05 грудня 2006 р.
№ 1/1261-14/322(18/88)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Муравйова О.В. -головуючого
Полянського А.Г.
Коробенко Г.П.
за участю представників:
позивача
Петрів М.Ф., дов. від 12.07.2006 року
відповідача
Турчин Н.І., дов. від 22.09.2006 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Державного територіально-галузевого об'єднання “Львівська залізниця»
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду
від
12.07.2006 року
у справі
№ 1/1261-14/322 (18/88) господарського суду Львівської області
за позовом
Приватного підприємства “Авіана»
до
Державного територіально-галузевого об'єднання “Львівська залізниця»
про
стягнення 37 299, 00 грн.
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 30.11.2006 року справу №1/1261-14/322(18/88), призначену до слухання на 05.12.2006 року, передано судді Полянському А.Г. як доповідачу у даній справі.
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 04.12.2006 року у зв'язку з перебуванням судді Фролової Г.М. на лікарняному, для перегляду у касаційному порядку справи №1/1261-14/322(18/88), утворено колегію суддів у складі: головуючий -Муравйов О.В., судді -Полянський А.Г., Коробенко Г.П.
У листопаді 2005 року Приватне підприємство “Авіана» звернулося до господарського суду Львівської області з позовною заявою до Державного територіально-галузевого об'єднання “Львівська залізниця» про стягнення з відповідача на користь позивача збільшеної вартості орендованого приміщення по вул. Залізничній, 14 в м. Івано-Франківську в сумі 37 299, 00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до умов пункту 7.4 договору оренди № 4 від 01.11.2002 року орендодавець зобов'язаний відшкодувати орендарю вартість зроблених останнім невідокремлюваних поліпшень орендованого майна за наявності згоди на такі поліпшення орендодавця. Оскільки відповідач достроково в судовому порядку розірвав договір оренди № 4 від 01.11.2002 року, а невідокремлювані поліпшення орендованого майна були зроблені за згодою орендодавця (лист № 1 від 27.01.2003 року) позивач просить стягнути з відповідача суму у розмірі 37 299, 00 грн.
Рішенням господарського суду Львівської області від 07.02.2006 року (суддя: Кітаєва С.Б.) по справі № 1/1261-14/322 (18/88) господарського суду Львівської області у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено повністю.
Обґрунтовуючи судове рішення, господарський суд з посиланням на статті 10, 23, 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна», статті 773, 776 Цивільного кодексу України, зазначає про те, що дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, оцінивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає. Позивачем не доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2006 року (судді: Городечна М.І. -головуючий, Юркевич М.В., Кузя В.Л.) по справі № 1/1261-14/322 (18/88) господарського суду Львівської області, рішення господарського суду Львівської області від 07.02.2006 року по справі № 1/1261-14/322 (18/88) господарського суду Львівської області скасовано в частині відмови в позові про стягнення 18 000, 00 грн. та прийнято в цій частині нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання “Львівська залізниця» на користь Приватного підприємства “Авіана» 18 000, 00 грн. вартості здійснених поліпшень орендованого майна. В решті рішення залишено без змін. Стягнуто з Державного територіально-галузевого об'єднання “Львівська залізниця» на користь Приватного підприємства “Авіана» 180, 00 грн. в відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви, 90, 00 грн. в відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги, 56, 95 грн. в відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Обґрунтовуючи постанову суду, апеляційний господарський суд зазначає про те, що він погоджується з підставністю заявленого Приватним підприємством “Авіана» позову в частині стягнення 18 000, 00 грн. вартості вчинених поліпшень орендованого майна, оскільки дана сума підтверджується доказами вчинення зазначених поліпшень. Крім того, апеляційний суд зазначає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги лист № 1 від 27.01.2003 року, який є належним доказом погодження відповідачем проведення поліпшень орендованого майна.
Не погоджуючиcь з постановою, Державне територіально-галузеве об'єднання “Львівська залізниця» звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2006 року по справі № 1/1261-14/322 (18/88) господарського суду Львівської області, в якій просить постанову у справі скасувати, а рішення господарського суду львівської області від 07.02.2006 року по справі № 1/1261-14/322 (18/88) господарського суду Львівської області залишити без змін, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального і процесуального права, а саме: статті 11110 Господарського процесуального кодексу України, статей 161, 163 Цивільного кодексу УРСР, статті 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна». Зокрема, заявник зазначає про те, що відповідач, майно якого є державною власністю і знаходиться у нього на праві повного господарського відання, як сторона договору і як орендодавець, згоди на проведення позивачем будь-яких поліпшень орендованого майна не надавав.
Позивач надав відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду залишити без змін, посилаючись на обґрунтованість її прийняття.
Державне територіально-галузеве об'єднання “Львівська залізниця» надало уточнення до касаційної скарги та просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2006 року по справі № 1/1261-14/322 (18/88) господарського суду Львівської області скасувати в частині стягнення з Державного територіально-галузевого об'єднання “Львівська залізниця» 18000,00 грн. та 326,95 грн. судових витрат.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, 01.11.2001 року між Львівською державною залізницею в особі начальника Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Бороденчика С.Г., який діяв на підставі довіреності № А-Ю 116 від 15.02.2001 року та Приватним підприємством "Авіана" укладено договір оренди № 4 державного майна, а саме: нежитлового приміщення загальною площею 22,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.3алізнична,14, терміном до 31.12.2002 року (п.п. 1,1, 10).
Відповідно до п. 2.1 зазначеного договору орендар вступав у строкове платне користування майном одночасно із підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного майна. По акту приймання-здачі нежитлового приміщення від 01.11 2001 року позивачу було передано в оренду нежитлове приміщення по вул.Залізничній, 14 загальною площею 22,8 кв.м. для використання під перукарню.
Пунктом 7.4 договору сторони обумовили, що відповідач зобов'язується відшкодувати позивачу вартість зроблених останнім невідокремлюваних поліпшень орендованого майна, за наявності дозволу відповідача на такі поліпшення, в межах суми збільшеної вартості орендованого майна в результаті таких поліпшень.
Відповідно до угоди № 1 від 28.12.2002 року про внесення змін до договору оренди державного майна № 4 від 01.11.2001 року термін дії договору оренди був продовжений до 31.12.2005 року.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 18.01.2005 року у справі № 1/П-16/281 договір оренди державного майна № 4 від 01.11.2001 року, укладений між Львівською державною залізницею та приватним підприємством "Авіана" розірвано.
Відповідно до абзацу 4 частини 3 статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендарю надано право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переоснащення та поліпшення.
Відповідно до частини 2 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, позивач здійснив поліпшення орендованого приміщення на загальну суму 18000,00 грн. Проти зазначеного факту відповідач не заперечує.
Доводи скаржника щодо відсутності згоди на поліпшення орендованого майна судом не приймаються, оскільки колегія погоджується з висновками апеляційного господарського суду що лист №1 від 27.01.2003 року, візований начальником БУ-4 Львівської державної залізниці Бородченком С.Г. є належним доказом в підтвердження повідомлення орендодавця та його згоди на проведення поліпшень орендованого майна.
Твердження заявника про порушення і неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження та суперечать матеріалам справи.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що постанова у справі прийнята у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Відповідно до ст.ст.85, 1115 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутніх представників сторін оголошена вступна та резолютивна частини постанови.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Державного територіально-галузевого об'єднання “Львівська залізниця» залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.07.2006 року по справі № 1/1261-14/322 (18/88) господарського суду Львівської області залишити без змін.
Головуючий О. Муравйов
Судді А. Полянський
Г. Коробенко