відсутність законодавчого регулювання є безпідставною.
Доводи відповідача щодо неможливості задоволення позовних вимог у зв'язку з відсутністю бюджетних коштів, призначених на ці виплати, судом не приймаються до уваги. Суд вважає необхідним визначити, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, не приймається до уваги. Так, у справах «Кечко проти України»та «Бурдов проти Росії»Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
З урахуванням викладених обставин, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання грошової допомоги у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не підзаконними нормативними актами.
Враховуючи, що дане право позивача порушується посадовими особами відповідача, у відповідності до ст.162 ч.3 КАС України, суд вважає за необхідне для гарантування дотримання і захисту прав та свобод позивача у сфері його соціального захисту винести постанову про визнання оспорюваного права.
Позовні вимоги про проведення перерахунку грошової допомоги в межах строку позовної давності підлягають до задоволення.
Разом з тим, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення пенсії не підлягають задоволенню, оскільки пенсії виплачуються органами Пенсійного Фонду України, а не управлінням праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації, як про це просить позивач.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.8,19,21 Конституції України, ст.37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", судовою практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішеннями у справах «Кечко проти України», «Бурдов проти Росії», Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office), ст..ст.183-2, 256 КАС України, суд, -
постановив:
Позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту Володимирецької районної державної адміністрації провести перерахунок та виплатити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 грошову допомогу, передбачену ст.37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі 30% від встановленого законодавством мінімального розміру мінімальної заробітної плати, починаючи з 11 листопада 2010 року по 31 грудня 2011 року, з урахуванням фактично здійснених виплат та зміни розміру мінімальної заробітної плати.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Володимирецької районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_3 компенсацію за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, а саме щорічну одноразову допомогу на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат за 2011 рік.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Володимирецький районний суд. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Постанова суду, крім випадків її апеляційного оскарження, є остаточною.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляції. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя: Іванків О.В.