"14" листопада 2006 р.
Справа № 6/411/06
м. Миколаїв
за позовом
ВАТ "Дамен Шіпярдс Океан" м.Миколаїв
до відповідача
ДПІ у Корабельному р-ні у м.Миколаєві
про
Скасування повідомлень - рішень
Суддя Ткаченко О.В
Секретар Засядівко О.О.
Представники:
Від позивача
Віштал Л.В., Блінова І.В.
Від відповідача
Канавцева О.А., Кравчук О.І.
Суть спору: За наслідками перевірок товариства з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень-травень 2006р.(акти №277-23-14307653 від 31.05.2006р., №958-23-14307653 від 30.06.2006р., №1028-23-14307653 від 02.08.2006р. і №1069-23-14306653 від 18.08.2006р.) в яких встановлено, що у всіх зазначених податкових періодах товариство невірно включило до сум відшкодування суми податку, які були включені до податкового кредиту у попередніх, а не звітних періодах.
Крім того, у квітні і травні неправомірно включено до суми відшкодування суми податкового кредиту по податковим векселям, оскільки вказані в них суми фактично не сплачені грошовими коштами до бюджету, а також невірно застосовано нульову ставку кредиту по поставці послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України, оскільки в митній декларації зазначено пункт призначення -Україна і в АРМ "Митниця" експортне декларування товарів і послуг позивачем у квітні 2006р. відсутнє.
Вказані порушення стали підставою для прийняття податкових повідомлень - рішень про зменшення суми бюджетного відшкодування за №000058230/0 від 09.06.2006р., № 0000662310/0 від 11.07.2006р., №0000682310/0 від 10.08.2006р. і №0000702310/0 від 21.098.2006р.
Товариство, не заперечуючи встановлені податковою службою обставини і правильність арифметичного розрахунку сум, зазначених в рішеннях, звернулося з позовом про їх скасування, посилаючись на те, що суми бюджетного відшкодування визначені ним у відповідності з законом.
Відповідач позов не визнав з підстав, вказаних в рішеннях і актах перевірки.
Господарський суд, розглянувши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Згідно з пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість"(з урахуванням п.6 "Особливі правила для підприємств суднобудування і літакобудування" Наказу ДПА України від 30.05.1997 № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання") якщо у звітному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у звітному податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Отже, зазначеною нормою, платнику податку надається право на бюджетне відшкодування не в залежності від часу виникнення податкового кредиту, а при наявності від'ємного значення податку і фактичній сплаті платником податку в розмірі, що не перевищує суми від'ємного значення.
Матеріалами перевірки встановлено і сторонами не заперечується, що сума податку, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 Закону має від'ємне значення і, що товариством сплачено податку не більше суми від'ємного значення податку у періоді, за який заявлено вимогу про відшкодування.
Таким чином, товариство правомірно заявило до відшкодування вказані суми податку, а спірні повідомлення - рішення за лютий і березень, а також за квітень - травень в цій частині, прийняті з порушенням вимог пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість".
Висновки відповідача про можливість включення податкових векселів до сум відшкодування тільки у разі перерахування до бюджету грошових коштів не приймаються судом до уваги з огляду на таке.
Як було зазначено вище, бюджетному відшкодуванню підлягає сума фактично сплачена платником податку.
Згідно з п.11.5 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку при імпорті товарів на митну територію України можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання.
Абзац 7 п.11.5 передбачає - якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.
Правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум зобов'язань по податковому векселю податковою службою не заперечується.
Згідно з "Положенням про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України", затв. Постановою Національного банку України від 16.12.2002 № 508, погашення векселя - це здійснення платежу за векселем векселедавцем (платником), тобто є фактичною сплатою.
Також правомірно товариство застосувало, відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість", нульову ставку податку по операції з виконання та вивезення за межі митної території робіт з ремонту сухогрузного морського теплохода "ST/Elizabeth".
Відповідно до цієї статті товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією, а не даними АРМ "Митниця".
На п'ятому екземплярі ВМД №504000003/6/600482 від 06.04.2006р. оглянутого в судовому засіданні, зазначено, що вказане судно перетнуло митний кордон України.
Керуючись ст.ст. 94,161-163 КАС України, господарський суд
Скасувати податкові повідомлення -рішення ДПІ у Корабельному р-ні у м.Миколаєві №000058230/0 від 09.06.2006р., № 0000662310/0 від 11.07.2006р., №0000682310/0 від 10.08.2006р. і №0000702310/0 від 21.098.2006р.
Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя
О.В.Ткаченко