Справа № 1624/1199/2012 Номер провадження 22-ц/786/424/2013 Головуючий у 1-й інстанції Сімонова С.Г. Доповідач Чічіль В. А.
24 січня 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Чічіля В.А.,
Суддів: Мартєва С.Ю., Хіль Л.М.,
за участю секретаря: Ренкевич М.Д.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 26 листопада 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Пирятинської міської ради, відділу Держкомзему у Пирятинському районі про визнання права власності,-
У квітні 2012 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому зазначала, що у липні 1959 року ОСОБА_3, який доводився їй батьком, придбав будинок по АДРЕСА_1
За рішенням правління колгоспу ім. Калініна від 6 липня 1959 року ОСОБА_3 прийнятий в члени колгоспу та виділено присадибну ділянку, площею 0,25 га, біля вказаного вище будинку.
У порядку спадкування після ОСОБА_3 та ОСОБА_4 будинок по АДРЕСА_1 який розташований на земельній ділянці площею 0,2475 га, перейшов у власність ОСОБА_1 у складі земельної ділянки для ведення селянського господарства, площею 0,1475 га, для обслуговування житлового будинку, площею 0,1 га.
Починаючи з 1977-1978 років ОСОБА_5 зайняла земельну ділянку, площею 0,1 га, яка рахується за будинком АДРЕСА_1 обгородивши її сітчастим парканом та користується на власний розсуд.
Оскільки добровільно повертати земельну ділянку ОСОБА_5 відмовляється, вважає свої права власника порушеними.
Просила визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 0,2475 га, яка складається з ділянки для ведення селянського господарства, площею 0,1475 га, та ділянки для обслуговування житлового будинку, площею 0,1 га, що розташовані по АДРЕСА_1, та зобов'язати ОСОБА_5 звільнити земельну ділянку, площею 0,1 га, за цією ж адресою шляхом зняття паркану.
Також, з урахуванням уточнень позовних вимог, просила визнати незаконним рішення Пирятинської міської ради народних депутатів від 29 червня 1992 року №219 про передачу ОСОБА_6 у постійне користування земельної ділянки, площею 0,2551 га та визнання частково недійсним державного акта серії IV-ПЛ №05642400000 на земельну ділянку.
Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 7 червня 2012 року у зв'язку зі смертю ОСОБА_5, у справу залучено правонаступника ОСОБА_2
Рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 26 листопада 2012 року у позові ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційному порядку рішення місцевого суду оскаржено ОСОБА_1, в апеляційній скарзі, посилаючись на порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як убачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 є власником будинку по АДРЕСА_1, що розміщується на належній Пирятинській міській раді земельній ділянці, площею 0,15 га.
Земельна ділянка, яка знаходиться за тією ж адресою, площею 0,1 га, щодо якої між сторонами виник спір, відповідно до рішення виконкому Пирятинської міської ради народних депутатів №219 від 29 червня 1992 року передана у постійне користування ОСОБА_6, а в подальшому, перейшла у користування ОСОБА_5
Дані обставини встановлені рішенням Пирятинського районного суду Полтавської області від 2 жовтня 1995 року, яке набрало законної сили, та з огляду на зміст ч. 3 ст. 61 ЦПК України, не доказуються при розгляді цієї справи.
2 квітня 2001 року ОСОБА_5 отримала державний акт на право приватної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,2552 га, виданий на підставі рішення виконавчого комітету Пирятинської міської ради народних депутатів №410 від 12 серпня 1997 року, до якої увійшла і спірна земельна ділянка.
Згідно п. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Звертаючись до суду за захистом прав користування на земельну ділянку по АДРЕСА_1, площею 0,1 га, ОСОБА_1 не обґрунтувала, чим відповідачка порушує її право користування на дану ділянку, щодо якої батько позивачки втратив право користування більш ніж 40 років тому.
Фактично, у справі відсутній предмет спору, оскільки після успадкування домоволодіння по АДРЕСА_1, до позивачки не перейшло право користування земельною ділянкою, яка на сьогоднішній день перебуває у власності відповідачки.
Частиною 2 статті 328 ЦК України визначено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Позовні вимоги щодо незаконності рішення місцевого самоврядування та визнання частково недійсним державного акту на землю не ґрунтується на законі, факт того, що позивачка тільки під час судового розгляду дізналась про приватизацію відповідачкою земельної ділянки, не дає суду підстави для визнання незаконним набуття останньою у власність земельної ділянки.
З урахуванням викладеного, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Твердження апелянта, що ОСОБА_1 у порядку спадкування отримувала у користування земельну ділянку, площею 0,2475 га, частина якої, площею 0,1 га, незаконно використовується ОСОБА_2, є безпідставними, ураховуючи, що місцевим судом у ході судового розгляду встановлено, що зазначена земельна ділянка, площею 0,1 га, належить на праві власності відповідачці.
Решта доводів апеляційної скарги є несуттєвими та фактично зводяться до переоцінки обставин справи, які всебічно, повно і об'єктивно досліджені судом першої інстанції, та яким надана належна правова оцінка.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Пирятинського районного суду Полтавської області від 26 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі:
Судді:
З оригіналом згідно:
суддя Чічіль В.А.