Рішення від 24.01.2013 по справі 0426/8552/2012

Справа № 0426/8552/2012

Провадження № 2/0182/438/2013

РІШЕННЯ

Іменем України

24.01.2013 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровкської області

В складі: головуючого судді - Бабаніної В.А.

При секретарі Нагаєвій Н.А.

З участю позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа сектор громадянства та реєстрації фізичних осіб Нікопольського МВ ( по обслуговуванню м. Нікополя та Нікопольського району) УМВС України в Дніпропетровській області про виселення з приватного житлового будинку.

Встановив:

23.07.2012 року ОСОБА_1 звернулась з позовом, підтриманим у судовому засіданні і вказує, що їй, на підставі договору дарування від 06.02.2001 року, належить право приватної власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Їй також належить право власності на земельну ділянку для обслуговування вказаного будинку.

ОСОБА_3 -колишній чоловік. Після розірвання шлюбу він по теперішній час проживає в її будинку. Проживання разом з ним у будинку неможливе.Він зловживає спиртними напоями, влаштовує сварки, принижує її перед сусідами та родичами. Вона неодноразово викликала міліцію, щоб захиститись від нього. Тривалий час вона не може потрапитти до будинку. В утриманні будинку він участі не приймає, будинок здає в найм, а сам проживає у допоміжній частині будинку.

Посилаючись на положення ст.157, ч.1 ст. 116 ЖК України, позивач просить виселити ОСОБА_3 з належного їй будинку та зобов'язати сектор громадянства та реєстрації фізичних осіб Нікопольського МВ ( по обслуговуванню м. Нікополя та Нікопольського району) УМВС України в Дніпропетровській області зняти ОСОБА_3 з реєстрації у вказаному будинку.

ОСОБА_3 позов не визнав і пояснив, що будинок АДРЕСА_1 придбаний ним під час шлюбу з ОСОБА_1 ( ОСОБА_1). Позивач умовила його подарувати їй будинок, а після розірвання шлюбу вимагає, щоб він виселився. Іншого житла у нього немає, квартиру, яка в нього була він теж подарував колишній дружині під час шлюбу і вона її продала. Вона має квартиру в м. Нікополі в якій проживає з 2004 року.

Він оплачу газ і електроенергію і не має заборгованості в будинку.

Вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ОСОБА_1 на підставі договору дарування укладеним між нею і ОСОБА_3 від 06.02.2001 року, належить право приватної власності на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1. Їй також належить право власності на земельну ділянку для обслуговування вказаного будинку ( а.с.5,6).

ОСОБА_3 -колишній чоловік. Після розірвання шлюбу він по теперішній час проживає в спірному будинку. Позивач в будинку не проживає з 2004 року.

Право на житло гарантоване людині статтями 47,48 Конституції України. Правові позиції Європейського Союзу з прав людини, пункт1 ст.8 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожній особі, окрім інших прав, право на повагу до її житла , що охоплює насамперед, право займати житло, не бути виселеною чи позбавленою свого житла.

Відповідно до ст. 64 ЖК України, ст.405 ЦК України, ОСОБА_3 як колишній член сім'ї власника, зберігає за собою право проживання в будинку АДРЕСА_1, оскільки вселився туди на законних підставах з моменту придбання будинку , будучи в шлюбі з позивачем.

В п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України „ Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами ЖК України" від 12 квітня 1995 року з наступними змінами та доповненнями вказано, що при вирішенні справ про виселення на підставі ст.116 ЖК України осіб, які систематично порушують правила співжиття і роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі або будинку, слід виходити з того, що при триваючій антигромадській поведінці виселення винного може статися і при повторному порушенні, якщо раніше вжиті заходи попередження або громадського впливу не дали позитивних результатів.

Позивчем не наведені докази, які б стали підставою для застосування ст.116 ЖК України.

Позивач не заперечує, що сама залишила будинок. Вселитись в будинок вона не намагалась.

З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи проти ОСОБА_3 від 11 травня 2009 року ( а.с.8) видно, що ОСОБА_1 скаржилась, що ОСОБА_3 створює їй перешкоджання в користуванні будинку, при відвідуванні нею будинку влаштовує сварки, та висловлює погрози фізичної розправи на її адресу. ОСОБА_3 був офіційно попереджений щодо неприпустимості висловлювання фізичних розправи на адресу ОСОБА_1 ( на той час ОСОБА_1).

З постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 01 березня 2012 року проти ОСОБА_3 видно, що ОСОБА_1 скаржилась на те, що ОСОБА_3 створює перешкоди в користуванні її будинком, пустив в будинок квартиранта ( а.с.10).

Однак як видно з вказаних постанов і пояснень позивача в судовому засіданні, всі її дії практично з 2004 року направлені на те, щоб виселити ОСОБА_3 з будинку, в якому вона не проживає, та розпорядитись будинком і мова не йде про неможливість проживання з ним в одному будинку. Крім тверджень позивача, що відповідач перешкоджає їй в користуванні будинком , інших доказів систематичного порушення відповідачем правил співжиття, що робить неможливим для неї проживання з ними в одному будинку, позивачем не наведено. Комунальні послуги відповідач, проживаючи в будинку, сплачує. Ним були представлені суду відповідні квитанції .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 -сестра позивача, практично ніяких фактів негативної поведінки відповідача не навела, пояснила, що разом з сестрою приходила до сусідки і бачила, що в дворі будинку її сестри ходить посторонній чоловік- квартирант.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.10,11,212- 214 , 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 156, 157, 116 ЦК України суд

Вирішив:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про виселення, та зняття з реєстрації в будинку по АДРЕСА_1, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення, через Нікопольський міськрайонний суд.

Суддя: В. А. Бабаніна

Попередній документ
28877380
Наступний документ
28877382
Інформація про рішення:
№ рішення: 28877381
№ справи: 0426/8552/2012
Дата рішення: 24.01.2013
Дата публікації: 29.01.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із житлових правовідносин; Спори, що виникають із житлових правовідносин про виселення