Справа № 22-ц/1690/4781/2012 Номер провадження 22-ц/786/218/2013 Головуючий у 1-й інстанції Тимчук Р.І. Доповідач Чічіль В. А.
22 січня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Чічіля В.А.,
Суддів: Мартєва С.Ю., Хіль Л.М.,
за участю секретаря: Ренкевич М.Д.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 2 серпня 2012 року
у справі за поданням Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавського міського управління юстиції про обмеження у праві виїзду ОСОБА_1,-
У липні 2012 року начальник Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ звернувся до суду з поданням, у якому зазначав, що на виконанні Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ перебуває виконавче провадження щодо виконання наказу №18/1210/11 від 16 вересня 2011 року, виданого Господарським судом Полтавської області про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь держави боргу у сумі 7 641,00 грн.
Оскільки боржник ОСОБА_1 ухиляється від зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, просив тимчасово обмежити останнього у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 2 серпня 2012 року подання начальника Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ задоволено.
Обмежено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.
Не погодившись з даною ухвалою, її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1, в апеляційній скарзі просить ухвалу місцевого суду скасувати як таку, що постановлена судом з порушенням норм процесуального права, та ухвалити нову про відмову у задоволенні подання виконавчої служби.
Перевіривши матеріали позовної заяви, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити.
Відповідно до п. 2 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд, змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
Задовольняючи подання державного виконавця, місцевий суд виходив з доведеності ухилення боржником від зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, що дає підстави для встановлення обмеження у виїзді такої особи.
Проте погодитися з таким висновком місцевого суду колегія суддів не може з наступних підстав.
Статтею 377-1 ЦПК України визначено, що суд за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби, вирішує питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон, зокрема, при виконанні судових рішень.
Підставою для встановлення такого обмеження, з огляду на зміст ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України»є, зокрема, ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
При цьому, вирішуючи порушене у поданні питання, суд має встановити факт того, що боржник дійсно ухиляється від виконання рішення суду.
Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів щодо обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон, державний виконавець послався на невиконання останнім у добровільному порядку судового рішення, яке знаходиться на виконанні у Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ.
У відповідності до ч. 5 cт. 25, ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
При зверненні до суду з даним поданням державним виконавцем не надано підтвердження того, що ОСОБА_1 отримувалась постанова державного виконавця Ленінського ВДВС Полтавського МУЮ Стеценка В.О. від 2 грудня 2011 року про відкриття виконавчого провадження.
Подання начальника виконавчої служби, окрім короткого викладення обставин виконавчого провадження та посилання на ст. 377-1 ЦПК України, взагалі не містить відомостей стосовно того, чи вживались державним виконавцем будь-які інші передбачені законом заходи щодо виконання рішення суду.
Оскільки державним виконавцем необґрунтовано підстави для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України, не наведено будь-яких фактів на підтвердження ухилення боржника від виконання зобов'язань за судовим рішенням, колегія суддів вважає, що ухвала місцевого суду постановлена з порушенням норм процесуального, тому підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні подання державного виконавця.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 307, 312 п. 2, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 2 серпня 2012 року скасувати та постановити нову ухвалу.
У задоволенні подання начальника Ленінського відділу державної виконавчої служби Полтавської міського управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон до виконання ним зобов'язань за наказом №18/1210/11 від 16 вересня 2011 року, виданим Господарським судом Полтавської області, відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий у справі:
Судді:
З оригіналом згідно:
суддя Чічіль В.А.