Справа № 121/278/13- ц
2/121/494/13
22 січня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючій судді Кулєшовій О.І., при секретарі Пархоменко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд:
- розірвати шлюб з ОСОБА_3, зареєстрований 24 грудня 1999 року Ялтинським відділом реєстрації актів цивільного стану, Автономна Республіка Крим, Україна, за актовим записом № 496;
- зобов'язати ОСОБА_3 оформити в КП ЯМР «Бюро технічної інвентаризації»державну реєстрацію на своє ім'я права на 1/2 частку спільної часткової власності квартири АДРЕСА_1.
Позовні вимоги мотивовані тим, що останні п'ять років між ними постійно виникають непорозуміння, сварки, в зв'язку з чим вони перестали вести сумісне господарство. Сімейні відносини остаточно припинені, шлюб носить формальний характер. Примирення між ними неможливо. Однак, від розірвання шлюбу через органи РАЦС дружина ухиляється. Крім того, рішенням Ялтинського міського суду АРК від 14 червня 2012 року визнано квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Він зареєстрував своє право власності на 1/2 частку квартири, про що отримав Витяг від 27 грудня 2012 року, а відповідач ухиляється від державної реєстрації свого права власності на 1/2 частку квартири, чим чинить йому перешкоди та порушує його права на продаж чи обмін квартири, оскільки сумісно проживати він не має бажання та це неможливо, тому що в них виникли неприязні відносини.
Позивач в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні проти розірвання шлюбу не заперечувала. Після розірвання шлюбу просила суд залишити їй прізвище -ОСОБА_3. Пояснила також, що має намір добровільно зареєструвати своє право власності на 1/2 частки квартири на підставі рішення Ялтинського міського суду АРК від 14 червня 2012 року.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали даної цивільної справи та цивільної справи № 2/0124/1330/2012, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно ч. 3 ст. 109 СК України суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка та що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Судом встановлено, що 24 грудня 1999 року Ялтинським відділом реєстрації актів цивільного стану, Автономна Республіка Крим, Україна, за актовим записом № 496 був зареєстрований шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про одруження (а.с. 12).
Від шлюбу сторони дітей не мають.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом достовірно встановлено, що шлюбні відносини між сторонами припинені, вони спільного бюджету не мають, сумісного господарства не ведуть на протязі останніх п'яти років. Ці обставини сторони підтвердили в судовому засіданні, крім того, вони встановлені рішенням Ялтинського міського суду АРК від 14 червня 2012 року, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
У відповідності із ч. 1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
У даному випадку відсутнє бажання сторін на підтримання сім'ї та до примирення, що унеможливлює збереження шлюбу.
При таких обставинах, суд вважає, що подальше збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, підстав для вживання заходів до примирення подружжя не має.
Враховуючі встановлені судом обставини та вищевказані положення Закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_2 зобов'язати ОСОБА_3 оформити в КП ЯМР «Бюро технічної інвентаризації»державну реєстрацію на своє ім'я права на 1/2 частку спільної часткової власності квартири АДРЕСА_1, то вони не підлягають задоволенню, оскільки не засновані на законі.
Рішенням Ялтинського міського суду АРК від 14 червня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду АРК від 12 вересня 2012 року, та внесеними до нього виправленнями ухвалою Ялтинського міського суду АРК від 22 листопада 2012 року по цивільній справі № 2/0124/1330/2012 (а.с. 36-38, 41-42, 44), визнано квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до положень ст. ст. 60, 61 СК України.
Раніше право власності на вказану квартиру було зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 11 лютого 2000 року.
Після набрання рішенням Ялтинського міського суду АРК від 14 червня 2012 року законної сили, ОСОБА_2 зареєстрував в КП ЯМР «Бюро технічної інвентаризації»своє право власності на 1/2 частку спірної квартири, про що отримав Витяг про державну реєстрацію прав № 37066329 від 29 грудня 2012 року (а.с. 9).
Відповідач в судовому засіданні пояснила суду, що також має намір у найближчий час зареєструвати свої право власності на 1/2 частку квартири на підставі судового рішення. Примушування на здійснення таких дій не припустимо.
Крім того, відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року N 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»№ 1878 від 11 лютого 2011 року з 01 січня 2013 року державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та обтяження таких прав здійснюють територіальні органи державної реєстрації прав Міністерства юстиції України і державні та приватні нотаріуси.
Доводи позивача про те, що ухилення відповідачки від державної реєстрації свого права на 1/2 частку квартири порушує його права на розпорядження квартирою, не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до положень ст. 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Інші доводи позивача не приймаються судом до уваги, оскільки не мають правового значення при вирішенні справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 174, 212-215 Цивільного процесуального Кодексу України, ч. 1 ст. 51 Конституції України, ст. ст. 24, 104, 105, 109, 112, 113 Сімейного кодексу України, ст. ст. 319, 334, 355, 361, 386, 391 Цивільного кодексу України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»,
Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований 24 грудня 1999 року Ялтинським відділом реєстрації актів цивільного стану, Автономна Республіка Крим, Україна, за актовим записом № 496 -розірвати.
Після розірвання шлюбу залишити відповідачу -ОСОБА_3 прізвище -ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_3 (ІПН не відомий, паспорт серії НОМЕР_1, виданий 19 січня 2000 року Ленінським РВ УМВС України в Луганській області) судовий збір на користь держави в розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.
В іншій частині позову ОСОБА_2 -відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у порядку та строки, передбачені ст. ст. 294-296 ЦПК України.
Суддя