22.01.2013
2\227\ 3\2013
22 січня 2013 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
Головуючого - судді Тітової Т.А.
При секретарі Михайловській Т.П.
За участю позивача ОСОБА_1
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МНС України в Донецькій області , 3-я особа начальник ГУ МНСУ в Донецькій області ОСОБА_2, про поновлення на роботі, виплату заробітної плати та грошової компенсації,
ОСОБА_1 в червні 2011 року звернувся в суд з позовом , який уточнив заявою від 6 лютого 2012 року, до головного управління МНС України в Донецькій області про скасування наказу № 30 від 19 травня 2011 року про звільнення, поновлення на роботі на посаді начальника 123 -ї професійної пожежної частини Добропільського райвідділу Головного управляння МНС України в Донецькій області, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу , стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку 5 днів, витрат на придбання спецодягу та захисних індивідуальних засобів , грошової компенсації за неодержаний формений одяг за час роботи на різних посадах за період з 15 серпня 1997 року по 29 грудня 2008 року , грошової компенсації за роботу в ізольованих захисних дихальних апаратах, відшкодування моральної шкоди 12000 грн. .
Позивач зазначив, що 1 квітня 2009 року за наказом ГУ МНСУ в Донецькій області № 16 від 27 березня 2009 року його призначено на посаду начальника 123-ї професійної пожежної частини Добропільського районного відділу ГУ МНС України Донецькій області.
20 травня 2011 року наказом ГУ МНСУ в Донецькій області № 30 від 19 травня 2011 року звільнено з займаної посади на підставі ст.. 40 п. 2 КЗпП України за станом здоров»я.
23 травня 2011 року він знаходився на робочому місці , дізнався про звільнення , отримав трудову книжку.
Вважає, що прийняття його на роботу та звільнення проведено з порушеннями законодавства.
Так, з 15 серпня 1997 року по 26 грудня 2008 року він проходив службу в МВС та МНС на посадах середнього та старшого особового складу. За висновком Красно армійської міжрайонної МСКБ від 22 жовтня 2008 року встановлено 2 групу інвалідності. 25 листопада 2008 року лікарською експертною комісією МНС України видане свідоцтво про хворобу № 1445, визнаний непридатним до військової служби в мирний час. На підставі цих документів був звільнений зі служби в органах МНС України згідно наказу № 77 від 26 грудня 2008 року.
При прийнятті на посаду начальника 123-ї ППЧ керівництву ГУ МНС та Добропільського райвідділу ГУ МНС було відомо про його захворювання , на посаді він працював більше двох років. Істиною причиною звільнення вважає виробничий конфлікт з керівництвом Добропільського РВ ГУ МНС.
В день звільнення з ним не проведено повний розрахунок, а саме: не виплачена грошова допомога при звільненні згідно ст.. 44 КЗпП України, компенсація за невикористану відпустку , компенсація витрат в сумі 1064 грн. на придбання спецодягу та захисних засобів, не здійснена доплата за роботу в ізольованих захисних дихальних апаратах, компенсація за неодержаний формений одяг за період служби з 15 серпня 1997 року по 26 грудня 2008 року.
Незаконним звільненням йому завдано моральну шкоду через втрату душевного спокою , труднощі у забезпеченні себе та близьких .
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав і просить його задовольнити , посилаючись на зазначені в позовній заяві підстави.
Представник відповідача ГУ МНС України Донецькій області ОСОБА_3 в судовому засіданні 15 берез6я 2012 року позов не визнала і пояснила , що ОСОБА_1М на підставі висновку ЛЕК МНС України було виключено із списків особового складу. Далі при наявності вакансії начальника 123-ї ППЧ Добропільського РВ ГУ МНСУ в Донецькій області за результатами медичного огляду від 16 березня 2009 року ОСОБА_1М було прийнято на роботу на цю посаду.
З 18 квітня 2011 року по 18 травня 2011 року у зв»язку з загостренням хронічної хвороби позивач проходив лікування , перебував на лікарняному , за закінченням якого лікувальним закладом Добропільською ЦМЛ надана довідка № 91\2918 від 18 травня 2011 року щодо протипоказання до роботи .Цей медичний документ став підставою для звільнення позивача.
Представник зазначила, що виплата грошового забезпечення та заробітної плати працівникам здійснює МНС України при надходженні бюджетних коштів на рахунок Добропільського райвідділу ГУ МНС , з поточного рахунку якого і проводяться виплати , а головне управління МНС України в Донецькій області не відповідає в частині грошових зобов»язань. Просить відмовити в позові ОСОБА_1
Далі представник не приймала участі в розгляді справи, направила письмову заяву про розгляд справи за її відсутності.
3-я особа начальник ГТУ МНСУ в Донецькій області ОСОБА_2 також в суді присутнім не був , звернувся з клопотання розглянути справу за його відсутності.
Вислухавши пояснення осіб ,дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Обставинами справи встановлено, що наказом головного управління МНС України Донецькій області № 16 від 27 березня 2009 року ОСОБА_1 з 1 квітня 2009 року прийнято на посаду начальника 123 -ї професійної пожежної частини Добропільського районного відділу ГУ МНС України Донецькі області. ( а.с.61-62)
Наказом по головному управлінню № 30 від 19 травня 2011 року ОСОБА_1М звільнено з роботи з цієї посади за ст.. 40 п. 2 КЗпП України через виявлену невідповідність працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров»я , яка перешкоджає продовженню даної роботи. Підставою для звільнена вказана довідка Добропільської міської лікарні від 18 травня 2011 року № 91\2918. ( а.с. 64-65)
Згідно довідки ЛКК Добропільської центральної міської лікарні № 91\2918 від 18 травня 2011 року ОСОБА_1 у зв»язку з хронічним захворюванням протипоказана важка фізична праця , праця у несприятливих метеорологічних умовах та в ізолюючих захисних апаратах.( а.с. 84)
Крім того, згідно довідки первинного огляду у Красно армійській МСЕК № 065356 від 22 жовтня 2008 року ( а.с.89)ОСОБА_1 встановлена інвалідність 2 групи за захворюванням. А за результатами повторного огляду у МСЕК від 23 квітня 2010 року інвалідність 2 групи за захворюванням пов»язана з проходженням військової служби ( а.с. 86,89).
Статтею 40 ч. 1 п. 2 КЗпП України визначено, що трудовий договір , укладений на невизначений строк, може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров»я, який перешкоджає продовженню даної роботи.
Як зазначив Верховний Суд України в п. 21 постанови Пленуму від 6 листопада 1992 року № 9 « Про практику розгляду судами трудових спорів», при розгляді справ про звільнення за п. 2 ст.40 КЗпП України суд може визнати правильним припинення трудового договору в тому разі ,якщо встановить , що воно проведено на підставі фактичних даних, які підтверджують , що внаслідок стану здоров»я працівник не може належно виконувати покладених на нього трудових обов»язків чи їх виконання протипоказано за станом здоров»я .
Судом при розгляді справи була призначена судово - медична експертиза , яка проведена комісійно в Донецькому бюро судово - медичної експертизи Згідно висновку № 606 даної експертизи у ОСОБА_1 станом на 23 квітня 2010 року мались перелічені у висновку захворювання , він визнаний інвалідом 2 групи , йому при наявності переліченої патології, в тому числі хвороби нирок, протипоказана важка фізична праця , вимушене положення тіла , дія токсичних засобів , нервово - психічне напруження. З урахуванням загальних обов»язків начальника пожежно - рятувального підрозділу , посадової інструкції начальника ОСОБА_1 визнаний таким , що за станом здоров»я не може виконувати роботу начальника ППЧ-123 Добропільського райвідділу ГУ МНСУ в Донецькій області.
Оцінивши даний висновок експертизи у сукупності з іншими матеріалами , суд знаходить його об»активним і приймає в якості доказу.
Перевіривши підставу і обставини звільнення позивача з роботу, суд приходить до висновку , що припинення трудового договору було законним і правильним.
Представник відповідача ОСОБА_4 в своїх поясненнях вказала на те, що ОСОБА_1 при звільненні не пропонувалась інша роботу за відсутності вакансій , на які б можливо було його перевести.
З метою перевірки цих доводів на запит суду щодо наявності вакансій робочих міст на час звільнення позивача з роботи отримана довідка від 11 січня 2013 року за підписом заступника начальника ГТУ по роботі з особовим складом , з якої слідує, що вакантних посад у ППЧ -123 Добропільського райвідділу станом на 20 травня 2011 року не існувало.
Не погодившись с цими даними, позивач однак не вказав , яка посада на час його звільнення з роботи була не зайнятою , але йому не пропонувалась
Таким чином, суд не вбачає підстав для визнання незаконним наказу про звільнення позивача ОСОБА_1М з посади. Позов про поновлення на роботі підлягає відхиленню.
Також за відсутності підстав суд відмовляє у вимогах ОСОБА_1М про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу , оскільки згідно ст.. 235 КЗпП України лише при винесені рішення про поновлення на роботі орган, що розглядає спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Суд відмовляє позивачу у відшкодуванні моральної шкоди , яку позивач пов»язує з діями відповідача в результаті звільнення, бо припинення трудового договору було законним.
Стосовно проведених ОСОБА_1М виплат при звільненні , грошових зобов»язань, заробітної плати , то як встановлено судом, вони здійснені і, а обов»язок з оплати та матеріального забезпечення лежить на Добропільському районному відділі ГУ МНС України в Донецькій області, що підтверджується документами про виплати ( а.с. 91-96,107-114). Тому ГУ МНСУ в Донецькій області не є належним відповідачем за вимогами ОСОБА_1 про стягнення сум і компенсацій .
Керуючись ст. 231 КЗпП України, ст. ст. 10,57,60,209 ЦПК України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління МНС України Донецькій області про поновлення на роботі , стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, грошових компенсацій і відшкодування моральної шкоди відмовити.
На рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Донецької області через даний суд протягом 10 днів.
Суддя Тітова Т.А.
22.01.2013